«Важливе про ліки в надзвичайних ситуаціях». Фрагмент із книжки «Запитайте у фармацевта. Як працюють ліки» Вікторія Михайлова

Автори:
Видавництво «Віхола»
«Важливе про ліки в надзвичайних ситуаціях». Фрагмент із книжки «Запитайте у фармацевта. Як працюють ліки» Вікторія Михайлова

В умовах війни частішають випадки, коли рішення щодо використання медикаментів потрібно ухвалювати не на рівні «не нашкодити здоров’ю», а на рівні «допомогти людині вижити». Але це не означає, що можна нехтувати всіма вимогами та правилами, які діють у мирний час.

Температурний режим зберігання ліків 

Багато медичних препаратів чутливі до вологи, високих і низьких температур або світла. Тому правильне зберігання ліків — неодмінна умова забезпечення їхньої якості. Щоб визначити оптимальну температуру зберігання, виробники проводять випробування на стабільність з огляду на кліматичні умови країни, у якій лікарський засіб має бути дозволений до застосування. Відповідно кожен препарат має температурний режим транспортування та зберігання: 

  • в охолодженому вигляді — нижче ніж –15 °C;
  •  у холодильнику — від +2 до +8 °C; 
  • у холодному чи прохолодному місці — від +8 до +15 °C
  • за кімнатної температури — від +15 до +25 °C. 

Чи можна застосовувати ліки, якщо вони зберігалися з порушенням зазначеного виробником температурного режиму? Добра новина: більшість лікарських препаратів можна перевозити й зберігати за кімнатної температури. Для таких ліків короткочасне, незначне заниження або перевищення заданого температурного діапазону зазвичай не проблема. 

Nota bene! Хоча деякі лікарські препарати можна зберігати за кімнатної температури, склад і лікарська форма роблять їх особливо чутливими до впливу високих температур. Якісь із них втрачають фізичну стабільність навіть після короткочасного впливу тепла (наприклад, вакцини, супозиторії, мазі, очні краплі), в інших погіршуються функціональність і точність дозування (наприклад, дозовані інгалятори). Цікаво, що є ціла низка препаратів, які мають зберігатися в аптеці або в лікаря за чітко визначеного температурного режиму, а от удома їх потрібно використати протягом указаного часу (наприклад, інсулін, попередньо заповнені шприци). 

На жаль, візуально важко визначити, чи можна використовувати ліки після короткочасного неправильного зберігання. Під впливом низьких чи високих температур та інших фізичних чинників змінюються якість і властивості препарату. Ліки втрачають ефективність і навіть можуть завдати шкоди через токсичні продукти розпаду. Якщо ви тримаєте в руках лікарський препарат, історію зберігання і транспортування якого не знаєте, зверніть увагу на такі ознаки: 

  • зміна запаху; 
  • осад; 
  • знебарвлення; 
  • розрідження або зміна кольору (для гелів, кремів, мазей і супозиторіїв); • 
  • тріщини на пігулках; 
  • здуття упаковки; 
  • помутніння рідини, особливо в розчинах для ін’єкцій. 

Фізичні зміни можуть бути ознакою погіршення якості, якщо в інструкції з медичного застосування окремо не зазначено, що вони не впливають на якість. Під час війни не завжди є можливість правильно зберігати ліки. Уникнути їх псування допоможуть досить прості правила: 

  • зберігайте ліки в оригінальній упаковці; 
  • захищайте лікарські препарати від світла, впливу високих температур або прямих сонячних променів; 
  • не зберігайте ліки у ванній кімнаті й на кухні через підвищені вологість і температуру; 
  • не залишайте ліки надовго в машині; під час тривалих поїздок влітку кладіть медикаменти під переднє сидіння — там прохолодніше; 
  • ліки, які належить зберігати в холодильнику, перевозьте в сумці-холодильнику, у крайньому разі без охолоджувальних елементів; 
  • не заморожуйте ліки, які потрібно зберігати в прохолодному місці. 

Термін придатності 

Як і харчові продукти, лікарські препарати мають термін придатності. Можливо, для лейкопластирів це не так важливо, чого не скажеш про очні краплі й антибіотики. Усім відомо, що ліки потрібно використовувати до закінчення зазначеного на упаковці терміну придатності. Лише тоді виробник гарантує якість та ефективність препарату. Термін придатності кожного лікарського засобу встановлюється за результатами спеціальних досліджень. Що стається з ліками після завершення терміну придатності й чи можна приймати такі препарати? 

Якщо термін дії лікарського препарату сплив, його ефективність може знизитися через зменшення вмісту активної речовини. На перший погляд, це звучить не дуже драматично. Але такі зміни часом мають небажані наслідки. Наприклад, зменшення вмісту антибіотика (діючої речовини) в суспензії може призвести до розвитку резистентності патогенних штамів у хворого. Тоді особливо стійкі бактерії виживають, стають нечутливими до дії препарату й просте лікування надзвичайно ускладнюється. Іноді внаслідок розкладання активних діючих речовин утворюються шкідливі сполуки, тому вживання прострочених ліків негативно впливає на стан здоров’я. 

