Укриття для дітей у спеціальних закладах освіти — чи безпечно?
Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, в державі постала проблема з укриттями в освітніх і виховних закладах. Діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спецзакладах, мають додаткову потребу в облаштуванні укриттів, щоб відчувати себе у безпеці під час повітряних атак російських військ.
У матеріалі розповідаємо про головні проблеми з укриттями в закладах освіти та напрацьовані рішення для покращення умов цивільного захисту дітей під час перебування в укриттях.
Яка ситуація з укриттями в спеціальних освітніх закладах
У 2017 році уряд ухвалив стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей з особливими потребами. Стратегію мали реалізувати до 2026 року.
Реформа передбачала зменшення кількості дітей у спеціальних закладах через заохочення сімей взяти опіку над дітьми, перетворення спецзакладів у заклади сімейного типу, де буде менше дітей з особливими потребами на вихованні, реконструкцію спеціальних закладів на денні та реабілітаційні, інклюзивний доступ до освіти та культурних програм.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, 104 тисячі учнів і вихованців спецзакладів зіштовхнулись із проблемою — небезпека через обстріли та окупацію. За даними Національної соціальної сервісної служби, станом на початок 2022 року в Україні понад 48 тисяч дітей перебували в закладах цілодобово.
Директорка Світловодської спеціальної школи Антоніна Ткач говорить, що колектив школи мав складнощі з облаштуванням укриття у школі для вихованців із порушенням зору та з розумовими особливостями. Також важливо було обладнати укриття всім необхідним для перебування уночі.
«Сьогодні під час повітряної тривоги діти мають змогу продовжувати навчання, але недостатність площі, початкове планування не дозволяють нам повною мірою створити умови для якісної освіти, і ми над цим працюємо»,
— говорить Антоніна Ткач.
Безпека для дітей стала пріоритетом, а облаштування укриттів — основним викликом. Міністерство освіти надало рекомендації, за якими в укриттях має бути не менше двох евакуаційних виходів, вентиляція, електроживлення та каналізація. Також укриття в освітніх закладах повинні бути доступними для маломобільних людей. У них мають бути наявні вода та засоби зв'язку. МОН рекомендує облаштувати укриття так, щоб у них можна було перебувати не менш ніж 48 годин.
Тетяна Єрохіна, експертка із цивільного захисту Благодійного фонду «Право на захист», вважає, що цих рекомендацій недостатньо.
«Такі діти потребують більше простору, тому було б доречно, аби в документах були прописані чіткі норми щодо видів приміщень, наявності там навчальної та ігрової зон. Окрім того, слід звернути увагу на вимоги інклюзивності в частині норм площі на одну дитину з урахуванням особливостей і видів порушень розвитку. Такі вимоги прописані в державних будівельних нормах “Захисні споруди цивільного захисту”, які набрали чинності з 1 листопада 2023. Водночас ці вимоги не поширюються на укриття, а стосуються сховищ, протирадіаційних укриттів і споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховищ або протирадіаційних укриттів»,
— говорить Тетяна Єрохіна.
Благодійний фонд «Право на захист» дослідив відповідність укриттів у навчально-виховних закладах для дітей з особливими освітніми потребами стандартам безпеки, інклюзивності й безбар’єрності. Експерти проаналізували облаштування укриттів у дев'яти освітніх спецзакладах у Полтавській, Кіровоградській і Дніпропетровській областях.
За даними дослідження, базові вимоги стану вентиляції, тепло-, водо- та електропостачання, наявності доступу до питної води в укриттях в нормі. Водночас експерти фонду виявили проблеми, пов'язані з потребами вихованців спецзакладів. Майже всі укриття мають проблеми з вільним доступом до них для маломобільних дітей. Також укриття потребують ремонту через вік будівлі.
«Всі укриття в закладів, до яких здійснювались моніторингові виїзди, розташовані у підвалах або підвальних приміщеннях, що дозволено законодавством. Архітектурним плануванням не було передбачено наявності площі, щоб там могли пересуватися вільно, наприклад ті, хто користується візочками. Недостатність простору, неможливість встановлення підйомників — проблемні архітектурні питання. Водночас ми розуміємо, що це потребує великого фінансового ресурсу, а на період ремонту призупинити освітній процес і закрити установу»,
— пояснює Тетяна Єрохіна.
Дніпропетровська обласна військова адміністрація влітку 2022 року теж провела своє дослідження — у двох із чотирьох дитячих будинків інтернатного типу укриття відсутні, працівники та діти використовують правило двох стін.
