Україна втратила 1 бал в Індексі сприйняття корупції. Чому так сталося?

35 балів зі 100 — результат України в Індексі сприйняття корупції (CPI) за 2024 рік. У новому дослідженні Transparency International наша країна посідає 105 місце поміж 180 країн.

За рік ми втратили 1 бал і тепер ділимо одну сходинку разом із Сербією, яка ідентично має 35 балів. На один бал нас випереджає Домініканська Республіка, тоді як на бал менше набрали Алжир, Бразилія, Малаві, Непал, Нігер, Таїланд і Туреччина.

Що оцінює Індекс сприйняття корупції?

Перш ніж аналізувати результат України, важливо зазначити, що CPI (Corruption Perceptions Index) вимірює сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Тож вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою означає лише те, що її сприймають як менш корумповану. Реальну корупцію повністю порахувати неможливо

Оцінюється лише корупція в державному секторі. Тому на бали не впливає ні побутова корупція, ні форма правління в державі.

Про що говорять наші результати?

Після помітного приросту на три бали у 2023 році Україна дещо відкотилася в питанні боротьбі з корупцією. З цього можна зрозуміти, що за останній час реалізація розпочатих реформ відбувається часто формально і не так якісно.

Мінус один бал — це все ще зміна в межах похибки, проте і такий результат має дуже важливе значення. Таке просідання може свідчити про певний застій у питанні боротьби з корупцією, навіть попри активні законодавчі та урядові дії, реалізовані торік

— заявив виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик

Він додає: «Показник України в CPI–2024 має стати сигналом для влади про те, що в країні активізувалися негативні тренди на шляху до зниження рівня корупції, які надалі помітно впливають на сприйняття країни. І для подолання цих перешкод недостатньо точкових декларативних оновлень — необхідно впровадити системні зміни в підходах до управління країною. Якщо цього не зробити, далі може бути гірше».

Результат України цьогоріч нижчий за середній світовий показник у 43 бали, однак наш бал дорівнює середньому по регіону ЕСА (Східна Європа та Центральна Азія). Розгляньмо.

Україна і країни-кандидатки в ЄС

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід. Тож результати України в дослідженні можна загалом використати для оцінки поступу у євроінтеграційному процесі.

Цьогоріч інші країни-кандидатки до ЄС здебільшого теж відчувають застій у боротьбі з корупцією. Не змінилися показники Грузії, Чорногорії та Туреччини. Сербія втратила 1 бал, а по 2 бали втратили Північна Македонія та Боснія і Герцеговина. Показати прогрес вдалося лише двом країнам: Молдові (+1 бал) та Албанії (+5 балів).

Середній результат країн ЄС — 62 бали, тож розрив між нами та країнами Євросоюзу ще великий. Хоча мінімальна різниця складає відносно незначні 6 балів — між Україною та Угорщиною, яка цьогоріч набрала 41 бал, на 1 менше, ніж торік. Схожу низхідну динаміку демонструють й інші сусідки України.

Україна і країни-сусідки

З-поміж сусідів Україна і надалі випереджає росію — країна-терорист у 2024 році втратила аж 4 бали й з 22 балами посідає 154 позицію. І так само продовжує падіння білорусь — північна сусідка торік теж втратила 4 бали, і тепер з 33 балами знаходиться на 114 сходинці.

З-поміж західних сусідів покращити свої позиції загалом вдалося лише Молдові — 43 бали, 76 місце. Другий рік поспіль не змінюється показник Румунії — 46 балів, 65 місце. А всі інші країни погіршили свої позиції: по 1 балу втратили Польща (53 бали, 53 місце) і Угорщина (41 бал, 82 місце), і аж 5 балів втратила Словаччина (49 балів, 59 місце). Таким чином, не лише Україна, а і її сусіди, крім Молдови та Румунії, за 2024 рік здебільшого погіршили свої показники в Індексі сприйняття корупції.

Що вплинуло на результат України?

Показники України в Індексі сприйняття корупції — 2024 обраховували на основі 8 досліджень. Вони охопили період з лютого 2021 року по вересень 2024 року включно, тож через це наші результати варто проєктувати суттєво далі, ніж на останній рік.

Нижче наводимо перелік позитивних та негативних подій, які могли вплинути на результати України в СРІ-2024. Ті з них, які відбулися восени 2024 року, найімовірніше не були враховані в останньому Індексі, проте, безперечно, можуть вплинути на бали надалі.

Негатив могли внести такі події:

Скандали щодо закупівель Міноборони. Це і “яйця по 17 грн” у січні 2023 року, і затримало одного з найбільших постачальників Міноборони — львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича у грудні 2023 року.
Корупційний скандал ексзаступника міністра агрополітики Лозинського з купівлею генераторів у лютому 2023 року.
Призначення Олени Думи головою АРМА попри застереження громадськості у червні 2023 року.
Махінації з закупівлями для відбудови Охматдиту у серпні 2024 року.
Тиск на журналістів та громадських активістів з боку силовиків. Найгучнішими з останніх стали два випадки очевидного втручання у роботу журналістів-розслідувачів Юрія Ніколова та команди Bihus.Info у січні 2024 року.
Історія зі зливами в НАБУ навколо заступника директора Бюро Гізо Углави у червні 2024 року.

