Свій дім: квартира в Сєвєродонецьку

«У 2025 році я би внесла останній платіж за квартиру, яку придбала у кредит», – розповіла Тетяна Борисенко з Сєвєродонецька.

Після повномасштабного нападу Росії будинок по вулиці Енергетиків перетворився на руїни. Тетяна, її двоє дітей, чоловік, мама й лежача бабуся стали безхатьками.

«Коли все почалося, майже одразу стали спускатися до підвалу. Ми тиждень побігали, а потім залишилися у підвалі і вже не підіймалися наверх», — розповіла вона.

Мама Тетяни має інвалідність, бабуся лежача. Тож бігати туди-сюди було важко. У підвалі поставили два крісла й прожили там понад місяць.

«Ми б може ще сиділи, але чоловік і син зібралися до Червоного Хреста допомогти розвантажувати фури з гуманітаркою. Вони дійшли до перехрестя Партизанська-Енергетиків, і почалися прильоти. Якби хвилин на п’ять раніше вийшли, якраз би їх накрило. Вони тоді побігли назад і ховалися за дев’ятиповерхівкою», — пригадує жінка.

Цей епізод став останньою краплею — родина поїхала з міста 4 квітня 2022 року у чому були, прямо з підвалу. У руках — дві сумки з памперсами для мами і бабусі, куди Тетяна встигла закинути лише чоловічі шкарпетки.

«Нас вивозила поліція, забирали прямо з підвалу. Довезли до автобусів, які стояли біля університетського гуртожитку. Виїхали на Слов'янськ, де повинні були ночувати у церкві. Але там спіймали хлопця, який зливав комусь координати про масове скупчення людей. Тому нас нагодували й одразу відправили у Дніпро», — пригадує жінка. 

Зараз родина Тетяни мешкає біля Кам'янця-Подільського: «Син пішов навчатися. І з його групи хлопця у листопаді забрали служити, а 2 березня привезли з-під Бахмута. Вони їздили на 40 днів на кладовище й у сина почалися такі істерики, що довелося вести до психолога. Усі ці обстріли, що пережили, виходять».

На платформі «Свій дім» можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета https://bit.ly/sviydim