Стратегії виживання та волонтерство під час війни

«Свідомі» у співпраці з «Радіо Треба» розповідають про епізод подкасту «Людина в окупації», у якому волонтерка Дана Ярова розповідає про волонтерство під час війни.

Спочатку ми не знали, що робити. Тебе кинули в море, а ти не вмієш плавати. І ти вигрібаєш, і від того, як ти вигрібаєш, залежить і твоє життя, і життя того хлопця, який на передовій.

Людям, які мали такий досвід у 2014 році, зараз легше. Ми знаємо, що потрібно в першу чергу, що потрібно в другу, що в третю. І психологічно також легше.

Водночас у кожного волонтера є свій посттравматичний стресовий розлад. Після боїв за Іловайськ, Донецький аеропорт та Дебальцевого, після відвідин запорізького моргу, я заборонила собі жити. Не купувала речі, не дозволяла їздити у відпустки. Закінчилося це кардіологічною реанімацією. Тоді зрозуміла, що потрібно обрати життя, інакше постраждають мої діти. 

Так ми навчились працювати в режимі марафону, а не спринту.

Перше: треба бути стресостійким. Я придумала вираз: «зроби добро і тікай, поки за це не прилетіло». Що б ти не робив, як би ти не робив, все одно будеш подобатись не всім. Не звертайте уваги на хейт. 

Я 12 років маю власний бізнес, вмію проводити досить жорсткі переговори. Більших «срачів» ніж волонтерських я не бачила ніколи. У волонтерство приходять люди з різними соціальними ролями та світоглядами, через що постійно відбуваються конфлікти. 

Друге: треба бути жертовним. У 2014 році моїй старшій дитині було три роки. Він мене не бачив шість місяців: з травня до листопаду. Зараз моїм молодшим двійнятам теж три роки, і ситуація повторюється. 

Третє: треба навчитися сказати собі: «Стоп, мені треба відновити сили, аби працювати далі».

Четверте: треба бути готовим визнати власну нездатність подолати психологічні наслідки. Якщо відчуваєте в собі щось, що не можете зрозуміти, звертайтесь до психологів та психотерапевтів. 

Все залежить від людини. Потрібно розуміти і усвідомлювати, чи ти зможеш біля себе згуртувати людей і втягнути їх у свою ідею. Якщо розумієш, що тобі не характерна роль лідера по життю, то можеш бути дуже добрим виконавцем. 

Треба робити те, у чому розбираєшся. Я не займаюсь касками, тому що нічого не розумію в цьому. Я не займаюсь бронежилетами, тому що не розумію і не хочу в цьому розумітись. Перш ніж лізти в щось волонтерське, добре роздивіться, куди лізете, і не робіть шкоди. 

Якщо ви живете в режимі очікування закінчення війни — витрачаєте своє життя. Живіть зараз, знаходьте якісь віддушини для себе в дітях, в трояндах, в городах, у волонтерстві, в допомозі, в лежанні на дивані. Живіть з розумінням того, що завтра може не бути. Не чекайте закінчення війни, воно не скоро.