Сербія розпускає уряд та оголошує дострокові вибори. Що відбувається і чому?

1 листопада президент Сербії Александар Вучич розпустив Національні збори та оголосив про позачергові парламентські й місцеві вибори.

Про це пише сербська державна телерадіокомпанія РТС.

Це сталося після того, як уряд направив пропозицію Вучичу щодо проведення дострокових виборів. У ній зазначається, що запити про вибори надходять з боку громадськості.

Позачергові вибори призначили на 17 грудня 2023 року. Місцеві — відбудуться у 60 муніципалітетах, включно зі столицею — Белградом.

У травні 2023 року у країні стались дві масові стрілянини.

Учень 7-го класу відкрив вогонь у школі в Белграді. Тоді загинуло вісім дітей і охоронець. На наступний день  в кількох населених пунктах поблизу Белграда чоловік масово розстрілював людей з авто. Тоді загинуло щонайменше восьмеро людей, ще 13 отримали поранення. Обидва зловмисники перебувають під вартою.

У відповідь на стрілянину уряд Сербії оголосив про так звану «збройну амністію» на 30 днів. Кожен міг здати нелегальну зброю без страху переслідування з боку правоохоронних органів. За перші два дні серби здали понад три тисячі одиниць.

Водночас у країні спалахнули масові антиурядові протести. 20 травня, втретє за місяць, у столиці десятки тисяч людей вийшли на демонстрації на знак протесту проти того, як уряд впорався з кризою.

З того часу демонстрації не припинялися. Серед організаторів акцій, зокрема, опозиційні «Партія свободи та справедливості» колишнього мера Белграда Драгана Джіласа, «Народний рух Сербії» на чолі з Мирославом Алєксічем та «Зелено-лівий фронт».

У травні прем'єр-міністерка Ана Брнабич відкинула відповідальність влади за стрілянину та звинуватила опозицію у розпалюванні насильства у суспільстві та погрозах президенту Александру Вучичу.

Це не зупинило мітингувальників. Серед іншого демонстранти вимагають звільнення всіх членів медійного регулятора й закриття медіа, зокрема проурядові канали «TV Pink» і «Happy».

На тлі протестів Вучич пішов у відставку з посади голови Сербської прогресивної партії.

Свої списки на парламентські вибори у грудні вже подали правляча консервативна та націоналістична «Сербська прогресивна партія» Вучича, «Соціалістична партія Сербії», що виступає в коаліційному уряді з СПП. «Соціалістична партія» є найстарішою комуністичною партією на територіях колишньої Югославії. 

На вибори зареєструвалась також опозиційна до уряду лівоцентристська «Сербська демократична партія» та «Соціал-демократична партія».

Окрім того, у коаліцію під назвою «Сербія проти насильства» (з таким гаслом у країні проходять мітинги — прим. ред.) обʼєдналися «Партія свободи та справедливості», «Народний рух Сербії» на чолі з Мирославом Алєксічем, «Зелено-лівий фронт», а також рух «Srce», який очолює Здравко Понош, що програв Вучичу на президентських виборах у 2022 році.

Водночас Воїслав Шешель, що очолює «Сербську радикальну партію», оголосив про коаліцію із «Сербською прогресивною партією» на місцевих виборах.

Воїслав Шешель — сербський проросійський політик. До 2003 він та Вучич разом перебували у «Сербській радикальній партії», поки Шешеля не звинуватили у воєнних злочинах.

У 2003 році Гаазький трибунал висунув йому обвинувачення в депортації десятків тисяч несербів і вбивстві щонайменше 905 боснійців і хорватів, та вимагав 28 років ув‘язнення.

У 2016 році суд його виправдав. Пізніше апеляційний суд таки визнав його винним, але тільки за примусове виселення хорватів із села Хртковці.

У 2022 році Шешель заявив, що Сербія має визнати незалежність так званих «днр», «лнр», Південної Осетії та Абхазії, повідомляло російське пропагандистське видання ТАСС.

«Ми намагатимемося, щоб країна визнала всі новостворені республіки на території зараз уже колишньої України», — сказав тоді очільник Сербської радикальної партії. 

Александар Вучич та сербський уряд провадять політику так званого балансування між Росією та Заходом — і щодо України.

Президент Сербії не обриває звʼязки з Росією. Так, у вересні 2023 року Вучич зустрівся з послом Росії Александром Боцан-Харченком, щоб обговорити наслідки протистояння в сербському православному монастирі 24 вересня.

Тоді сталася сутичка між етнічними сербськими бойовиками, які штурмували село на півночі Косова, і косовською поліцією. Унаслідок цього один правоохоронець загинув, ще один отримав поранення.

До того ж уряд Сербії досі не доєднався до санкційного режиму ЄС проти Росії.

«Ми не приєдналися до санкцій, і ця наша позиція наразі не змінилася», — заявив міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич у березні 2023 року.

Зокрема «Партія свободи та справедливості» не підтримувала санкцій проти Росії. Однак після загальних виборів 2022 року змінила свою позицію. У жовтні 2022 року президент партії Драган Джілас заявив, що політичний нейтралітет у цьому питанні розглядатиметься як «перехід на іншу [російську] сторону». 

Очільник руху «Srce» Здравко Понош заявив, що Сербія має погодити частину санкцій проти РФ. Він наголосив на потребі визначитися Сербії, чи важливі для неї відносини з Росією. Водночас, на його думку, не обовʼязково погоджуватися з політикою Зеленського щодо ведення війни «до останнього». 

«Настав час схаменутися і спробувати синхронізувати нашу зовнішню політику зі світом, до якого ми належимо, звісно з урахуванням наших конкретних інтересів, і цей світ матиме певне розуміння», — заявив Понош у липні 2022 року.

Водночас Сербія неодноразово заявляла про підтримку України. У липні 2023 року країна спрямувала черговий пакет гуманітарної допомоги Україні для подолання «гуманітарної катастрофи в Херсонській області» після підриву росіянами Каховської ГЕС. Окрім того, уряд Сербії оголосив про надання тимчасового захисту українцям, що постраждали внаслідок цієї катастрофи.

У серпні 2023 року Вучич також зустрівся з Президентом України на полях саміту Україна-Балкани в Греції.

«Сербія поважає територіальну цілісність України, про що ми чітко і недвозначно говоримо з початку конфлікту», — написав Вучич у своїх соцмережах після зустрічі.

За результатами опитування «Stata agency», 44% респондентів серед 1 580 опитаних проголосували б за правлячу коаліцію, 38% — за обʼєднання партій, що організовують протести «Сербія проти насильства».

36.3% респондентів підтримали б «Сербську прогресивну партію» Вучича. 9.8% — «Партію свободи і справедливості». Третє місце в опитуванні посіла «Соціалістична партія Сербії» з 7.3 % голосів. Після неї йде «Народний рух Сербії», Рух «SRCE» та «Зелено-лівий фронт».

У звʼязку із хвилею протестів, що не вщухає пів року, призначаючи чергові дострокові вибори, Вучич може розраховувати як мінімум на те, щоб виграти час та переконати електорат проголосували за СРП. Однак утримувати баланс, як це намагається зробити Вучич, стає важче. 

Парламентські вибори визначать майбутнє Сербії на найближчий час — з «Сербською прогресивною партією» у коаліції з «Радикальною партією», що відома своїми націоналістичними та консервативними поглядами чи з опозицією, що разом з у «Сербія проти насильства» вимагає змін.