Щo відбувалося у світі останні два тижні: дайджест міжнародної політики

Щодватижні «Свідомі» публікують дайджест міжнародної політики для патронів. Говоримо про важливі події світу у сфері політики, які сталися за останні 14 днів. Цього разу обговорюємо призначення української послині в Болгарії, німецький новий рік та те, що Кремль робить щодо Молдови.

Увесь дайджест шукайте на нашому Patreon. 

У 2021 році Володимир Зеленський визначив такі орієнтири для послів: швидкість, креативність, амбітність. Цього року, президент так описав свої очікування щодо дипломатичної роботи: «Маємо спати менше, ніж ворог, думати більше, ніж ворог, ризикувати ефективніше, ніж ворог, та спілкуватися зі світом якісніше, постійно, на іншому рівні, ніж узагалі будь-хто інший у цьому світі». 

Іншими словами, Володимир Зеленський досі лишається — принаймні риторично — тим антисистемним політиком, яким і позиціював себе у 2018 році. Війна це лише загострює, адже додатково мотивує йти проти усіх формальних обмежень. 

Кадрові питання є хронічно складними в українській політиці. Часто замість найбільш професіональних людей посади займають найбільш лояльні. Вочевидь, так сталося і під час визначення того, хто стане послом України в Болгарії.

Громадськість негативно поставилася до призначення на цю посаду Олесі Ілащук.

МЗС повідомляє, що Болгарія вже надала Ілащук агреман, тобто погодила її кандидатуру. Цей аргумент також є сумнівним. У Болгарії фактично весь рік триває політична криза. Із серпня країною керує безпартійний тимчасовий уряд. Такий кабінет не може вдаватися до різких політичних кроків, як от відмова надавати агреман. Зазвичай процес погодження кандидатури посла відбувається за закритими дверима. Проте якби хтось з болгарської чи української сторони анонімно розповів медіа про ненадання агреману, то зчинився би великий скандал. Мовляв, ви подивіться, проросійські болгари Україну ображають. Болгарські дипломати, вочевидь, зважили це і вирішили, що це не їхня справа, чому Україна вирішила запропонувати цю особу. 

У столиці ФРН розгорнулися справжні вуличні баталії: палала барикада, понад 40 поліцейських було поранено, згорів автобус. Ні, це не повстання ультраправих чи ультралівих груп. Це таке святкування Нового року з феєрверками та хлопавками. Учасники цих заворушень не лише запускали піротехніку посеред вулиць, а і цілеспрямовано атакували поліціянтів, пожежників і навіть автомобіль швидкої допомоги.

Поліція Берліну затримала  145 осіб. Здебільшого це молоді чоловіки. Серед них є громадяни 18 країн. 45 осіб мали громадянство Німеччини, 27 — Афганістану, 21 — Сирії. Звичайно, поліціянти не можуть повідомити, якого походження німецькі громадяни, адже це свідчитиме про дискримінацію. 

Саме це критикують праві політики, стверджуючи, що концепція «міграційне походження» стала забороненою у німецькому політичному дискурсі. Натомість ліві політики вказують на расизм, який нібито призводить до того, що молоді небілі чоловіки почуваються непотрібними у німецькому суспільстві.

Що ця подія означає для України?

Енергетичний шантаж та політичне розхитування — ось основи російської стратегії щодо Молдови. Вочевидь, Кремль надалі сподівається у цей спосіб зупинити євроінтеграцію. Я вже пояснював, що обстрілюючи українську енергетичну інфраструктуру, Росія також тисне і на Молдову. Через обстріли Україна втрачає можливість експортувати струм. З огляду на це, молдовська енергетична система стає надзвичайно залежною від Молдовської електростанції, яка розташована на тимчасово окупованій території. Ця станція працює на дармовому російському газі. Тож коли Кремль починає прикручувати вентиль на газопроводі, у Молдови починаються серйозні енергетичні проблеми.

Увесь дайджест шукайте на нашому Patreon.