Підлітки та війна. Що відчуває та як живе молодь під час повномасштабного вторгнення?

Що може хвилювати молодь у 13-19 років: вступ в університет, перше кохання чи трендовий одяг? А якщо ця молодь живе у країні, в якій дев’ять років триває війна? 

29 березня благодійний фонд «Клуб Добродіїв» презентував дослідження за підтримки Plan International «Підлітки та їхнє життя під час війни: настрої, цінності, майбутнє». 

«Це дослідження — шанс зсередини побачити, яким сьогодні є запит молоді до решти українського суспільства. Ми бачимо, що підлітки, які зараз залишаються в Україні, роблять це цілком свідомо. Вони проживають цей досвід на рівні з дорослими та готові брати відповідальність за своє майбутнє», — зазначає засновниця та керівниця «Клубу Добродіїв» Марія Артеменко.

Про те, що хвилює молодь, як підлітки переживають війну та що їм допомагає відволіктися, читайте у матеріалі. 

47% підлітків зазнали впливу війни на бачення власного майбутнього, а для більшості (87%) стало складно будувати плани. Попри те, що для більшості планування ускладнилося, майже чверть знайшли те, чим займатися під час війни. 

86% молоді бачать своє майбутнє в Україні. Зокрема, 70% хочуть навчатися та жити в Україні, 90% хочуть бути корисними, а найбільшу користь бачать в розвитку економіки. 

Під час повномасштабної війни 43% опитаних вже долучалися до волонтерства: збирали кошти для Збройних Сил України, плели маскувальні сітки, пакували допомогу чи готували і роздавали їжу. 

73% опитаних підлітків хвилює війна. 

Що змінилося у їхньому житті? 

Окрім цього, молодь також задумується про незнання історії України в суспільстві, поширення шароварщини та російського контенту. 

«Бути крутим — це бути свідомим, а не слухати російську попсу. Особисто я більшість знань отримала через книги, а підлітки не дуже читають книги. Я люблю історію і вважаю, що ми маємо читати і знати її. Історія — це фундамент людини. Маємо розуміти що відбувалося раніше, щоб будувати своє майбутнє», — каже Аня, 17 років. 

Найбільше підліткам допомагають музика, спілкування, соціальні мережі та прогулянки. Проте для 37% опитаних стало важче знаходити друзів під час повномасштабної війни. 

Також підлітки виділили речі, які допомагають відволікатися від хвилювань, негативних новин та тривог: 

Частина суспільства звикли сприймати соціальні мережі як поле для розваг, де багато зайвої та непотрібної інформації, а найбільшими користувачами цих платформ є молодь. Проте що насправді дивляться підлітки у соцмережах? 

«Сьогодні дорослим потрібно чути підлітків, бо ми дивимося на життя під іншим кутом. Як ми завжди вчимося у дорослих, так і вони можуть повчитися у нашого покоління», — зазначає Кирило, 12-річний журналіст, який веде власний канал «Цікаво». Наразі у хлопця близько 1,8 тисячі підписників. 

Більшість вважають своєю опорою (81%) та прикладом рольової моделі (57%) батьків. До цього списку також відносять друзів, військових та волонтерів. 

На блогерів та митців рівняються найменше. 

«Я б хотіла бачити те, що наштовхує на власні роздуми. Не лише подає готову інформацію, але і дає поле для переосмислення. Не вистачає блогерів, які будуть розповідати не про нічний клуб, а про здоровий спосіб життя, спорт», — каже Мілана, 16 років. 

Не вистачає й інформації про нових лідерів. Вони хотіли б відкривати для себе впливових та свідомих особистостей сучасності. 

«Я б хотіла дізнаватися про нових лідерів України. У нас є багато особистостей, які варті уваги, але про них ніхто не говорить», — вважає Аня, 17 років. 

90% підлітків вважають, що докладають зусиль для самореалізації. Чим вони займаються? Дивляться та слухають лекції та вивчають іноземні мови через ігри. 

До бар’єрів самореалізації віднесли відсутність світла (опитування проводилося в січні 2023 року), лінощі, нестабільний інтернет та брак сили волі. 

62% відчувають недостатню кількість знань через війну, проте більшість (88%) вважають, що навчання є важливим. 

Попри те, що війна — ключова причина занепокоєння, 93% підлітків вірять у себе та власні сили й вважають, що докладають зусиль для самореалізації.

«Наразі від підлітків очікують самореалізації у ранньому віці. Суспільство каже, що ми дуже активні, нами пишаються, але є інша сторона медалі. Це важко, оскільки, щоб швидко розвиватися та відповідати очікуванням, ти відмовляєшся від багатьох речей. Ти не йдеш сьогодні гуляти, бо сидиш, читаєш і досліджуєш щось», — говорить Аня, 17 років. 

Підлітки не відчувають, що зовнішні наслідки війни блокують реалізацію. Більше, на їхню думку, заважають внутрішні чинники. 

Проте війна має вплив і на них, оскільки для більшості саме під час повномасштабного вторгнення стало неможливо повноцінно планувати життя. 

Якби у молодих людей була можливість переспрямувати свої зусилля, то більшість хотіла б почати заробляти гроші (43%). Також підлітки обирали  хобі та додаткові навчальні курси. 

«Я слідкую за американськими підлітками, то у них там постійно якісь проєкти, конкурси, вони щось виграють. Ти дивишся на це все і розумієш, що у тебе попри все це ще є війна. У тебе немає тих самих можливостей, які мають вони», — зазначає Аня, 17 років. 

Матеріал створено у рамках інформаційної співпраці.