Експерти фонду «Право на захист» проблемою також вважають відсутність індивідуального підходу до облаштувань укриттів залежно від специфіки закладу і потреб вихованців, звертають увагу на недостатність фінансування спецзакладів і наголошують на необхідності розв'язувати кадрові питання, у тому числі щодо роботи психологічної служби.
Тетяна Єрохіна пояснює потребу у психологах тим, що діти можуть мати розлади розвитку і не завжди реагують спокійно на ситуацію.
«Такі заклади потребують збільшення вихователів та асистентів вчителів. Окрім того, діти потребують постійної психоемоційної підтримки. Наразі у спеціальних школах велике навантаження, тому є потреба в додаткових штатах»,
— говорить експертка.
Можливості для покращення укриттів у спеціальних освітніх закладах
Росіяни пошкоджують і спеціальні заклади освіти для дітей з особливими потребами. У січні 2023 року росіяни завдали ракетного удару по будинку інтернатного типу у Кривому Розі, а у березні пошкодили будинок інтернатного типу у Харкові внаслідок удару комплексами С-300. На початок 2023 року 31 будинок-інтернат і 43 спеціальні центри пошкодили росіяни.
Експерти з фонду «Право на захист» вважають, що виправити проблеми та покращити стан укриттів можливо — почати з внесення змін до законодавчої бази.
«Міносвіти видає рекомендації: змістовні, але загального характеру. Було б доречно, якби були рекомендації саме для спецзакладів. І щоб це був наказ. У частині розв'язання фінансових питань потрібна постанова Кабінету Міністрів, яка б і була підставою для фінансування, бо без фінансового ресурсу і при відсутності можливості неможливо привести укриття до тих вимог, які потрібні для безпечного перебування й освітнього середовища»,
— говорить Тетяна Єрохіна.
Також потрібно покращити саму інфраструктуру укриттів. Приміщення розділити, щоб розмістити окремо дітей із різними потребами, облаштувати укриття відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, звернути увагу на системи очищення повітря. Безбар'єрність доступу до укриття для маломобільних людей має бути в пріоритеті.
Експертка Єрохіна говорить, що тільки при взаємодії всіх учасників освітнього процесу — від батьків до органів управління — можливо створити безпечне освітнє середовище.
Для покращення проблеми з недостатністю штату вчителів і психологів, експерти фонду «Право на захист» пропонують виділити кошти на вакансії асистентів вчителів у навчально-реабілітаційних центрах у бюджетних запитах на наступний рік, збільшити навантаження на практичних психологів спеціальних шкіл-інтернатів із 18 до 40 годин, та утворити індивідуальний підхід до кадрового забезпечення.
Як благодійні фонди та влада напрацьовують процес для покращення укриттів?
Благодійний фонд «Право на захист» сформував рекомендації як для керівних органів, так і для освітніх закладів.
Марина Ус, керівниця напряму захисту дітей програми адвокації фонду «Право на захист», говорить, що вони ведуть комунікацію з представниками органів влади та направляють їм рекомендації для покращення ситуації.
12 січня Фонд провів круглий стіл із представниками офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, управлінням ДСНС у Полтавській області, керівниками освітніх закладів для дітей з особливими потребами та департаментів обладміністрації.
«Усі стейкхолдери, присутні на зустрічі, готові брати участь у напрацюванні рекомендацій щодо забезпечення закладів освіти для дітей з особливими освітніми потребами захисними спорудами цивільного захисту, які відповідають стандартам безпеки, інклюзивності та безбар’єрності, а також — у створенні можливостей для облаштування укриттів як важливої складової безпечного та якісного освітнього середовища»,
— підсумовує Марина Ус.
На круглому столі презентували дослідження «Цивільний захист в умовах реформування системи інституційного догляду та у перспективі повоєнного відновлення». Фонд зібрав у ньому основні проблеми, виявлені під час моніторингу укриттів, і шляхи їх подолання.
У фонді вважають, що комплексні зміни до законодавчих актів, порядок фінансування облаштування укриттів, перегляд штатних розписів закладів з урахуванням специфіки навчальних установ допоможуть створити безпечне середовище, яке дасть змогу дітям з особливими освітніми потребами комфортно навчатися, спілкуватися й розвиватися.
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Дослідження цивільного захисту в умовах реформування системи інституційного догляду та в перспективі повоєнного відновлення», який реалізується Благодійним фондом «Право на захист» за підтримки ІСАР Єднання в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання в консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень і Центром демократії та верховенства права завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
Матеріал створено в рамках інформаційної співпраці.
