Президенту Хорватії, відомому симпатіями до РФ, заборонили брати участь у дострокових парламентських виборах. Що відбувається?
Конституційний суд Хорватії не дозволив президенту Зорану Мілановичу взяти участь у парламентських виборах, повідомляє Хорватське радіотелебачення (HRT).
Про таке рішення оголосив голова Конституційного суду Мірослав Шепарович 18 березня.
«[У Хорватії] президент не може виконувати будь-які інші державні чи професійні обов’язки… Він є безпартійною особою і при виконанні цього обов'язку не повинен брати участь у політичній діяльності, що виключає будь-яку можливість бути президентом у списку для виборів народних депутатів або висунутим кандидатом на посаду прем'єр-міністра»,
— сказав Шепарович.
Якщо президент балотуватиметься на виборах до парламенту, то має подати у відставку з посади глави держави. У такому випадку виконувати обовʼязки президента тимчасово буде голова хорватського парламенту.
Зоран Міланович кілька разів заявляв про те, що не піде у відставку з посади президента та буде кандидатом у премʼєр-міністри від Соціал-демократичної партії.
«Це кілька речень у Конституції, які дехто трактує так, ніби це управління пенітенціарною системою. Я бачу це інакше»,
— сказав Міланович.
Рішення суду він назвав «переворотом» і запевнив, що «буде прем’єр-міністром Хорватії та отримає мандат… у законний і гідний спосіб».
«Йдеться не про закон, це політичне насильство», — додав хорватський президент.
Голова Конституційного суду Хорватії наголосив, що відповідальність за проведення виборів несе Державна виборча комісія.
«Я сподіваюся, що вона, як і раніше, виконуватиме свої завдання. Я не буду відповідати на гіпотетичні запитання, що буде далі, чи доведеться вдаватися до конституційних повноважень», — додав Мірослав Шепарович.
Що відомо про Зорана Мілановича та Соціал-демократичну партію?
Раніше хорватський президент виступав проти вступу Фінляндії і Швеції до НАТО, а також проти військових навчань для українців у Хорватії.
Міланович не підтримує використання фрази «Слава Україні!», прирівнюючи її до гасла крайньоправих хорватських усташів у Другій світовій війні — «За дім готові».
Президент заявляв, що Україна не поверне собі Крим, а Росія точно застосує ядерну зброю, якщо програє.
«Ми все глибше і глибше занурюємося в конфлікт із наддержавою. Знаєте, що буде, як вони почнуть програвати війну? Вони використають ядерну зброю», — заявляв Міланович.
У січні 2022 року, за місяць до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, глава хорватської держави назвав Майдан в Україні «переворотом» і заявляв, що «Україні не місце в НАТО».
«Заяви Мілановича ретранслюють наративи російської пропаганди, не відповідають послідовній офіційній позиції Хорватії…, а також підважують єдність ЄС і НАТО в умовах нинішніх безпекових загроз у Європі», — відповіли тоді в Міністерстві закордонних справ України.
Соціал-демократична партія, від якої Міланович планує йти на вибори, є найбільшою у Хорватії лівоцентристською політичною силою.
Партія утворилася із Союзу комуністів Хорватії у 1990 році.
За результатами попередніх виборів у 2020 році, коаліція «Рестарт» на чолі з СДП отримала 41 місце у парламенті.
Протягом років своєї діяльності партія переважно займає опозиційне крило парламенту Хорватії.
Рішення Конституційного суду про заборону для Мілановича брати участь у виборах член правління партії СДП Іван Рачан назвав «незрозумілим».
«Ми з цим не згодні, але ми законники й будемо поважати рішення Конституційного суду. Це не перший випадок, коли Конституційний суд ухвалює політичне рішення на користь свого керівника. Ми повинні з цим мати справу»,
— додав Рачан.
Дії Суду прокоментував також і президент партії Педжа Грбін.
«Конституційний суд сказав, що ми не можемо висунути [Мілановича] до кінця виборчого процесу. Я не можу вам сказати, що буде після 17 квітня, бо після ми можемо робити все, що хочемо. Що залишається фактом — те, що сьогодні відбувся конституційний переворот», — додав Педжа Грбін.
Парламентські вибори 2024 в Хорватії
Дострокові парламентські вибори в Хорватії відбудуться 17 квітня. З цього процесу почнеться те, що в Хорватії називають «роком супервиборів». Після євровиборів у червні 2024 року хорвати також обиратимуть нового президента.
Вибори за планом мали відбутися восени 2024 року, але Хорватія вирішила провести їх до виборів у Європейський парламент.
Офіційну заяву про розпуск парламенту подали 11 опозиційних партій на чолі із Соціал-демократичною партією (СДП) та лівою екологічною партією «Mozemo». «За» проголосували 143 зі 151 депутатів.
Цьому передувала хвиля протестів через політику керівного Хорватського демократичного союзу (ХДС) на чолі з чинним прем'єр-міністром Андреєм Пленковичем.
Опозиція звинувачує Пленковича в корупції. Премʼєр очолює країну з 2016 році, а керівний ХДС має мінімальну більшість у 151-місному парламенті завдяки коаліції з меншими партіями.
Протести відбулися у столиці Хорватії Загребі 17 лютого 2024 року. Мітингарі вимагали проведення дострокових парламентських виборів.
Також акцію протесту влаштували журналісти через плани влади ухвалити законопроєкт, що може передбачати ув'язнення за розголошення подробиць кримінальних розслідувань.
Тоді депутати провалили спробу розпустити парламент країни (Сабор), а опозиція оголосила про нову хвилю протестів.
Президент Міланович називає премʼєра «головним захисником злочинності та корупції». Пленкович виступив за призначення Івана Турудіча, якого звинувачують у звʼязках з корупціонерами, на посаду генпрокурора.
«Голосуйте за кого завгодно, крім ХДС, це боротьба за свободу Хорватії та Третю Хорватську Республіку», — закликав Міланович.
Водночас Promocija Plus публікує опитування, згідно з яким керівна партія отримує 27% підтримки, що на 10% більше ніж опозиційна Соціал-демократична партія, пише Bloomberg.
Пленкович та Україна
Щодо України — Андрей Пленкович виступає за її євроінтеграцію. А війну Росії проти України називає одним із головних викликів для Європейського Союзу.
«Ми намагалися зосередити нашу військову допомогу, передаючи українській армії різноманітне обладнання. Хорватія також бере активну участь в економічній, фінансовій, гуманітарній та політичній підтримці України»,
— заявляв Премʼєр-міністр Хорватії.
У травні 2022 року Андрей Пленкович висловив підтримку від імені Хорватії у наданні Україні статусу кандидата у члени ЄС.
«У війні [з Росією] українці також борються за безпеку всієї Європи. Розпад України кардинально змінив би геополітичні відносини та неминуче підвищив російські апетити до Європи. Україна не самотня у своїй боротьбі… Хорватія продовжуватиме підтримувати Україну», — йдеться у повідомленні хорватського МЗС.
