Від задуму до дій. Як Новгород-Сіверська громада на Чернігівщині розробляє стратегію свого відновлення
Чернігівщина входить до десятки найбільш постраждалих від війни областей в Україні. Станом на 2023 рік Росія завдала збитків цьому регіону на понад 6.4 млрд доларів. В області пошкоджені дороги, підірвані мости, заміновані земельні угіддя, знищені цілі населені пункти. Найактивніші бої на Чернігівщині точилися в перші місяці повномасштабної війни, а частину області окупували росіяни, щоб спробувати взяти столицю — Київ.
Після деокупації громади Чернігівської області розпочали процес з відновлення. Вони мають перед собою багато викликів. Так, станом на жовтень 2024 року 88% потенційно забруднених територій внаслідок бойових дій залишаються замінованими — це понад 350 тисяч гектарів. Там неможливо вести сільське господарство та будь-яку життєдіяльність. Замінування може призводити до пожеж та забруднення ґрунтів.
Пошкоджені дороги та транспортні вузли, комунальні ресурси, які перебувають на прикордонні з Росією, щоденно обстрілюють. Доступ до частини прикордоння обмежений через наявність там прикордонних загонів і фортифікаційних споруд. Це означає, що певну територію неможливо відновлювати через небезпеку для людей. Та громади Чернігівщини все одно намагаються відновити інфраструктуру та запобігти загрозам від мінувань і пошкоджень. Однією з них є Новгород-Сіверська громада.
Свідомі разом з Благодійним Фондом «Право на захист» розповідають про те, як Новгород-Сіверська громада розробляє та втілює процеси відновлення, які фактори враховують при відновленні та як виглядає проєкт з відновлення.
Прослухати матеріал:
Спочатку документи, потім кошти — навіщо громадам проєкт з відновлення
Навіть у 2024 році прикордонна Новгород-Сіверська громада визнана територією, де тривають бойові зіткнення. Російська армія регулярно обстрілює населені пункти громади, знищуючи цивільну та критичну інфраструктуру. Обстріли впливають на життєдіяльність громади, мешканці змушені виїжджати. Без людського ресурсу страждає й економіка, адже закриваються бізнеси, ускладнюється логістика тощо. Обстрілами росіяни знищили два навчальні заклади в громаді, і це вплинуло на рішення сімей залишитись тут. Через це громада втратила понад 50 млн гривень надходжень до бюджету з податків.
Через збитки, завдані воєнними діями та обстрілами, громада зазнала значних втрат в інфраструктурі. Тепер вона шукає можливості для відновлення життєдіяльності, модернізації інфраструктури та запобігання катастрофам, спричиненим обстрілами та мінуваннями.
Громада стала пілотною кандидаткою для проєкту «Відбудова краще, ніж було: запобігання, підготовка та захист населення шляхом відновлення сталої та екологічно чистої інфраструктури водопостачання, гігієни та санітарії», який реалізує БФ «Право на захист» разом з партнерами. Саме завдана шкода громаді, яку досі регулярно обстрілюють росіяни, є певним викликом для донорів та партнерів проєкту. Обмежені економічні та соціальні ресурси громади дають змогу проаналізувати можливості проєкту з відновлення, і потім застосувати вже напрацьовані рішення в інших громадах, навіть ще більше уражених воєнними діями, як-от в Донецькій, Харківській чи Херсонській областях.
Чернігівщина зараз відновлюється не так швидко, як могло б бути. Ця область ще до початку повномасштабного вторгнення була дотаційним регіоном, тому самостійно не зможе забезпечити необхідні кошти для відновлення. Основні витрати покриває держава, але до відновлення також активно долучаються громадські організації та іноземні донори, зокрема приватні особи, фонди, державні й міжнародні установи.
У 2023 році область отримала від держави 621 мільйон гривень з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на відновлення. Та лише 14% від цих коштів змогли освоїти станом на кінець 2023 року. В обласній військовій адміністрації повідомляли, що причинами нестачі коштів на проєкти та програми з відновлення були затримка з надходженням грошей до області та «неякісна проєктно-кошторисна документація, підготовлена замовниками у громадах».
Це вказує на важливість розробки програм та проєктів з відновлення та першочергового глибокого аналізу потреб і можливостей громади.
