Президенту Хорватії, відомому симпатіями до РФ, заборонили брати участь у дострокових парламентських виборах. Що відбувається?
![Президенту Хорватії, відомому симпатіями до РФ, заборонили брати участь у дострокових парламентських виборах. Що відбувається?](/storage/page/23540/1a554479da7ab8b770051343d8d73292170058c6.jpg)
Конституційний суд Хорватії не дозволив президенту Зорану Мілановичу взяти участь у парламентських виборах, повідомляє Хорватське радіотелебачення (HRT).
Про таке рішення оголосив голова Конституційного суду Мірослав Шепарович 18 березня.
![](/storage/posts/attaches/b12d079e4336a6df7ac277d2dd8c58e00171a5d6.jpg)
«[У Хорватії] президент не може виконувати будь-які інші державні чи професійні обов’язки… Він є безпартійною особою і при виконанні цього обов'язку не повинен брати участь у політичній діяльності, що виключає будь-яку можливість бути президентом у списку для виборів народних депутатів або висунутим кандидатом на посаду прем'єр-міністра»,
— сказав Шепарович.
Якщо президент балотуватиметься на виборах до парламенту, то має подати у відставку з посади глави держави. У такому випадку виконувати обовʼязки президента тимчасово буде голова хорватського парламенту.
Зоран Міланович кілька разів заявляв про те, що не піде у відставку з посади президента та буде кандидатом у премʼєр-міністри від Соціал-демократичної партії.
![](/storage/posts/attaches/364867a400ea77d42cd796c937e4ab18050e822b.jpg)
«Це кілька речень у Конституції, які дехто трактує так, ніби це управління пенітенціарною системою. Я бачу це інакше»,
— сказав Міланович.
Рішення суду він назвав «переворотом» і запевнив, що «буде прем’єр-міністром Хорватії та отримає мандат… у законний і гідний спосіб».
«Йдеться не про закон, це політичне насильство», — додав хорватський президент.
Голова Конституційного суду Хорватії наголосив, що відповідальність за проведення виборів несе Державна виборча комісія.
![](/storage/posts/attaches/bd05d307e4df856beae225c43818b7568b05b38e.jpg)
«Я сподіваюся, що вона, як і раніше, виконуватиме свої завдання. Я не буду відповідати на гіпотетичні запитання, що буде далі, чи доведеться вдаватися до конституційних повноважень», — додав Мірослав Шепарович.
Що відомо про Зорана Мілановича та Соціал-демократичну партію?
Раніше хорватський президент виступав проти вступу Фінляндії і Швеції до НАТО, а також проти військових навчань для українців у Хорватії.
Міланович не підтримує використання фрази «Слава Україні!», прирівнюючи її до гасла крайньоправих хорватських усташів у Другій світовій війні — «За дім готові».
Президент заявляв, що Україна не поверне собі Крим, а Росія точно застосує ядерну зброю, якщо програє.
![](/storage/posts/attaches/efdf74f2c634ea4e56dac793dd43cad8b76b8193.jpg)
«Ми все глибше і глибше занурюємося в конфлікт із наддержавою. Знаєте, що буде, як вони почнуть програвати війну? Вони використають ядерну зброю», — заявляв Міланович.
У січні 2022 року, за місяць до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, глава хорватської держави назвав Майдан в Україні «переворотом» і заявляв, що «Україні не місце в НАТО».
«Заяви Мілановича ретранслюють наративи російської пропаганди, не відповідають послідовній офіційній позиції Хорватії…, а також підважують єдність ЄС і НАТО в умовах нинішніх безпекових загроз у Європі», — відповіли тоді в Міністерстві закордонних справ України.
Соціал-демократична партія, від якої Міланович планує йти на вибори, є найбільшою у Хорватії лівоцентристською політичною силою.
![](/storage/posts/attaches/129f0a9a96d4bf8147776530cfc67642de8e264a.jpg)
Партія утворилася із Союзу комуністів Хорватії у 1990 році.
За результатами попередніх виборів у 2020 році, коаліція «Рестарт» на чолі з СДП отримала 41 місце у парламенті.
Протягом років своєї діяльності партія переважно займає опозиційне крило парламенту Хорватії.
