Вірус, який із нами назавжди: головне про герпес-інфекцію
лікар-інфекціоніст Роман Пономаренко
Напевно, немає людей на планеті, які ніколи нічого не чули про вірус простого герпесу (ВПГ). За оцінкою експертів, близько 67 % населення земної кулі інфіковані ВПГ-1, тобто мали контакт із цим вірусом у різних його проявах. Вірус передається від людини до людини при тісному контакті. За таких обставин члени сімʼї, які мають гострі прояви, є найбільш імовірним джерелом. Проте діти, особливо в садочках та початковій школі, враховуючи поведінкові особливості, можуть також активно передавати цей вірус.
Які існують прояви інфекції?
У дітей первинна інфекція зазвичай проявляється гінгівостоматитом — запаленням ясен і губ. Водночас може бути присутня лихоманка та ураження ротової порожнини, що надалі можуть спричинити короткочасні складнощі під час пиття й ковтання загалом.
У дорослих перший епізод часто проявляється як важкий фарингіт (запалення горла) із лихоманкою та збільшенням лімфатичних вузлів.
Знайомий більшості лабіальний герпес (ураження на губах) найчастіше свідчить про реактивацію вірусу. Проте не завжди висипання на губах — це герпес.
У більшості пацієнтів за 24 години до появи уражень на губах розвиваються продромальні симптоми в області губ, як-от біль, печіння, поколювання та свербіж.
Існують види уражень унаслідок вірусу, які зустрічаються набагато рідше:
- герпес гладіаторів (висипання на шкірі в атлетів, які займаються контактними видами спорту, як-от регбі або боротьбою);
- ураження очей (у вигляді кератитів та гострого некрозу сітківки);
- енцефаліт (вірус герпесу — один із найбільш поширених вірусних факторів ураження головного мозку);
- гепатит (зустрічається вкрай рідко).
«Постійно повертається!» — чи можливо позбутися герпесу назавжди?
Мабуть, найбільша проблема з герпесом — це замкнене коло повернення його проявів. На жаль, треба прийняти той факт, що після перенесеного епізоду гострої інфекції герпес залишається з нами на все життя. Вірус ховається у нервових гангліях і за певних умов може давати про себе знати у вигляді рецидивів. Рецидиви герпесу губ та області навколо переживають до 40 % інфікованого населення.
Фактори, що прискорюють рецидив:
- імунодефіцит унаслідок серйозної хвороби або її лікування;
- стрес;
- вплив сонячного світла;
- менструація;
- деякі стоматологічні та косметологічні процедури;
- лихоманка через звичайне нездужання та інші.
Особлива група людей, які мають більший ризик рецидивів та тяжкості стану під час цих епізодів — пацієнти/ки з імуносупресією. І тут ідеться не про ГРВІ щомісяця й «слабкий імунітет», а про загрозливі стани, коли клітинна ланка імунітету не працює. Це стосується людей, які живуть із ВІЛ-інфекцією, пережили трансплантацію органу, пацієнтів, які проходять хімієтерапію. Саме тому на етапі визначення причин частих рецидивів простого герпесу 1-го типу ОБОВʼЯЗКОВО проводять обстеження на ВІЛ-інфекцію. Постійні рецидиви висипань потребують додаткових обстежень. І найбільш ефективним є дослідження виділень із везикул методом ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), який точно підтвердить або спростує природу скарг. На жаль, обстеження на антитіла IgG та IgM мають обмежене застосування для підтвердження діагнозу.
Як щодо лікування?
Реклама говорить, що можна попити «ефективні» крапельки або таблетки — і вірус більше не повернеться. Насправді — частота рецидивів залежить виключно від факторів, які провокують нові епізоди висипань на губах та інших ділянках.
Важливо: для лікування існують єдині ефективні препарати — ацикловір та його похідні (валацикловір та фамцикловір). Курс та дозування є досить індивідуальними, тому передусім слід узгодити ці питання з лікарем/кою, а не поспішати в аптеку й самолікуватись за принципом «поки допомагає — і добре».
Чи можна використовувати противірусні мазі?
Річ у тім, що така форма лікування може впливати тільки поверхнево та короткостроково, зокрема трохи полегшувати стан і скоротити час прояву висипань. Нанесення мазей може інколи навіть провокувати нові рецидиви або робити їх частішими. Натомість препарати у вигляді ін’єкцій або пігулок потрапляють у кровотік та здатні пригнічувати вірус у тих місцях, де він найбільш активний.
Якщо підсумувати, вірус простого герпесу 1-го типу є одним із найбільш поширених представників герпес групи. Тож не дивно, що велика кількість людей роками намагаються побороти його назавжди, хоча це практично неможливо. За наявності частих рецидивів обовʼязково потрібно звернутися до лікаря, аби підібрати ефективний курс противірусної терапії. У деяких випадках курс може тривати до 6 місяців або навіть довше. Основна спільна задача лікаря й пацієнта — максимально пригнітити вірус та зменшити дії факторів, які провокують рецидиви. Саме про це потрібно памʼятати на етапі лікування. Якщо ви будете дотримуватися всіх рекомендацій, вірус буде не так часто та яскраво нагадувати про себе, і ваше життя набуде нових фарб.
