«Всі ми в якомусь сенсі загублені»: рецензія-розбір блокбастер-серіалу «Проблема трьох тіл»

21 березня на стримінговій платформі «Netflix» вийшли вісім епізодів нового науково-фантастичного серіалу «Проблема трьох тіл» («3 Body Problem»). За серіал відповідають шоураннери «Гри престолів» Девід Беніофф і Ді Бі Вайсс. По суті, після завершення культового фентезі-серіалу у 2019 році вони практично ні в чому більше не були задіяні, так що «Проблема трьох тіл» — їхній перший повномасштабний проєкт після «Гри престолів».

Шоураннери розраховують (приблизно!) на чотири сезони шоу, але ця цифра напряму залежатиме від рейтингів серіалу та фінансових спроможностей стримінгової платформи. «Проблема трьох тіл» заснована на вкрай популярній трилогії романів китайського фантаста Лю Цисіня під загальною назвою «Пам'ять про минуле Землі» (у трилогію входять: власне «Проблема трьох тіл» (2006), «Темний ліс» (2008) і «Вічне життя смерті» (2010)). Книги Лю Цисіня стали бестселерами не тільки в Китаї, але й на Заході. В принципі, трилогію автора сміливо можна назвати найвпливовішою та найвизнанішою китайською науковою фантастикою XXI сторіччя — по ній вже знято фільм (який так і не потрапив на великі екрани), анімаційний серіал і два художні (китайський на 30 епізодів та, власне, новий американський) серіали.

Якою вийшла чергова екранізація Девіда Беніоффа і Ді Бі Вайсса та як саме вона пов’язана з літературною трилогією Лю Цисіня — читайте в рецензії.

Романи Лю Цисіня, на яких заснований перший сезон «Проблеми трьох тіл» Беніоффа-Вайсса, — типова «тверда наукова фантастика», насамперед  зосереджена на фізиці, астрономії, хімії та біології.

Колективне в нього домінує над індивідуальним — і це є доволі традиційним прийомом для всієї китайської культури. Людство, яке зіткнулось з небаченою досі проблемою — іншопланетним вторгненням надрозвиненої цивілізації планети Трисоляріс, — бореться з навалою саме разом, а не поодинці, створюючи Раду оборони планети та космічний флот. Битва у трилогії «Пам'ять про минуле Землі» — це битва суспільств і битва наук, тобто колективне протистояння двох світових сил, які в певний момент власного розвитку виходять на такий рівень технологічної еволюції, який, за заповітом фантаста Артура Кларка, вже неможливо відрізнити від магії. Протони зі штучними інтелектами, багатовимірні простори, ядерні вибухи у космосі, метеоритні кулі, криптобіоз, гравітаційно-хвильові антени — світ «Проблеми трьох тіл» міцно стоїть на наукових досягненнях і не мислиться поза наукою.

І все ж таки зачином «Проблеми трьох тіл», першопричиною усіх подій трилогії Лю Цисіня, служить саме психологічне явище. Науковиця-астрофізикиня Є Веньцзє у роки китайської «культурної революції» на власні очі бачить страту батька-вченого, засудженого молодими послідовниками Мао Цзедуна за свої непопулярні погляди (він, бачте, любив Ейнштейна!) Сама Є Веньцзє проголошується «ворогом народу», відправляється в заслання та зрештою опиняється на гігантському секретному об'єкті, де займаються радіопошуками доказів існування позаземних цивілізацій. Є Веньцзе вдається вийти на контакт із прибульцями, але її попереджають про неминучі наслідки подібного контакту. Іншопланетянин-пацифіст запевняє Є Веньцзе, що його войовничий народ, який страждає в суворих кліматичних умовах, обов'язково вторгнеться на Землю, щоб підкорити її. Але зневірена у людстві науковиця все одно відправляє земні координати — і тепер вторгнення неминуче.

