Соняхи не проростуть: як росіяни шкодять довкіллю навіть після загибелі

Ще у перший день повномасштабного вторгнення РФ на територію України поширилось відео, де жінка з Генічеська каже російським військовим: «Покладіть насіння собі в кишені, щоб, коли вас уб’ють, проросли соняшники». Спойлер: не проростуть. Багато російських військових після загибелі залишаються в Україні, чим шкодять довкіллю. Як саме — розповідаємо у матеріалі.

Розкладання 

«На жаль, це поширений міф, що тіла загиблих росіян можуть слугувати як добриво для української землі. Це дійсно може мати позитивний ефект на родючість ґрунтів, адже по суті тіло людини складаються з тих самих хімічних елементів, що й добрива для сільського господарства, проте шкода від виділення так званої трупної отрути значно перевищує користь», — пояснює представниця Центру екологічних ініціатив «Екодія» Лоріна Федорова.

У процесі біологічного розкладання тіло людини виділяє певну кількість токсичних речовин: за приблизними підрахунками 1 кг маси людини = 0.5 кг трупної отрути. Ця отрута потрапляє в ґрунт, а також у підземні води, що забруднює питну воду в найближчих населених пунктах, а запах загиблого може викликати отруєння через дихальні шляхи. Додатковим викликом є ситуація, коли загиблий переносив вірусне захворювання, наприклад туберкульоз чи поліомієліт, які залишаються активними тривалий час після смерті. Небезпеку становить і те, що тварини можуть стати переносниками небезпечних бактерій.

Спалювання 

«Якщо тіла були масово спалені, існуватиме проблема забруднення повітря важкими металами та токсичними газами, адже мобільні крематорії не мають таких високих екологічних стандартів, як стаціонарні», — каже Федорова.

23 березня організація «Екологія — Право — Людина» повідомила, що у місті Седнів Чернігівської області проводили спалювання тіл росіян на території крохмального заводу. Завод для цього не придатний, адже при виготовленні крохмалю застосовують температури близько 130°C та нижче. Для горіння людського тіла та перетворення його на золу потрібні температури понад 1000°C, інакше відбувається процес неповного згоряння, виділяється багато чадного газу, вуглекислого газу, аміаку, оксиду азоту (монооксиди і діоксиди), оксиду сірки та канцерогенів. Коли починають горіти кістки, виділяється білий фосфор, який також є токсичною речовиною. Якщо тіла вже почали гнити, виділятиметься ще й сірководень.

Головне управління української розвідки повідомляло, що спалювання тіл росіяни проводили також на Донецькому металургійному комбінаті. Таких прикладів багато, адже російські військові спалюють тіла побратимів, щоб приховати кількість реальних втрат на війні в Україні.

Відновлення

Перш за все, тіла необхідно якнайшвидше вивезти з місця загибелі з дотриманням усіх санітарних норм, адже процес розкладання починається вже з перших хвилин загибелі, а в умовах спеки лише пришвидшується. 

На деокупованих територіях варто проводити систематичний моніторинг підземних вод, щоб встановити факт забруднення джерел водопостачання токсичними речовинами та слідкувати за динамікою показників. За потреби встановлювати додаткові системи очистки води. Те саме стосується і моніторингу якості повітря, що має стати нормою не лише в період відбудови.

«Якщо токсичні речовини забруднюють ґрунти, то мова може й не йти про природне відновлення. Ґрунт формує свої фізико-хімічні властивості впродовж тисячі років, тому нейтралізувати згубну дію від тіл за короткий проміжок часу фактично неможливо. У таких випадках ґрунти потребують допомоги від людей, які завдяки рекультиваційним практикам можуть відновити родючість земель, щоб знову використовувати їх для сільського господарства», — каже Лоріна Федорова.

Рекультивація — метод штучного відновлення родючості, який передбачає зняття пошкодженого чи зараженого верхнього шару ґрунту та заміну його на більш продуктивний. Проте, крім того, що це технічно дорогий метод, рекультивація не завжди може впоратись із серйозними ушкодженнями.

Альтернативним та дешевшим рішенням є консервація — повне чи часткове виведення земельних ділянок з сільськогосподарського обробітку.

Начальник Управління цивільно-військового співробітництва Володимир Лямзін сказав, що Україна діє згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, і готова повернути тіла російських військових, однак запитів не надходило. На деокупованих територіях Київщини тіла росіян збирали та доставляли на зберігання до вагонів-рефрижераторів «Укрзалізниці». Така практика застосовується й у інших регіонах України, де точилися бойові дії.