Тетяна Єрохіна, консультантка з питань цивільного захисту БФ «Право на захист», говорить, які є виклики перед громадами у процесі розробки програм та документів з відновлення.
«Перше — безпекова ситуація. Вона змінюється занадто швидко і не завжди прогнозовано, тому ми й не можемо вести мову про довгострокове планування. Але відновлювати треба вже зараз, бо життя триває, і мешканці громад мають право на отримання всіх видів послуг. Другим серйозним питанням є наявність ресурсів, а саме кадрів для можливості впровадження заходів з відновлення та фінансів. І третє, є потреба в оновленні окремих законодавчих актів для можливості більш оперативно реагувати на виклики сучасності»,
— пояснює вона.
У процесі відновлення важливо, щоб усі сторони були активними учасниками, а не просто спостерігачами чи критиками. Це стосується влади, бізнесу, громадськості та мешканців громади.
Визначити проблематику та забезпечити її вирішення — з чого складається програма з відновлення
Відновлення постраждалих громад вимагає чіткого розуміння причин виникнення самих проблем і шляхів їх вирішення. Успішна програма відновлення повинна базуватися на аналізі локальних потреб, зборі думок мешканців і співпраці всіх зацікавлених сторін. Важливо охопити як короткострокові заходи, так і довгострокові цілі для відновлення та створення сталої інфраструктури та безпечного середовища. Такий підхід гарантує, що відновлення буде ефективним, комплексним і враховуватиме інтереси громади.
Тому розробка Програми забезпечення безпеки населення та сталого відновлення Новгород-Сіверської громади на 2025–2027 роки є ключовим етапом проєкту з відновлення.
Ця Програма є підсумковою активністю проєкту компонента «відновлення», яка узагальнює результати роботи команди: аналітику, анкетування та врахування громадської думки мешканців громади, говорить Тетяна Єрохіна.
«Під час спілкування в межах проєкту спільно з громадою ми дійшли висновку, що безпека — головний аспект не тільки цивільного захисту (для нашої активності це дуже важливо), а взагалі основа всієї життєдіяльності громади. У громаді “сьогодні, тут і зараз” повинні бути створені умови для життя, забезпечений доступ до всіх видів послуг, а все це можливе тільки при дотриманні безпекового підходу. Саме тому ми спільно з фахівцями громади вирішили розробити Програму, яка буде направлена на створення безпечного середовища. У документі ми прописали шляхи покращення стану безпеки, укріплення ресурсів та варіанти залучення додаткових сил і засобів для вирішення чинних проблем», — пояснює експертка Фонду, для яких цілей розробляли проєкт з відновлення.
Робота над програмним документом розпочалася з самого старту проєкту, адже першим етапом завжди є визначення проблеми. Для цього використали такі інструменти, як моніторинг, анкетування, опитування та аналіз ситуації. У цей період триває тісна співпраця з місцевою владою, громадськістю та силами цивільного захисту. Сам документ має бути розробленим за методикою, що відповідає вимогам законодавства.
«Важливо, щоб Програму розглянули й затвердили саме в цьому році, щоб на наступний рік було передбачено фінансування в межах наявного ресурсу»,
— говорить Тетяна Єрохіна.
Програма складається з необхідних розділів, визначених громадою. У них визначаються проблеми громади, обґрунтовуються шляхи вирішення, визначається мета, а це — забезпечення належного рівня безпеки. Цільова аудиторія необхідна для проєкту, адже потрібно визначити, хто отримає користь від втілення Програми. Та самі заходи, в яких покроково описують, що буде зроблено, хто виконавець, джерело фінансування.
«Кожна громада самостійно визначає основні розділи програм, це може бути порядок розробки та прийняття програм або інший документ. Ми дотримувались вимог, які визначені саме в Новгород-Сіверській громаді. Результати можуть бути як якісними, наприклад покращиться рівень знань населення з питань поведінки під час пожежі, так і кількісний — буде придбано дві пожежні машини», — розповідає Тетяна Єрохіна про гнучкість програми з відновлення та те, яким може бути результат.
