Пошук нової сексуальності у поранених військових. Як працює сексуальна реабілітація?

Пошук нової сексуальності у поранених військових. Як працює сексуальна реабілітація?

Близько семи тисяч українських військових зазнали поранень сечостатевої системи та потребують сексуальної реабілітації. Про це повідомила співзасновниця міжнародної асоціації військових реабілітологів, психологиня, сексологиня Святослава Федорець. Проте тисячі військових отримали інші види травм і також потребують сексуальної реабілітації. 

Свідомі поспілкувалися про шлях пошуку нової сексуальності з родиною пораненого військового, яким вдалося народити третю дитину та налагодити своє сексуальне життя. 

Про подружжя, яке поверталося до сексуального життя, з чим загалом стикаються поранені військові та як влаштована сексуальна реабілітація в Україні — читайте в матеріалі. 

Прослухати матеріал: 

«Найперше, за що хвилювався — чи на місці статеві органи, оскільки права нога і внутрішня частина лівого стегна згоріли»

Військовий 66-ї окремої механізованої бригади Віталій Мізін отримав поранення 17 травня 2022 року — російські військові вдарили ракетами по казармі навчального центру. Чоловік отримав опіки голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Лікарі ампутували праві руку та ногу. 

«Найперше, за що хвилювався (після поранення — ред.) — чи на місці статеві органи, оскільки права нога і внутрішня частина лівого стегна згоріли. Я просив дружину сфотографувати мене і перевірити, як там все виглядає», — розповідає Віталій.

Дружина фотографувала тіло чоловіка, оскільки він не міг рухатися перший час після поранення. Коли впевнився, що не втратив статеві органи трішки заспокоївся. 

«Спочатку розмовляли, обіймалися. Потім Віталік просив лягати біля нього на ліжко. Я боялася, щоб мої доторки не були болючими. Боялася доторкнутися, але все тривало поступово. Спершу разом полежати, пообійматися, погладити»

, — каже Юлія.

Вперше після поранення до теми сексу родина повернулася через чотири місяці, коли Віталій вже не був у реанімації. Спілкувалися не надто відверто, але Юлія пригадує, що думали про пози, які будуть доступні.  

«Мріяли та планували, як тепер будемо пристосовуватись до нової реальності», — пригадує чоловік. 

Родина Юлії та Віталія Мізіних з Черкас, але наразі проживають у Фінляндії, де чоловік проходить реабілітацію. У них троє синів, наймолодшому Максиму шість місяців. Він народився вже після того, як Віталій отримав поранення. 

«Коли мене виписали додому, то і почалось активне повернення до сексуального життя. Прийшлось пристосовуватись до наявних умов та можливостей. Але якщо сильно хочеться, то все можливо. Ще через два місяці ми дізнались про третю вагітність», — каже Віталій. 

Перш за все необхідно дати своєму тілу час на відновлення, адже після важких травм організм бореться за виживання. І лише через деякий час він стає готовим для отримання насолоди, говорить родина. 

Саме дружина стала для військового великою опорою та підтримкою на всіх етапах реабілітації після поранення. Юлія також згадує, що першочерговим завданням для неї було фізичне та емоційне відновлення чоловіка.

«Зараз почуваюся добре. Вже звик до нового життя. Діти та робота не дають сумувати або байдикувати. Життя насичене. Намагаємося бути активними, не зважаючи на операції, процедури та реабілітацію. Розвиваюся у творчості (плетіння з паракорду — ред.) та вдосконалюю навички плетіння однією рукою! А весь інший час дня і ночі — це діти, дружина і домашні справи», — говорить Віталій Мізін.

Сексуальна реабілітація та з чим стикаються поранені військові

Секс — це не тільки про статевий акт, це про близькість, інтимність, емоційні та ментальні процеси, про кохання та взаєморозуміння. 

«Травма тіла будь-якої важкості може стати настільки сильною психологічною подією, що питання сексуальності для людини в її уяві може закритись і табуюватись»

, — каже психологиня мережі підтримки для воїнів та їхніх близьких «VeteranHub» Ксенія Дубич.