І хоча негативу чимало, однак за останні два роки, попри повномасштабну війну, Україна змогла зробити системні кроки для ефективної боротьби з корупцією, що відобразилося і в результатах дослідження СРІ. Переважна більшість із цих кроків були зумовлені зобов’язаннями, взятими на себе Україною в межах євроінтеграції та отримання міжнародної фінансової допомоги. Ось деякі з них:

НАБУ-САП порушили значну кількість справ проти топчиновників. З січня 2023 року ці органи активізували роботу та почали розслідувати нові справи топчиновників — зокрема, ексрадника ОП Артема Шила, ексміністра агрополітики Микола Сольський, екснардепів Андрія Одарченка та Сергія Пашинського, ексголови ФДМУ Дмитро Сенниченко, трьох суддів Київського апеляційного суду, ексголова Державної судової адміністрації Олексій Сальніков та чимало інших. А чи не найгучнішою порушеною справою за цей час стала підозра в отриманні хабаря ексголовою Верховного Суду України Всеволодом Князєвим.
У зв’язці з НАБУ-САП активно працював і Вищий антикорупційний суд. За 2 роки він виніс 142 вироки, серед яких найгучнішими були вироки у справах судді Миколи Чауса, екснардепів Андрія Одарченка, Олександра Онищенка та Руслана Сольвара.
Оновлення законодавства про оборонні закупівлі у січні 2023 року. А у грудні 2023 року почала роботу агенція «Державний оператор тилу» (ДОТ), створена для забезпечення незбройних потреб ЗСУ. Також було оновлено Агенцію оборонних закупівель (АОЗ), чия робота багато в чому відбувається за співпраці з західними партнерами.
Ухвалення Державної антикорупційної програми 2023-2025 із затримкою у березні 2023 року.
Відновлення обов’язкове е-декларування чиновників та звітування політичних партій у серпні-жовтні 2023 року.
Збільшення штату НАБУ та посилення незалежності САП у листопаді 2023 року. Згідно з ухваленим законом, штат НАБУ збільшиться з 700 до 1000 працівників, а штат САП — до 250 працівників.
Запуск реформи Рахункової палати у жовтні 2024 року.

Як рахували наші бали?

CPI з 1995 року укладає міжнародна організація Transparency International. На оцінку країни впливають від 3 до 13 досліджень міжнародних установ і дослідницьких центрів. Бал України вирахуваний на основі 8 досліджень. Результати в кожному з них відрізняються, однак показник у комплексі є більш надійним, ніж кожне окремо взяте дослідження. Розгляньмо детальніше.

У трьох із цих досліджень показники України зросли: Індекс трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік додав нам 2 бали, а звіт Freedom House та Індекс верховенства права, укладений проєктом «Глобальна справедливість» покращили наші показники на 1 бал. Ще за пʼятьма дослідженнями відбулося зниження балів України. Рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу The Economist та Варіації демократії зменшили наші результати на 2 бали, у Рейтингу ризиків країн організації Global Insight та за результатами опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму наш показник зменшився на 3 бали, а в Міжнародному огляді ризиків по країнах групи PRS за 2024 рік ми втратили аж 6 балів.

З огляду на наведені дані, можна стверджувати, що загальна зміна показника України в СРІ є результатом не стільки точкових факторів, скільки системних тенденцій.

Що зробити, щоб боротьба з корупцією стала більш помітною та ефективною?

Наш наявний прогрес, як і втримання балу в межах похибки, здебільшого став можливий завдяки міжнародним зобов’язанням. Саме виконання таких рекомендацій стало головним стимулом для української влади якісно працювати для покращення спроможності країни.

Загалом можна визначити три ключові документи, які формують траєкторію для подальшого розвитку України:

Ukraine Facility Plan;
Звіт про розширення ЄС щодо України;
програма МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF).

Також не варто забувати про список пріоритетних реформ для отримання допомоги, що його ще раніше передала адміністрація попереднього Президента США. І так само одним із ключових пріоритетів для нас буде виконання конкретних кроків, визначених у Дорожній карті з верховенства права. Цей документ наразі ще розробляє Мін'юст, а далі має затвердити Рада ЄС.

Фахівці з TI Ukraine переконані, що виконання зобов’язань та рекомендацій, викладених у цих документах, стане справжньою основою для посилення України. Організація виокремила комплексні кроки, які варто виконати в найближчому майбутньому:

збільшити кількість суддів та персоналу Вищого антикорупційного суду;
продовжити роботу та усунути перешкоди щодо розслідувань топкорупційних справ, включно з арештом та конфіскацією злочинних активів;
належно імплементувати ДАП;
впорядкувати внутрішні процедури НАЗК;
посилити спроможність НАБУ щодо проведення судових експертиз та незалежного прослуховування;
завершити зовнішній аудит ефективності Національного антикорупційного бюро України за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та опублікувати відповідний звіт;
внести законодавчі зміни, які дозволять САП керувати запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу і раціоналізувати наслідки закінчення строку досудового розслідування («поправки Лозового»);
прийняти закон про комплексну реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА);
розмежувати повноваження між Рахунковою палатою і Держаудитслужбою;
продовжити гармонізацію українського законодавства про публічні закупівлі.

Усі ці вимоги — це, по суті, узгоджена програма, спрямована на повноцінну і якісну євроінтеграцію України, а також посилення її економічної спроможності та інвестиційної привабливості. Тож виконання таких рекомендацій не лише покращить рівень боротьби з корупцією в Україні, а й сприятиме її подальшому розвитку та взаємодії зі світом.