Степ під загрозою. Що відбувається в окупованому заповіднику «Асканія-Нова»?

Росія знищує біосферний заповідник «Асканія-Нова», розташований на тимчасово окупованій території Херсонщини. У серпні голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін заявив: «Останнє, що я чув, — вони [росіяни — ред.] вивозять тварин до Криму і до Росії. Тобто можна сказати, що заповідника більше немає».

Натомість директор заповідника Віктор Шаповал зазначив, що фраза Прокудіна вирвана з контексту. Про знищення заповідника на сьогодні не йдеться.

Проте відомо про вивезення тварин, недогляд, відсутність кваліфікованого наукового супроводу та ветеринарного обслуговування. Свідомі з’ясовували, що зараз відбувається в окупованій «Асканії-Нові».

«Асканія-Нова» — найстаріший заповідник України, розташований на Херсонщині. Тут розташований найбільший у Європі дикий степ. У місцевому зоопарку мешкають тварини з саван, пустель, степів, гірських районів. А також рідкісні птахи степової зони: фазан Свайно, степовий і сірий журавлі, орел степовий, чорний гриф. Більшість цих видів занесено до Червоної книги України — офіційного переліку рідкісних, вразливих і зникаючих видів флори та фауни.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України перебуває на тимчасово окупованій території України з 24 лютого 2022 року.

На початку повномасштабного вторгнення Росії інтенсивні бойові дії оминули територію заповідника. Це вберегло природоохоронний комплекс від знищення або великих руйнувань. Однак вздовж межі зони антропогенних ландшафтів відбувались бойові зіткнення та обстріли техніки. 

Станом на 24 лютого в заповіднику працювали близько 250 людей. Деякі працівники намагались виїхати, проте не змогли через заборону російських військових.

О 9 ранку повз заповідник проїхала перша російська техніка. У селище Асканія-Нова вони не заїжджали, тож робітники намагалися працювати як зазвичай: доглядали парк та вели спостереження за тваринами. Проте в перші дні вторгнення припинилось постачання продуктів. Тоді перед адміністрацією заповідника постало завдання — деінде придбати корми й максимально запастися ними. Ситуація ускладнювалася тим, що гроші теж не надходили, але заповіднику допомогли звичайні люди та іноземні організації.

Адміністрація закупила корми на більше ніж вісім мільйонів гривень. А пізніше — залишки ветеринарних препаратів, генератори та необхідні для ремонту матеріали, аби лагодити пошкодження від обстрілів. Цих запасів вистачило майже на рік.

Російські війська зайшли в селище Асканія-Нова в першій половині жовтня 2022 року, а в другій — захопили більшу частину дендрологічного парку.

Згодом росіяни заборонили працівникам заходити на територію парку. Після обстрілу 21 жовтня 2022 року військові РФ зайняли будинки й квартири мешканців селища, аби убезпечити себе. 3 січня вони почали розташовувати свою техніку в зоопарку поряд з технікою науковців та рити окопи на території заповідника.

Навесні 2022 року окупаційна адміністрація намагалась домовитись з директором заповідника Віктором Шаповалом про співпрацю, але той відмовився. Наталі Корінець, заступниці директора з наукової роботи, росіяни запропонували співпрацювати 3 лютого 2023 року. Спочатку вони під час обшуку її будинку забрали всі гаджети, потім допитували Наталю та декількох інших науковців у заповіднику. Зрештою, жінка вирішила виїхати 7 лютого 2023 року, бо боялася, що після категоричної відмови співпрацювати її заберуть «на підвал».

Понад рік після вторгнення «Асканія-Нова» працювала під українським керівництвом. Проте 20 березня 2023 року російська армія повністю захопила заповідник. У «Асканії-Нові» залишилися лише працівники, які доглядають тварин, оскільки евакуація персоналу могла загрожувати їх зникненню. 

До вторгнення на території заповідника практично щороку відбувалися пожежі від блискавок або підпалів. Раніше гасити їх допомагали працівники ДСНС, розповідає Наталя, однак під час окупації багато людей залишили роботу. Також почастішали пожежі через бойові дії.

Станом на 1 липня 2024 року в різних зонах заповідника сталось 69 пожеж. Згідно з даними дистанційного моніторингу, вигоріло 7 109 гектарів території. Зокрема постраждали заповідні ділянки «Стара» та «Успенівка». Найбільші збитки рослинності сталися через масштабні пожежі 22 серпня та 1 вересня минулого року.

У серпні на території заповідної ділянки з копитними «Великий Чапельський під» стався вибух, ймовірно, від падіння снаряда. Пожежа пошкодила ґрунтовий покрив та випалила 344.5 гектара степу.

За твердженнями окупаційної адміністрації, тварини не постраждали, але після пожежі на території знайшли розкладені тіла близько 150 сайгаків (найбільшого за численністю виду копитних у заповіднику «Асканія-Нова»). З’ясувалось, що вони загинули ще до вибуху. 