Для розробки та реалізації Програми важливо чітко розуміти проблематику й визначити основну мету. Для Новгород-Сіверської громади ключовим аспектом процесу відновлення стало гарантування безпеки. Визначили кілька пріоритетних напрямів: покращення матеріально-технічної бази місцевих пожежних підрозділів, підвищення професійного рівня їх працівників і підвищення обізнаності населення з питань цивільного захисту. Завдяки належній підготовці персоналу, сучасному обладнанню та техніці зростають можливості для швидкого реагування і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що загалом підвищує рівень безпеки громади.
«Хочу ще додати, що Програма вже затверджена сесією, тобто у 2025 році почнеться її реалізація. Тим часом ми продовжуємо роботу в напрямі адвокації — пропозицій з удосконалення законодавчої бази з питань цивільного захисту», — підсумовує розробку Програми Тетяна Єрохіна.
Отже, розробка проєкту відновлення та аналіз стану громади необхідні для точного визначення проблем і потреб, які потребують вирішення. Це дозволяє розробити цільові заходи та ефективно розподілити ресурси для покращення ситуації, особливо у громадах, постраждалих від війни. Такий підхід забезпечить швидше відновлення громади та враховує інтереси мешканців.
Час та людські ресурси — що необхідно для опрацювання проєкту з відновлення
Час, витрачений на розробку проєкту з відновлення, є критично важливим, навіть якщо виникає бажання швидше розпочати сам процес відновлення. Добре написана проєктна документація дозволяє точно визначити проблеми, оцінити потреби громади та знайти оптимальні шляхи їх розв'язання. Це зменшує ризик неефективного використання ресурсів та забезпечує сталість і довгостроковість результатів. Вкладення часу на етап планування гарантує, що відновлення буде структурованим, цілеспрямованим і максимально ефективним.
«Робота над програмним документом тривала весь час реалізації проєкту, а безпосередньо на підготовку, розробку, погодження та розгляд на виконкомі й затвердження на сесії — два місяці»,
— розповідає Тетяна Єрохіна, консультантка з питань цивільного захисту БФ «Право на захист».
Розробка Програми відновлення включає кілька важливих етапів: опис проблематики, обґрунтування теми та визначення шляхів розв'язання. Це дає можливість:
- зібрати чітке уявлення про ситуацію в громаді;
- встановити пріоритети;
- розробити стратегію дій.
Важливо також
- визначити цільову аудиторію, щоб розуміти, на кого будуть спрямовані основні заходи;
- провести аналіз наявних ресурсів, зокрема фінансових.
Такий покроковий підхід дозволяє чітко сформулювати план дій.
Ключовим етапом є опис заходів за напрямками, адже вони повинні бути чітко сформульованими й виміряними за часом, кількісними та якісними показниками. Це дозволяє оцінити ефективність виконання кожного заходу та гарантує, що всі дії будуть досяжні в межах визначених ресурсів. Важливо, щоб ці заходи були зрозумілими й конкретними, щоб їх можна було впроваджувати поступово та результативно. Завдяки такому підходу проєкт може бути реалізований з максимальною ефективністю.
«Хочу додати, що Програма не статична, в неї можуть бути внесені зміни, якщо в цьому буде потреба, і це важливо. До речі, працюємо з відкритими даними, тобто з інформацією, яка розміщена на офіційному сайті. Також використали напрацювання від колег по проєкту — неурядової організації ACTED та IMPACT Initiatives», — наголошує експертка.
Для розробки програми необхідні вихідні дані від громади, тому співпраця з фахівцями відділів та управлінь міської ради дуже важлива, додає Тетяна Єрохіна.
Люди — це головне для відновлення. Адже саме вони не лише зацікавлені у змінах, а й будуть реалізовувати проєкт. Активна участь мешканців забезпечує більшу ефективність і сталість результатів. Важливо, щоб до ініціативи долучалися всі сторони — місцева влада, бізнес, громада та громадські організації. Лише спільними зусиллями можна створити умови для успішного відновлення та розвитку.
Активності проводяться БФ «Право на захист» у межах пілотного проєкту «Відбудова краще, ніж було: запобігання, підготовка та захист населення шляхом відновлення сталої та екологічно чистої інфраструктури водопостачання, гігієни та санітарії», який реалізується спільно з партнерами Консорціуму зменшення ризиків 3Р за підтримки неурядової організації ACTED.