Будь-які травми (ампутації, опіки, травми спинного чи головного мозку, переломи кісток тазу — ред.) при пораненні можуть вплинути на сексуальні функції у поранених військових, зауважує психологиня та сексологиня Святослава Федорець.  

Різні травми можуть призводити до змін в самосприйнятті, втрати відчуття себе чоловіком чи жінкою. З цих причин поранені можуть відмовлятись від інтиму.

«Окремо варто сказати про поранення чи втрату статевих органів. На жаль, ми не зможемо замінити втрачене за допомогою протезу, але можемо навчити отримувати сексуальне задоволення по-іншому. Втрата пеніса не означає, що чоловік більше не зможе досягнути оргазму»

 — зауважує Святослава Федорець

Сформувати загальну покрокову реабілітацію, яку будуть проходити всі, неможливо. У кожного пораненого та пораненої можуть бути різні запити та проблеми. 

«Перед тим, як відновлювати власне сексуальне життя треба відновити до мінімально активного рівня власне тіло, рани повинні загоїтись. Період реабілітації та адаптації до нового стану тіла у кожного різний», — зауважує психологиня Ксенія Дубич. 

Командування Медичних сил Збройних Сил України у коментарі Свідомим повідомило, що відповідно до Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоровʼя» не передбачено сексуальної реабілітації. Також посади «фахівець з сексуального та репродуктивного здоровʼя» немає у Міністерстві охорони здоровʼя. 

Сексуальну реабілітацію для поранених військових в Україні реалізовують здебільшого громадські ініціативи. Зокрема, команда VeteranHub запустила проєкт «Resex», який розповідає про сексуальне життя у поранених ветеранів та ветеранок. Окремо вони розробили посібники про повернення до сексуального життя після поранень для чоловіків та жінок

Як налагодити своє сексуальне життя. Поради психологинь

«Реабілітація статевого життя має відбуватись гармонійно і поступово, наше тіло не просто складний механізм різних процесів, але й дуже розумний. Найліпший друг для реабілітацій — час, найкращий метод — прийняття себе»

— зауважує психологиня Ксенія Дубич. 

Поради Святослави Федорець для поранених: 

  • Розвивати усвідомлення, що секс — це не тільки контакт геніталій.
  • При призначенні ліків обов’язково уточнювати в лікаря про побічний вплив на статеву сферу. При потребі просити аналоги, які дають менше побічних ефектів. 
  • Якщо ліжко та спальна починають асоціюватись з медичними процедурами, то варто спробувати перемістити статеве життя в іншу кімнату або на інше місце. 
  • Спробувати займатись сексом на протезі. Це може здатись не сексуальним, однак так буде до тих пір, поки не спробувати. Протез може допомогти позиціюванню.
  • Якщо щось не підходить, не комфортно, то використовуйте прийом: «не роби так, а роби отак». Дозвольте собі говорити «ні», але пояснюйте партнеру як саме треба робити замість цього. 

«Запам’ятайте, що жодна інвалідність не є перешкодою для статевого життя. Воно може змінитись, але все ще залишатись прекрасним та бути джерелом насолоди та задоволення»

, — пояснює Святослава Федорець.

Рекомендації для партнерів та партнерок:

  • Не фокусуйте увагу лише на догляді. Незалежно від поранень людина може одночасно відчувати різні потреби, в тому числі сексуальні.
  • Намагайтесь розмежовувати доглядові процедури та сексуальну активність. 
  • Не забувайте про власні потреби. Ви теж потребуєте відпочинку, свого простору та часу. 
  • Давайте всі можливі види інтимного контакту: дотики, обійми, погладжування, поцілунки, розмови.
  • Пам’ятайте, що процес сексуальної реабілітації проходить в кожної пари індивідуально. Дайте час собі та своєму партнеру. Проводьте щирі розмови, діліться почуттями.

«Не бійтесь експериментів, розвивайте тілесну, емоційну близькість із партнерами. Приділіть час собі — пізнавайте себе, своє тіло та його особливості, свої бажання та потреби у сексі. Сексуальне життя повернеться та відкриється з іншої сторони тільки тоді, коли ви дозволите собі прийняти й полюбити себе, дозволите іншим любити вас з новими якостями», — говорить психологиня Ксенія Дубич.