Вища рада правосуддя поки не знає, чи зможе сформувати повноважну Вищу кваліфікаційну комісію суддів

Про це свідчить брифінг голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика, передає журналістка Свідомих.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі — ВККС) — орган, що відповідальний за формування суддівського корпусу, і проводить добір кандидатів для призначення на посади суддів.
Стаття 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що Конкурсна комісія проводить добір кандидатів на посаду членів ВККС, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності, з розрахунку не менше двох кандидатів на одну вакантну посаду — тобто щонайменше 32 кандидати на 16 вакантних посад (8 з 16 них мають бути заповнені суддями або суддями у відставці).
ВККС вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше 11 членів, щонайменше шість із яких призначені з числа суддів або суддів у відставці.
15 березня Конкурсна комісія опублікувала перелік з 32 кандидатів. Фінальний відбір до ВККС проводить Вища рада правосуддя.
У пресрелізі, який роздали журналістам перед початком брифінгу голови Вищої ради правосуддя (фото додаємо) вказано, що оскільки серед кандидатів є лише 10 суддів або суддів у відставці, Вища рада правосуддя може призначити тільки пʼять членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що ставить під загрозу запуск роботи ВККС, для якого потрібно щонайменше шість.

Однак у фундації «DEJURE» пояснюють, що статті закону не містять жодного положення, яке вимагало б від Конкурсної комісії відбирати окремо кандидатів, які належать чи належали до суддівської професії.
Вимога, як зазначають у DEJURЕ, стосується загальної кількості рекомендованих Комісією кандидатів щодо всіх вакантних у ВККС посад, а не кожної вакантної посади окремо. Тобто вісім вакантних посад суддів можна заповнити з переліку десяти кандидатів, які запропонувала комісія.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик сказав, що законодавство у цій частині — недосконале, а сам Усик трактує закон так, що співвідношення між суддями та іншими кандидатами мало би бути рівним.
Усик не відповів, як саме буде діяти ВРП щодо відбору кандидатів: «Можливих варіантів безліч: як призначення восьми кандидатів, так і призначення меншої кількості. У будь-якому разі я не висловив жодного слова щодо того, що це може бути неповноважний склад. Я сказав, що є проблеми, які викликають такі питання [можливість різного трактування закону — прим. ред.], але я не казав, що це [призначення восьми суддів з десяти кандидатів] неможливе».
Таким чином голова ВРП фактично заперечив те, що написано у пресрелізі, який роздали журналістам: «…Вища рада правосуддя може призначити лише п’ять членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що ставить під загрозу запуск роботи ВККС».
Посли країн G7 в Україні 16 березня закликали Вищу раду правосуддя оперативно призначити 16 членів через прозору процедуру, щоб ВККС почала функціонувати.
За даними Вищої ради правосуддя, станом на 28 лютого 2023 року у судах першої і другої інстанцій не вистачає 2152 суддів. Саме неповноважність ВККС не дозволяє здійснити добір суддів та заповнити вакантні посади.
Фото: Андріана Веляник