У тилових містах неспокійно. Як Росія тероризує цивільних за сотні кілометрів від фронту?

Теракти, диверсії та підпали цивільних об’єктів — це частина стратегії, якою Росія прагне посіяти страх і паніку в українському суспільстві. Тилові міста, зокрема Львів, Київ, Івано-Франківськ та інші, були мішенями атак, яким вдалось запобігти завдяки СБУ.

Росія продовжує використовувати терор як важіль впливу на психологічний стан суспільства. Погрозами атакувати школи та підривами громадських об’єктів Росія хоче створити паніку та дестабілізувати ситуацію в Україні.

«Свідомі» розповідають, як Росія тероризувала цивільне населення від початку війни у 2014 році, якими були цілі російського терору і юридичні тонкощі Росії як «держави-терориста»?

Послухати матеріал:

У ніч із 17 на 18 вересня у Львові відбулась серія підпалів цивільної інфраструктури. Пресслужба СБУ у Львівській області надала коментар «Свідомим». У ньому представники відомства зазначили, що Росія не є причетною до цих інцидентів. 

Водночас для українських міст існує реальна загроза терористичних актів. Свідомі раніше писали про те, які механізми вербування ФСБ Росії використовує для підпалу автівок військовослужбовців ЗСУ.

Детальніше про це читайте в матеріалі «Мікрокредити, Telegram та ФСБ — як і хто змушує українців підпалювати автівки військових».

Окрім автівок військових, у небезпеці опинилася й інфраструктура: кафе, ресторани, навчальні заклади й інше. Активізація подібних процесів почалась у 2024 році, хоча їхній початок можна відстежити ще з 2014 року. Наприклад, збиття малайзійського боїнга MH17. У 2022 році суд у Гаазі виніс вирок винним в авіакатастрофі Гіркіну, Дубинському та Харченку у вигляді довічного увʼязнення.

Теракт MH17 відбувся в безпосередній близькості до лінії бойових зіткнень під час тодішнього АТО. У 2017 ж році відбувся теракт під будівлею телеканалу «Еспресо» в Києві, внаслідок якого загинули дві людини та ще троє постраждали. Серед них був народний депутат України Ігор Мосійчук. Тодішній заступник голови СБУ Віктор Кононенко на брифінгу повідомив, що організатором був співробітник Головного управління Генерального штабу ЗС РФ (також відомого як ГРУ). Одразу після теракту одному з виконавців злочину вдалось виїхати до окупованого Криму, а іншому на територію окупованої держави Ічкерія (Чечня). 

Сьогодні ж терору вдається більш вдало протистояти. Служба безпеки України затримала численні групи зловмисників у першій половині 2024 року, які планували терористичні акти у Львові, Києві, Івано-Франківську, Запоріжжі та інших містах. 

У травні цього року подібну групу затримали на Київщині. Зловмисники мали встановити вибухівку у кількох торгових центрах і кафе Києва, щоб підірвати її 9 травня. Для цього вони замасковували вибухівку під упаковку чаю. Куратором у підготовці теракту був співробітник ГРУ ЗС РФ Юрій Сизов. Ще перед київськими терактами він керував підготовкою подібних диверсантів і терористів у Львові в лютому 2024 року. Тоді ціллю терору мало стати підприємство оборонного призначення. Вибухові пристрої того разу замаскували під сік. 

Масштабніших цілей мала досягти група терористів на Івано-Франківщині, затримана в липні цього року. Учасники, розосереджені в Івано-Франківській, Дніпропетровській, Запорізькій і Полтавській областях, хотіли влаштувати серію терактів у торгових центрах і аптеках, а також на заправках і ринках. Ціллю терористичного акту була не лише Україна, але й Польща та країни Балтії. Група вербувала людей, щоб відправити їх за кордон через підроблені документи. Замовником терору цього разу була ФСБ Росії. Правоохоронці тоді вилучили автомати, пістолети та набої, що мали використовуватись під час атак. 

Більш стандартним видом терору, до якого вдається РФ, є атаки цивільної та критичної інфраструктури України. Для цього росіяни нерідко вербують місцевих жителів: за гроші або в рідкісних випадках «за ідею». Такі випадки були на Донеччині, Херсонщині, Одещині та Івано-Франківщині. В Києві ж IT-компанія намагалась передати інформацію російським спецслужбам про стан української енергетики та наслідки ударів по ній. Зробити це вони хотіли через встановлення програм стеження в системи електронного документообігу однієї з ОВА. 

Утім, теракти не завжди мають масовий характер. Локальним нападам на громадян України набагато складніше запобігти, тому це не завжди вдається зробити. Найвідомішим останнім випадком такого нападу стало вбивство Ірини Фаріон у Львові 19 липня. Підозрюваним у вчиненні злочину є 18-річний хлопець із Дніпра. Служба безпеки України розглядає версію, що стрілець — лише виконавець, а саме вбивство є замовним актом російських спецслужб. 

Процесуальні дії тривають, утім такий варіант цілком може виявитись правдивим. Росія уже має досвід у вербуванні підлітків для своїх цілей: як в Україні, так і в ЄС. Детальніше про інструменти вербування молоді Росією раніше писали NGL.media у своєму матеріалі «Маріонетки з телеграму».