Ветеринари, які проводили огляд, припускають, що тварини померли від інфекційного захворювання брадзот, якого на території заповідника раніше не було. 

Окрім того, над територією заповідника «Асканія-Нова» з початку вторгнення регулярно пролітає російська авіація. Це викликає стрес у тварин та травмування, в окремих випадках — смертельні. Одна антилопа, згадує Наталя, розбилася об огорожу, а в коней Пржевальського зафіксували декілька випадків аборту. Науковці припускають, що це сталося внаслідок стресу.

Наталя розповідає також, що російські військові руйнували технікою огорожі, бо їздили вночі без освітлення. У результаті, копитні виходили зі своїх загонів через діри в парканах, але працівники повертали їх назад. Більшість тварин заповідника може загинути, якщо залишиться без догляду поза межами «Асканії-Нови».

У лютому 2023 року через епізоотію (неможливість вчасно діагностувати й належно забезпечити тварин ветеринарними препаратами) загинули 27 ему та один нанду. У другій половині листопада через недбалість окупаційної адміністрації та несвоєчасну перегонку в зимові приміщення загинули чотири буйволи. 

Водночас у серпні цього року кримська редакція російського телеканалу «Россия 1» зняла сюжет про те, що поголів’я червонокнижних тварин у захопленому заповіднику збільшилося майже вдвічі, порівняно з тим, що було до 24 лютого 2022 року. 

Працівники заповідника до повної окупації контролювали кількість тварин. Наприклад, утримували більшість самців і самок коней Пржевальського окремо й зберігали лише одну репродуктивну групу, якщо їх розводилось надто багато.

Натомість наразі, зазначає Наталя, заповідником керують некомпетентні люди. Жоден український науковець не погодився співпрацювати з окупаційною адміністрацією, тож контролювати ситуацію з тваринами нікому.

У 2023 російська адміністрація призначила директором захопленого біосферного заповідника «Асканія-Нова» Дмитра Мещерякова. Він виявився колишнім співробітником СБУ.

«Він надзвичайно далекий від проблем заповідної справи. Спеціаліст одразу помітить, що ця людина розповідає лише завчені фрази й насправді не розуміється на тому, про що говорить. Такий він професійний брехун», — говорить Наталя.

Торік Мещеряков заявив про початок процесу переведення «Асканії-Нови» у федеральну власність Росії. З того часу почалися незаконні обміни тваринами між лівобережжям Херсонщини та окупованим Кримом.

1 грудня 2023 року Мещеряков повідомив про «обмін» тваринами зоопарку «Асканія-Нова» з природним біосферним заповідником «Ростовський» та Асоціацією зі збереження й відновлення рідкісних і зникаючих видів тварин «Жива природа степу» з Ростова-на-Дону.

Тоді вивезли сімох копитних: пару коней Пржевальського, пару бізонів, пару зебр чапмана та оленя Давида. Наталя припускає, що окупаційна адміністрація планувала вивезти вісьмох тварин, але ще один олень загинув під час транспортування.

7 березня, 23 квітня та 27 червня 2024 року трьох Сірих українських порід (рідкісна порода великої рогатої худоби, чисельність якої в Україні — менше за тисячу) та десять зебр з «Асканії-Нови» вивезли до приватного ялтинського зоопарку «Казка» та парку левів «Тайган».

Загалом із заповідника вивезли близько 20 копитних. Станом на 1 січня 2022 року загальна чисельність тварин зоологічного парку заповідника «Асканія-Нова» за результатами інвентаризації становила понад три тисячі особин, з яких 1 623 — копитні й мозоленогі.

Усі злочини фіксує спеціальна комісія при Херсонській ОВА, а також Державна екологічна інспекція України. Нині правоохоронці відкрили чотири кримінальні провадження та внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зокрема одне з проваджень стосується окупаційного директора Дмитра Мещерякова.

Окрім того, працівники заповідника безпосередньо залучені у співпрацю з комісією. У червні цього року вчена рада визначала вартість тварин згідно з українським законодавством. Якщо на природоохоронній території тварину знищили, то злочинці мають відшкодовувати ціну її завезення на територію, помножену на три.

Ці дані можна використати при оцінці збитків, аби надалі у міжнародних судах стягувати контрибуції з Росії.

Наталя зазначає, що адміністрація не може оприлюднювати багато інформації з міркувань безпеки тих людей, які перебувають на тимчасово окупованій території та зберігають з нею зв’язок. Проте комісія постійно стежить за станом заповідника. На сьогодні офіційно оприлюднені збитки в розмірі понад 600 мільярдів гривень.

Наслідки зіткнень не позначились на «Асканії-Нові» так, як на інших об'єктах природно-заповідного фонду, що тривалий час перебувають на лінії бойового зіткнення. Але небезпека для заповідника зберігається.