ПТСР у тварин: як переживають війну чотирилапі і як їм допомогти?

Автори:
SPOKK
ПТСР у тварин: як переживають війну чотирилапі і як їм допомогти?

Повномасштабне вторгнення впливає не лише на життя людей, а й тварин: люди рятують тварин з-під обстрілів та завалів, надають першу допомогу, ризикуючи життям.

Статистика лякає. Згідно з дослідженням Save pets of Ukraine, внаслідок війни в Україні кількість тварин в притулках та на утриманні зооволонтерів зросла: на 20-30%  у тилових областях, на 60% на опіці у зооволонтерів та на 100% і більше у притулках прифронтових областей. 

«Свідомі» та сервіс онлайн-страхування домашніх тварин «SPOKK» розібралися, як війна вплинула на тварин та їх власників і чи змінила бачення опіки над чотирилапими друзями.

Яких наслідків війни зазнають тварини?

Майже рік зоозахисники боролися за прийняття закону №7438 про повну заборону піротехніки. Лише 11 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про посилення контролю за використанням та обігом піротехнічних виробів. 

Чому це важливо? Тварини лякаються гучних звуків, втрачають контроль, губляться, зазнають фізичних та психологічних травм, наслідки яких в подальшому житті складно виправити.

Після 24 лютого в Україні безліч тварин страждають від ПТСР, що супроводжується тривожним станом, страхом та нерідко погіршенням фізичного стану через неумисне заподіяння собі шкоди. Для активації такого стану тварині достатньо почути звуки сміттєвоза або гучний звук закриття дверей.

Однак не всі власники тварин мають достатньо інформації, щоб заспокоїти тварину в такому стані. Тут на допомогу приходять зоопсихологи та кінологи, що мають досвід роботи із посттравматичними поведінковими проблемами тварин.

«Симптоми ПТСР у тварин аналогічні симптомам у людей і включають хронічну тривогу, гіпердільність [стан підвищеної пильності — прим. ред.], уникнення представників свого виду, місць чи ситуацій, порушення сну, страх самотності, зниження інтересу до всього, повна апатія або агресія, систематична схильність до травмування себе», — говорить зоопсихологиня та реабілітогиня Наталія Мартишко. 

До цього не можна підготуватися, зазначає експертка. Іноді це може бути особливістю сприйняття та індивідуальності психіки.

Своєю історією ділиться продакт-менеджерка, волонтерка притулку «Сіріус» та власниця кота Морті (3 роки) і собаки Арні (9 років) Марина: «За декілька років до вторгнення ми з Арні пропрацьовували реакцію на салюти, а тут вибухи лунали постійно. Вона часто відмовлялась виходили на прогулянки, доводилось чекати затишшя. Варто їй було почути щось схоже на вибух/постріл, Арні вже нічого і нікого не бачила. Морті після також став більш лякливий, досі ховається під ковдру від гучних звуків».

Наталія Мартишко зазначає, що для тварин є програми реабілітації, які можуть включати поєднання поведінкової терапії та прийом ліків. 

«Поведінкова терапія складається з десенсибілізуючої терапії, де тварині пропонується поєднання розслаблення з низьким рівнем стресу. Потім цей рівень поступово підвищується, щоб підвищити толерантність до цього стимулу. Також використовуються музикотерапії, ароматерапії, робота з тілом (титач, масажі), перебування поруч із добре спеціалізованою собакою, збільшення фізичних вправ та поступове навантаження розумової стимуляції. Інколи можуть призначатись анксіолітики, антидепресанти або бета-блокатори», — каже Мартишко. 

Власниця тварин Марина також зазначає, що продовжує працювати із собакою: у моменти страху сідає поруч та розмовляє з Арні, намагається перемкнути увагу на щось інше, прогулянки відбуваються переважно на повідку. 

«Також кожну неділю разом з волонтерами намагаюсь їздити в притулок “Сіріус”, який був в окупації у перші місяці вторгнення. Якщо війна так сильно впливає на моїх домашніх улюбленців, боляче усвідомлювати, що переживають тварини притулку», — каже Марина. 

Як допомогти своїм та тваринам пережити війну?

Перші дні вторгнення стали викликом для власників тварин, ветеринарних магазинів, виробників зоотоварів, ветаптек та ветлікарень: неможливість придбати вчасно корм, вимушені перевезення чотирилапих в безпечні місця без доступу до необхідних товарів та медикаментів, затримки із замовленнями.

Та попри це, власники тварин знаходять шляхи, щоб вберегти тварин від небезпеки та забезпечити їх необхідним під час непередбачуваних ситуацій.

SPOKK зібрали список фондів, які можуть допомогти власникам тварин, що потребують допомоги у зонах бойових дій і не тільки:

  • Happy Paw – благодійний фонд, який опікується долею безпритульних котиків та песиків. Надає разову допомогу тваринам та допомогу важкохворим тваринам.
  • UAnimals — правозахисна організація, що окрім боротьби за права тварин, надає допомогу притулкам, реабілітаційним центрам, організаціям та особам, які опікуються безпритульними, дикими та свійським тваринами у зоні бойових дій або у щойно звільнених районах.
  • KARG Київ — команда порятунку тварин. Наразі працює лише в Києві; оперативно приїжджають на виклики щодо тварин, які потрапили в біду і потребують невідкладної допомоги.
  • Association of Pets&People Understanding — міжнародне об'єднання спеціалістів зооіндустрії з власниками домашніх тварин для загального добробуту в рамках концепції п’ять свобод тварин.

Також можна звертатися до SPOKK, які страхують домашніх тварин, зокрема від пошкодження зброєю та шкоди, нанесеної третіми сторонами.

«Ті ризики, що включає наш сервіс, — страхування від пошкодження зброєю та шкода, нанесена третіми особами — раніше завжди вважались рідкісними випадками, але починаючи із 24 лютого стали реальністю. Власники тепер хвилюються не лише про те, що їхнього пухнастика можуть вкусити або він з’їсть щось не те, але й про шкоду, яку може заподіяти ворог в будь-який момент», — коментує CEO SPOKK Олександра Гладишевська. 

SPOKK — єдині в Україні страхують чотирилапих від нещасних випадків.

З часів повномасштабного вторгнення 20% від прибутку віддають на допомогу тваринам у фонд «Happy Paw».