Теракти та терористичні дії є звичними інструментами Росії у досягненні своїх цілей. Ядерний шантаж, диверсії, обстріли цивільної інфраструктури — все це досить часто зʼявляється в заголовках українських медіа. Росіяни використовують терор, у тому числі й на своїй території. Вибухи багатоповерхівок у російських містах у 1999 році, Беслан, Норд-Ост чи Крокус Сіті або були вчинені ФСБ, або використовувались в Росії для консолідації населення навколо режиму.

Теракти, вчинені спецслужбами РФ, мають, перш за все, психологічний та інформаційний вплив. Основною ціллю таких дій Росії є паніка та втрата точки опори в суспільстві, говорить колишній співробітник СБУ Іван Ступак. Кремль хоче створювати картинку, в якій цивільне населення страждає, а Банкова перебуває «за мурами».

Окрім завданої шкоди економіці та обороноздатності, внаслідок обстрілів інфраструктури, Росія намагається залякати українське суспільство. 18 вересня у Telegram-каналах Львівщини та України почали поширюватись новини про планування терактів у школах Львова. Погрози виявились російським методом залякування цивільного населення. «Канал, який став першоджерелом інформації про теракт, вели росіяни», — повідомили в Міністерстві внутрішніх справ. Наступного дня поліцейські чергували в усіх закладах освіти міста. Окрім підвищення занепокоєння в тилових містах, росіяни змусили мерію послабити охорону безпеки на самих вулицях міста, перенаправивши правоохоронців до шкіл. 

Такий вплив росіяни чинять не лише на Україну, але й на всю Європу. В ситуації з франківською групою терористів, СБУ стверджує, що подібні теракти РФ влаштовує для розхитування суспільно-політичної обстановки у Євросоюзі. Це є частиною пропрацьованої політики РФ. 

Про інші методи впливу на європейські суспільства «Свідомі» уже писали в матеріалі «Мережа російського впливу у Європі та Північній Америці. Як Росія зрощує терористичні та політичні організації».  

«Терористичні акти в мирних містах України переважно організовує управління контррозвідувальних операцій РФ», — стверджує Іван Ступак. Вони прописують детальні плани реалізації терору. До організації масштабних терористичних операцій росіяни можуть залучати по кілька десятків людей як в самій Росії, так і в Україні. 

Утім, не всі акції російського терору плануються в далеких кабінетах ГРУ чи управління контррозвідувальних операцій. Велика частка подібних дій — це низова ініціатива офіцерів, яку дуже складно передбачити. В Росії багато людей підтримує продовження війни з Україною. Тому кейси терору можуть реалізуватись не як довгострокова стратегія РФ, а як спроби окремих індивідів просунутись далі у своєму званні. Їхнім методом досягти цілі є терор.

«Вони [ред. — співробітники російських спецслужб] можуть дуже гарно звітувати про це. Не слід вважати, що всі в російських спецслужбах ідеальні. Так, є багато яскравих фахівців, це треба визнати. По Україні працює все ФСБ. І Мурманськ, і Магадан, і Іркутськ — всі. Там вже є різні люди. Умовно, є людина, якій вже 45. Він старший оперативник, який нічого не досягнув у своєму житті. Йому кажуть: “Зроби щось проти України”. І він починає щось робити для галочки. А є молодий лейтенант, який буде знову й знову вигадувати, і щось нове впроваджувати. За це він очікує оплати у вигляді медалей, орденів і посад», – пояснює Іван Ступак

«Частішання підготовки терористичних актів в Україні саме у 2024 році слід повʼязувати з налагодженням звʼязків ФСБ і ГРУ в Україні», — ділиться Ступак. 

«У 2024 році росіяни почали вербувати людей, які втомились від війни, які займали антиукраїнську позицію і зараз активніше стали її показувати. Раніше в росіян не було спроможності передати їм вибухівку чи інші засоби, бо так просто в Україну не заїдеш. СБУ активно вирізали та вирізають канали російського звʼязку. Є людина А та людина Г, а посередині звʼязку нема завдяки СБУ. Втім, із часом організатори терору знаходять лазівки».

Службі Безпеки України вдається набагато успішніше протистояти подібним діям РФ, що значно відрізняє теперішню ситуацію від 2014 року. Іван Ступак пояснює, що основними факторами покращення теперішньої ситуації є більша довіра населення до правоохоронних органів і ріст громадянської відповідальності. 

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, українським суспільством пройшла хвиля закликів до країн Заходу визнати Росію «державою-терористом» через обстріли цивільної інфраструктури. Іван Ступак не погоджується з тим, що Росія є саме «державою-терористом».

«Що це [ред. — визнання Росії державою-терористом] нам дасть? Окей, тоді ті країни, які визнали її країною-терористом (Польща, країни Балтії, США) повинні припинити дипломатичні стосунки з РФ, бо не можуть вестись дипломатичні стосунки з терористами — це раз. По-друге, з терористами перемовини не ведуть, їх знищують. Тоді що, наступний крок оголошувати війну [ред. — країнам Заходу проти РФ]? А що робити з громадянами, які перебувають у цій країні, які теж стають юридично терористами [ред. — відповідно усі мають бути ліквідовані, як представники терористичної організації]? Окремі організації називали терористичними. Країни ж ніколи не називали такими».

Де-факто, статус «держави-терориста» ніяк би не вплинув на РФ. У міжнародному праві не існує подібного терміна. Натомість керівництво держав та їх військових можуть визнати відповідальними за воєнні злочини. Подібні прецеденти вже не раз були у світовій історії. Отже, якщо називати обстріли інфраструктури чи воєнні злочини Росії терором, то відповідно зменшується юридична відповідальність РФ на міжнародній арені.