Теракт в Оленівці: розповідь військового та розслідування
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року росіяни обстріляли виправну установу №120 в тимчасово окупованій Оленівці на Донеччині. В будівлі утримували українських військовополонених, зокрема, тих, які перебували на заводі «Азовсталь».
Про події, які відбувалися до і після теракту та що наразі з розслідуванням — в матеріалі.
Підготовка росіян до теракту
За декілька днів до 28 липня росіяни склали списки з іменами українських військових та наказали їм зібрати речі протягом години, розповів представник бригади «Азов» Арсен Дмитрик. Поміж військовими тоді ходили чутки, що їх можуть етапувати до тимчасово окупованої з 2014 року Горлівки на Донеччині, де є виправна колонія для українських військовополонених.
«Коли ми вийшли на вулицю, також жартували, що нас переселять в барак, який готують росіяни. Ми не були дотичні до його будівництва, але інші хлопці розповідали про нього. Здивувалися, коли нас почали заводити в той барак. Росіяни готували його нашвидкоруч, і це було одразу помітно через антисанітарію», — каже Дмитрик.
Барак, куди переселили військових, був занадто переповнений, зокрема більшість ліжок стояли близько одне до одного. У спеку відчувалася нестача повітря. Після того, як військові заселилися в новий барак, їм повідомили, що утримуватимуть їх там не довго, оскільки готують новий. За словами військового, так росіяни пояснили погані та непридатні умови для життя.
Українських військових, яких перевели у новий барак, не водили їсти у спеціально відведені місця. Натомість приносили їжу туди, і вони були вимушені готувати все самостійно попри антисанітарію.
Росіяни приносили тарілки, ложки, їжу, і ми самі готували
За декілька днів до теракту до військовослужбовців приходили електирики нібито робити зовнішнє освітлення. Тоді військових закрили у бараці й не випускали на вулицю протягом двох годин.
«Що вони [електрики] там робили, не знаємо, бо нас закрили», — говорить Дмитрик.
За день до теракту військовим заборонили виходити вночі на двір. Можна було пройти лише в туалет, який розташовувався зовні бараку. До цього вони мали змогу виходити у будь-який час.
Після вибуху
Перші вибухи, які почув Арсен Дмитрик, були за територією бараку.
«Я прокинувся від численних осколкових поранень і трошки прогорів. Було багато вогню всередині. Найбільше хлопців загинуло біля входу в барак. Охорона нас не відкрила, втекла, а ми залишилися замкнені», — згадує військовий.
Вийти з приміщення чоловіки змогли лише, коли зірвали сітку в бараці, яка була неякісно облаштована через недбале будівництво.
Арсен Дмитрик згадує:
Легкопоранені витягували важкопоранених, які давали ознаки життя. Потім витягували тих, які не давали ознаки життя. Деяких ми не встигли фізично забрати, бо вогонь інтенсивно розповсюджувався. Більшість поранених виносили на собі. Ми переважно були без одягу, обгорівші, поранені, босі, під ногами лежало багато скла та металу. Медичної допомоги ніхто не надавав, ми самостійно один одному робили перев’язки
Лише через дві години прибули українські лікарі, які також вийшли з «Азовсталі» і перебували в російському полоні. Вони привезли з собою перев'язочний матеріал та пінцет, щоб витягувати осколки.
«Якби не вони, то було б більше жертв. Люди стікали кров’ю. Кровотечі в кінцівках ми ще змогли зупинити, але не внутрішні», — каже військовий.
Медики позначали військових за важкістю поранення, аби швидше евакуювати. Після цього формували списки всіх, хто там перебував. Їх передали старшому з російської охорони, після чого росіяни у своєму штабі формували таблицю з фотографіями та даними військових.
«Коли приїхали камази, щоб нас забрати, росіяни звіряли усіх, кого грузили, за списком та фото. Це була довга процедура. Коли фото не збігалися через поранення, то хвилин 15 думали, чи це та людина чи ні, поки військовий лежав на ношах. Нас грузили як скотину — один на одного», — говорить Дмитрик.
Евакуація та повернення в Оленівку
Військових привезли до 14-ї лікарні в тимчасово окупованому з 2014 року Донецьку, де записували усіх, хто прибув. «Уявіть картину: приїхало чотири камази і звідти витягують майже голих обгорівших людей. Стояв запах обгорівшого тіла та крові», — говорить військовий.
Операції з наркозом росіяни проводили лише важкопораненим, всім іншим — без.
Після цього прооперованих перевезли до 15-ї лікарні в Донецьку; хто мав важкі поранення залишився у 14 лікарні.
У кінці серпня російські пропагандистські медіа знімали відеосюжет з лікарні, де були військові. Тоді їх красиво одягнули та сказали, що відправлять на обмін.
«Всіх посадили в автобус і привезли назад в Оленівку. Після теракту ставлення персоналу до військових кардинально змінилося. Раніше знущалися лише морально, а потім вже і фізично. Ще на нас натравлювали собак, до теракту їх взагалі не було», — говорить Арсен Дмитрик.
Що з розслідуванням?
29 липня 2022 Офіс Генпрокурора розпочав досудове розслідування теракту в Оленівці за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Для обстрілу Оленівки росіяни використали термобаричний гранатомет. Такий висновок отримали українські слідчі після проведення комплексної експертизи зброї та слідів і обставин її використання, повідомив Заступник начальника Департаменту протидії злочинам Офісу Генпрокурора Тарас Семків.
На початку вересня 2022 року місія ООН запевняла, що прибуде до Оленівки найближчими днями, проте не змогла через відсутність гарантій безпеки з боку РФ. Потрапити на місце злочину намагався і Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Проте МКЧХ зазначили, що «ми не можемо силою потрапити в місце утримання під вартою, куди нас не впустили».
3 серпня 2022 Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що ООН запускає «місію із встановлення фактів» трагедії в Оленівській колонії. 8 січня 2023 року Генсек розпустив цю місію. В ООН пояснили, що Росія не надала необхідні умови для направлення місії в Оленівку. Представники України також не змогли потрапити до місця вибуху, де утримували українських полонених.
Росіяни заявляли, що удар завдали з американської системи «HIMARS», однак у липні 2023 року Верховний комісар ООН з прав людини опублікував заяву, що ракета HIMARS не влучала в колонію у тимчасово окупованій Оленівці.
Наразі Україна повернула тіла усіх загиблих в Оленівці українських полонених. Вже вдалося ідентифікувати 52 тіла. Водночас в полоні й далі перебуває велика кількість українських військових.
Родичі українських військових, які загинули під час теракту в колонії у тимчасово окупованій Оленівці, просять встановити 28 та 29 липня днями скорботи. Відповідну петицію опублікували на сайті Офісу Президента.