Трилогія Лю Цисіня вирізняється не тільки своєю зосередженістю на науці, але ще й двома іншими перевагами: цікавим детективно-трилерним сюжетом (Як подолати прибульців? Хто з людей на їхньому боці? Навіщо трисоляріани пропонують вченим долучитись до комп'ютерної гри?) та вражаючим уяву масштабом подій (в якийсь момент для Лю Цисіня виявиться замалим навіть тривимірний всесвіт). І ось саме ці переваги й перекочували в екранізацію Беніоффа-Вайсса. Найкраще, що є в їхній «Проблемі трьох тіл» — це найкраще, що є в романах Лю Цисіня. Наукові баталії людства з трисоляріанами, розтягнута на століття хронологія подій, загальнолюдська підготовка до справжніх «зоряних війн», але найголовніше — інтригуючі таємниці (абсолютно всі з яких, до речі, педантично і науково обгрунтовані в трилогії Лю Цисіня).

При цьому, звичайно ж, проблеми — як не обіграти назву серіалу! — у Беніоффа-Вайсса були неминучі. Не просто ж так «Пам'ять про минуле Землі» Лю Цисіня часто називають «науково-фантастичною трилогією, яку неможливо вдало екранізувати»! За вісім епізодів першого сезону глядачі проходять велетенський шлях від суперечливих експериментів в невеличкому науковому середовищі до початку повномасштабної кампанії з підготовки Землі до війни з трисоляріанами, яка розпочнеться аж через 400 років (бо саме стільки мають летіти загарбницькі кораблі прибульців). Темп першого сезону — просто шалений. Кількість центральних персонажів — приблизно дюжина. За таких умов сконцентруватись на конкретних подіях, а тим більше встигнути їх проаналізувати ніяк не вдається.

Причому це стосується абсолютно усіх аспектів «Проблеми»: від оповідальних до акторських. З одного боку, американський серіал пропонує цікавий сюжет на тему планетарної кризи, яка межує з екзистенційною проблематикою та висвітлює психологічну незахищеність людства перед обличчям масштабних небезпек. Чи є сенс опиратись іншопланетним загарбникам, які долетять до Землі вже після смерті усіх тих людей, які живуть на ній сьогодні? Чи несемо ми моральну відповідальність перед майбутніми поколіннями? Чи має вчений право нехтувати питаннями совісті, коли мова йде про загальнолюдське виживання? Чи дійсно наука рятує, а не навпаки — виносить вирок цивілізації? Але з іншого боку, «Проблема трьох тіл» банально буксує на найбільш прохідних мелодраматичних сюжетах із любовними трикутниками, квадратами та іншими геометричними фігурами. Те ж саме можна сказати й про акторів. Деякі з них — як-от Бенедикт Вонг у ролі харизматичного слідчого Кларенса чи Ліам Каннінгем у ролі «боса всіх босів» Томаса Вейда — не викликають жодних запитань, а інші — як-от Ейса Гонсалес у ролі вченої Августини — просто нестерпні. Про Ейсу Гонсалес, яка — можете мене засуджувати за усіма сучасними «стандартами»! — взагалі не схожа на вчену, говорити потрібно окремо. Я впевнений, що Беніофф-Вайсс спеціально помістили в серіал монолог про її героїню у якості «дружнього підколу». В одній сцені Августині кажуть таке: «Ти як кінозірка з дуже поганих фільмів. Як злодійка зі стрічки «Швидкість 3»!» Саме так Ейса Гонсалес і виглядає в серіалі!

Провалу з «Проблемою трьох тіл» не сталося, але про справжній великий успіх теж говорити не доводиться. Беніофф-Вайсс пройшлися по самому краєчку леза, в принципі, вдовольнивши всі типи глядачів: від олдскульних фанатів фантастичного жанру до шанувальників сучасних культурних трендів. Беніофф-Вайсс доволі акуратно і ненав'язливо розставили у серіалі багато сучасних акцентів: від екологічного до ЛГБТ-теми.

(«Всі ми в якомусь сенсі загублені»). Хтось знаходить Господа в науці, а хтось називає Господом іншопланетян. Та коли ж ми нарешті побачимо Господа саме в людині?..