Nota bene! 

  • Таблетки й капсули в блістерах зазвичай досить стабільні.
  • Ліки, що містять ацетилсаліцилову кислоту (наприклад, «Аспірин»), повільно втрачають свою дію після закінчення терміну придатності. 
  • Коли йдеться про рідини, мазі, гелі та креми, звертайте увагу не лише на термін придатності, а й на термін використання. Після відкриття упаковки крем або мазь можна використовувати обмежений час. Далі інгредієнти вступають у реакцію з киснем, світлом або ж препарат забруднюють патогенні бактерії. Ефективність мазей, термін придатності яких сплив, значно знижується.
  • Завжди перевіряйте сиропи проти кашлю, перш ніж їх уживати. Після закінчення терміну придатності інгредієнти часто відшаровуються й утворюються грудочки. Зазвичай вони нешкідливі, але ефективність сиропу від цього знижується. 
  • Увага! Назальні й очні краплі дозволено використовувати щонайбільше чотири тижні після відкриття пляшечки, оскільки в рідині можуть накопичуватися мікроби та спричиняти запалення. 
  • Особливо обережно приймайте антибіотики, інсулін та гормональні препарати. Склад препарату може змінитися і спричинити небажані побічні ефекти. 

Термін придатності таблеток зазвичай від двох до п’яти років, мазей, кремів та гелів — від трьох до шести місяців. Досить часто виробники встановлюють скорочений термін придатності, тому препарати ще можна застосовувати протягом кількох тижнів після кінцевої дати, зазначеної на упаковці. Очні краплі та мазі використовують лише кілька тижнів після відкриття. Але й тут є винятки, тому в конкретних випадках потрібно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом. 

Ліки-аналоги 

Ліки можуть мати різну форму й назву, різну ціну й виробника, але містити у своєму складі той самий активний інгредієнт. Саме діюча речовина й дозування визначають дію препарату в організмі. Використовувати інші препарати замість тих, які виписав лікар, можна лише за умови, що вони мають ідентичні діючу речовину та дозування. Іноді заміна ліків стає проблемою, особливо для людей старшого віку, адже їм доводиться звикати до нової назви, іншої упаковки, а то й до іншого способу застосування. Зрештою, не тільки діюча речовина визначає те, як працюють ліки. Наприклад, якщо їх потрібно дозувати дуже точно або якщо важливий постійний рівень активного інгредієнта, заміна може погіршити терапію. Обираючи аналог препарату, важливо мати детальну інформацію щодо активної речовини, дозування та лікарської форми (пігулки, мазь, капсули з модифікованим вивільненням або ж краплі). 

Фармацевти дотримуються таких правил заміни препаратів: 

  • активна речовина має залишатися та сама; 
  • дозування здійснюється в ідентичній або взаємозамінній формі; наприклад, таблетку з 200 мг парацетамолу можна замінити на таблетку або капсулу, яка містить таку саму кількість діючої речовини; 
  • замінні ліки мають бути схвалені для використання хоча б за одним із показань, що й препарат, призначений лікарем; деякі активні речовини схвалені для лікування кількох захворювань. 

На жаль, не завжди можна використовувати препарати-аналоги. Іноді заміна призводить до виникнення критичних ситуацій, а відтак терапія стає небезпечною. Навіть заміна препаратів місцевого застосування для лікування хронічних захворювань шкіри та складних спреїв проти астми часом проблематична. Перехід на інший антидепресант здатний підвищити ризик самогубства. Крім того, лікар може виключити заміну на підставі специфічних для пацієнта і його захворювання аспектів. 

Заміну препарату необхідно обговорити з фахівцем у таких випадках: 

алергія на допоміжні речовини в іншому препараті; 

проблеми з ковтанням; таблетки інших виробників іноді важче проковтнути, тому що вони більші або їх неможливо розділити; 

для деяких діючих речовин, особливо з вузьким терапевтичним діапазоном, заміна небажана навіть у випадку, якщо є препарати з тією самою діючою речовиною; відомий приклад — гормони щитоподібної залози; 

Не можна самостійно заміняти такі речовини: 

  • серцеві глікозиди, що застосовуються для лікування захворювань серця; 
  • імунодепресанти такролімус і циклоспорин;
  • гормон щитоподібної залози левотироксин натрію (таблетки) та левотироксин натрію + калію йодид (таблетки);
  • протиепілептичні препарати фенітоїн, фенобарбітал, примідон, карбамазепін (таблетки з модифікованим вивільненням); 
  • опіоїди бупренорфін (пластирі), оксикодон (таблетки з модифікованим вивільненням) та гідроморфон (таблетки з модифікованим вивільненням); антикоагулянт фенпрокумон (таблетки). 

Лікарі та фармацевти мають повний перелік цих препаратів. Якщо у вас є запитання чи побоювання, пов’язані із заміною ліків, обов’язково проконсультуйтеся з фахівцем.

Повну версію можете купити за посиланням