Рішення Конституційного суду про заборону для Мілановича брати участь у виборах член правління партії СДП Іван Рачан назвав «незрозумілим».
![](/storage/posts/attaches/b6313554918c282263f1dc400657069680c21011.jpg)
«Ми з цим не згодні, але ми законники й будемо поважати рішення Конституційного суду. Це не перший випадок, коли Конституційний суд ухвалює політичне рішення на користь свого керівника. Ми повинні з цим мати справу»,
— додав Рачан.
Дії Суду прокоментував також і президент партії Педжа Грбін.
«Конституційний суд сказав, що ми не можемо висунути [Мілановича] до кінця виборчого процесу. Я не можу вам сказати, що буде після 17 квітня, бо після ми можемо робити все, що хочемо. Що залишається фактом — те, що сьогодні відбувся конституційний переворот», — додав Педжа Грбін.
Парламентські вибори 2024 в Хорватії
Дострокові парламентські вибори в Хорватії відбудуться 17 квітня. З цього процесу почнеться те, що в Хорватії називають «роком супервиборів». Після євровиборів у червні 2024 року хорвати також обиратимуть нового президента.
Вибори за планом мали відбутися восени 2024 року, але Хорватія вирішила провести їх до виборів у Європейський парламент.
Офіційну заяву про розпуск парламенту подали 11 опозиційних партій на чолі із Соціал-демократичною партією (СДП) та лівою екологічною партією «Mozemo». «За» проголосували 143 зі 151 депутатів.
![](/storage/posts/attaches/03eedeb1c1617c8765db5f3148e44a54c903b4b8.jpg)
Цьому передувала хвиля протестів через політику керівного Хорватського демократичного союзу (ХДС) на чолі з чинним прем'єр-міністром Андреєм Пленковичем.
Опозиція звинувачує Пленковича в корупції. Премʼєр очолює країну з 2016 році, а керівний ХДС має мінімальну більшість у 151-місному парламенті завдяки коаліції з меншими партіями.
Протести відбулися у столиці Хорватії Загребі 17 лютого 2024 року. Мітингарі вимагали проведення дострокових парламентських виборів.
![](/storage/posts/attaches/c982c213ed90c96036e2f6f84513f62e0f00b97c.jpg)
Також акцію протесту влаштували журналісти через плани влади ухвалити законопроєкт, що може передбачати ув'язнення за розголошення подробиць кримінальних розслідувань.
Тоді депутати провалили спробу розпустити парламент країни (Сабор), а опозиція оголосила про нову хвилю протестів.
Президент Міланович називає премʼєра «головним захисником злочинності та корупції». Пленкович виступив за призначення Івана Турудіча, якого звинувачують у звʼязках з корупціонерами, на посаду генпрокурора.
«Голосуйте за кого завгодно, крім ХДС, це боротьба за свободу Хорватії та Третю Хорватську Республіку», — закликав Міланович.
Водночас Promocija Plus публікує опитування, згідно з яким керівна партія отримує 27% підтримки, що на 10% більше ніж опозиційна Соціал-демократична партія, пише Bloomberg.
Пленкович та Україна
Щодо України — Андрей Пленкович виступає за її євроінтеграцію. А війну Росії проти України називає одним із головних викликів для Європейського Союзу.
![](/storage/posts/attaches/c449c38fcde05b2ae7b46cabbdcbcffc2004aa48.jpg)
«Ми намагалися зосередити нашу військову допомогу, передаючи українській армії різноманітне обладнання. Хорватія також бере активну участь в економічній, фінансовій, гуманітарній та політичній підтримці України»,
— заявляв Премʼєр-міністр Хорватії.
У травні 2022 року Андрей Пленкович висловив підтримку від імені Хорватії у наданні Україні статусу кандидата у члени ЄС.
«У війні [з Росією] українці також борються за безпеку всієї Європи. Розпад України кардинально змінив би геополітичні відносини та неминуче підвищив російські апетити до Європи. Україна не самотня у своїй боротьбі… Хорватія продовжуватиме підтримувати Україну», — йдеться у повідомленні хорватського МЗС.
![](/storage/posts/attaches/3467678de517d6fbfe5981c27ae1c45ffd28322d.jpg)