У тимчасово окупованих Олешках під водою опинився будинок-музей художниці Поліни Райко

У тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині через підрив Каховської ГЕС під водою опинився будинок-музей української художниці Поліни Райко. 

Про це повідомив представник Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко, художник Семен Храмцов.

Співробітницям музею вдалося евакуюватися. 

Поліна Райко — українська художниця-самоучка, представниця аутсайдерського мистецтва. Почала малювати у 69 років, а за кілька років розписала власний будинок, літню кухню, хвіртки, паркан і гаражні ворота. Для цього використовувала найпростіші та найдешевші фарби. 

Цінність цих творів підтвердили як українські, так й іноземні мистецтвознавці. Творчість Райко ставлять в один ряд з мистецтвом таких українських художниць як Марія Примачеко та Катерина Білокур. 

Після смерті художниці у 2004 році її будинок придбало подружжя шанувальників мистецтва з Канади, завдяки яким будинок із малюнками зберігся. 

Також для збереження будинку-музею у 2008 році художник В’ячеслав Машницький створив Херсонський обласний благодійний фонд імені Поліни Райко. У жовтні 2022 року Машницький зник безвісти. Його місцеперебування невідоме досі.

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей будинок-музей був місцем проведення фестивалів, резиденцій та зйомок фільмів. 

В Україні будинок Поліни Райко захищається законом «Про охорону культурної спадщини».

У 2022 році світ почав відкривати українську культуру, зокрема її художників та письменників. Для більшості української культури не існувало, адже на заміну приходила російська, а самим українським митцям минулого століття забороняли творити.

Радянська влада знищувала українську інтелігенцію задовго до того, як письменники, поети та художники могли стати світовими геніями.

Українська культура минулого століття не мала можливості стояти разом зі зразками світового мистецтва. Українських митців переслідували, ув’язнювали та вбивали лише тому, що вони були українцями.

«Україна стала тим експериментальним майданчиком, на якому комуністичний режим набував досвіду приборкання і знищення культури.

Протистояння тут почалося задовго до завершення Другої світової війни, відразу після ліквідації Української народної республіки у 1921 році. Саме кінець 20-30-х років минулого століття став часом найбільш кривавих жнив у ліквідації української культури», — зазначає історик Володимир В’ятрович.

Фото: Одеський художній | Twitter