У війні кожен може бути корисним. Історія Координаційного штабу волонтерів Дніпра

24 лютого Благодійний фонд з підтримки родин загиблих військових «ТАПС Україна» ініціював створення Координаційного штабу волонтерів Дніпра. Діяльність розгорнули о 8 ранку біля облдержадміністрації та почали об'єднувати людей, які хочуть допомагати. «У різні періоди у нас було 36 напрямів діяльності: хто що вмів, те й робив», — кажуть представники штабу. 

У матеріалі розповідаємо про діяльність штабу і те, як дніпряни гуртуються, щоб допомогти країні.

24 лютого о 8-й ранку волонтери зібрались на площі біля Парку ракет поруч з будівлею облдержадміністрації. На площу приходили місцеві, які відчували, що можуть допомогти. Люди робили коктейлі Молотова, приносили допомогу і розвозили її містом.

«Дніпро було не готове до того, щоб сюди зайшли російські танки, тому ми готувались цивільними засобами захищати своє місто, як могли», — розповідає співзасновниця і проєктна менеджерка благодійного фонду «TAPS» Катерина Чижик. Саме за ініціативи TAPS створили Координаційний штаб волонтерів Дніпра. 

«Більшість із нас з 14-го року волонтери, ми розуміли, у чому саме є потреби. Державна машина тільки розкочувалася в цьому напрямку, а ми вже все видавали “з коліс”», — каже Чижик.

Перший тиждень базувались у центрі міста. Після того, як 1 березня росіяни завдали удару по Харківській облдержадміністрації, Служба безпеки України порадила переїхати, бо всі адмінбудівлі були під загрозою. За три години зібрали всі речі, переїхали в іншу будівлю за адресою Січеславська Набережна 29-А і зайняли всі дев’ять поверхів.  

Стіни штабу завішані фото і малюнками, а у всіх кутках стоять вантажі, які передаватимуть військовим і цивільним: ліки, харчі, тактична медицина. На першому поверсі облаштований куток з експонатами війни: тут частини російських ракет і безпілотників, шеврони і форми військових, прапори. 

У новому приміщенні робота структурувалась, а волонтери почали більше зважати на безпеку та перевіряти людей, які приходили до штабу. А ще створили логістичний хаб, у якому всі знаходили собі призначення. 

Людей обʼєднували за напрямами роботи і координували. На початку повномасштабного вторгнення у штабу було понад 20 локацій.

У різні періоди у КШВД було 36 напрямів діяльності. Серед основних: психологічна підтримка родин загиблих героїв, військове та медичне забезпечення ЗСУ, Тероборони, Нацгвардії та поліції, а також допомога внутрішньо переміщеним особам.

Для військових працюють за заявками. Керівник чи логіст підрозділу звертається до штабу з підписаною заявкою. Координатори у штабі збирають кошти або шукають людей, які готові пожертвувати гроші. 

На початку повномасштабного вторгнення були дні, коли роздавали по 7-8 тисяч пакетів допомоги внутрішньо переміщеним особам. Також облаштовували шелтери. Спочатку їх було близько 50, зараз залишилося десять, у них досі живуть люди.

«Але і тоді, і зараз наполягаємо, що Дніпро все-таки транзитне місто. З трьох боків у нас фронт: Криворізький напрямок, Запоріжжя і Донеччина. У 22-му було невідомо, як може повернутися ситуація», — розповідає Катерина Чижик. 

Росіяни неодноразово обстрілювали Дніпро з безпілотників та запускали ракети. Після влучання ракети в багатоповерхівку 14 січня активізацію волонтерського руху можна було порівняти з кінцем лютого 2022 року. Місцеві згуртувались, приносили допомогу і розбирали завали.

«Нам дуже допомогли мережа “Єва” та місцеві заводи. Вони донатили нам, ми купували побутову техніку, допомагали з житлом, і закрили потреби для 220 родин. Біля будинку, у який влучила ракета, створили мобільний офіс, де психологи працювали з постраждалими», — пригадує Чижик.

Один із проєктів фонду ТАПС — швидка стоматологічна допомога, яка буде їздити і на фронт. Це грантовий проєкт фонду «Direct Relief», що допомагає з ліками та медичним обладнанням. Вони ж і переобладнали авто на мобільну стоматологію. Дві волонтерки-стоматологині, які мали працювати тут, загинули 14 січня. 

Допомогти Координаційному штабу волонтерів Дніпра можна за покликанням.