Переслідування волонтерів: що відбувається?

Переслідування волонтерів: що відбувається?

У березні Верховна Рада запровадила кримінальну відповідальність за розкрадання гуманітарної допомоги, яка в той час надходила у великих обсягах. Закон про це був необхідним, адже поліція все частіше повідомляла про розкрадання. Запроваджена стаття 201-2 Кримінального кодексу є досить суворою — винні можуть провести від 3 до 7 років у в’язниці. 

Закон стосується не лише допомоги, яка надходить з-за кордону. Згідно з українським законодавством, гуманітарною допомогою є будь-яка безоплатна передача речей чи послуг з гуманних міркувань. Стаття 201-2 також забороняє використання благодійних пожертв із корисливою метою. Гуманітарну допомогу заборонено не лише продавати, а й використовувати у будь-який інший спосіб, щоб отримати прибуток, наприклад, передавати в оренду чи обмінювати на інші речі.

На практиці правоохоронці використовують статтю незалежно від мотивів волонтерів. 

Волинська справа

Благодійний фонд «Добра справа» існує з 2017 року. Раніше цей фонд займався допомогою дітям з малозабезпечених сімей, проте від початку повномасштабного вторгнення до гуманітарної складової додалася й військова. Тоді ж до ініціативи приєднався підприємець Григорій Зеленюк, він допоміг організувати виробництво бронежилетів та розгрузок: закуповував та організовував поставки металу й тканини. Також «Добрій справі» допомагає його подруга Ольга Косован. 

До фонду звернувся колишній працівник Державної кримінально-виконавчої служби Олег Лісовецький, щоб отримати безплатну аптечку. Попросив також надати партію бронежилетів, проте не мав запиту від військової частини. Через це фонд відмовив. Тоді Лісовецький погодився придбати бронежилети за собівартістю у юридичної особи, яка доставляла матеріали. 

«Він отримав сертифіковані бронежилети, виготовлені з офіційно завезеного в Україну металу, розмитненого на юридичну особу, а не на благодійний фонд. Самі ж волонтери фонду брали участь в організації та видали йому рахунок», — каже Григорій Зеленюк.  

Після цього поліцейські прийшли до волонтерів з підозрою у продажі гуманітарної допомоги. Під час обшуку конфіскували матеріали, із яких виготовляли бронежилети; волонтерам вдалося їх відсудити. Поліція вимагала запровадити запобіжні заходи, але суд першої інстанції відхилив клопотання. У підсумку апеляційний суд призначив Ользі Косован нічний домашній арешт. 

Дві львівські справи

Публічного розголосу набули дві інші подібні справи зі Львова. Олесь Дзиндра — митець, який створив у місті десяток культурних ініціатив: заснував Музей Ідей, п’ять років організовував фестиваль короткометражних фільмів «Кінолев» та наразі керує кулінарним закладом «Трапезна Ідей». Дзиндрі 67, тому він не обмежений у праві на перетин кордону. Об’єднавшись з іншими чоловіками його віку, він доставляє в Україну машини для Збройних Сил України.

Олесь Дзиндра та його напарник Юрій Музичук привезли чотири машини для Української добровольчої армії та 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Їм зателефонував працівник Червоноградського районного центру комплектування та попросив надати йому транспорт. 

«Він наполягав, казав: “У мене гроші зібрані, тут жінки збирали для синів! У мене в Донецьку люди гинуть!” Ну, то я й погодився віддати автомобілі», — розповів Дзиндра журналістам «Наші Гроші.Львів». Працівник РЦК запропонував волонтерам віддати собівартість машин, аби вони могли швидко придбати інші автівки і доставити до УДА та 80 одшб [окремий десантно-штурмовий батальйон — прим. ред.]. Дзиндра погодився. Не думав, що правоохоронці побачать у цьому порушення статті 201-2 ККУ. Зрештою, у ній йдеться про прибуток. Волонтери ж планували використати кошти для закупівлі наступної партії автомобілів на фронт. Волонтерка Уляна Дідич підтверджує: за умов, коли у волонтерів усе частіше вичерпуються кошти, військові подекуди самостійно збирають і передають гроші. 

До Дзиндри завітали працівники СБУ, провели обшук та повідомили, що волонтери розкрадали гуманітарну допомогу. 30 серпня у Галицькому районному суді Львова відбулося засідання у цій справі. Суддя обрала для Дзиндри та Музичука найм'якший обмежувальний захід — особисте зобов’язання на один місяць.

Під будівлею суду на підозрюваних чекало близько 50 людей, які прийшли підтримати волонтерів. Серед них був громадський активіст Святослав Літинський, який протягом 10 років подає в суди на державні та приватні організації, що послуговуються російською мовою у публічній сфері. Від початку повномасштабного вторгнення Літинський теж почав займатися доставкою автомобілів. У коментарі «Радіо Свобода», чоловік припустив, що і до нього можуть завітами правоохоронці, влаштувавши провокацію.

За тиждень так і сталося. 8 вересня у двері помешкання Літинського подзвонили, мовляв, принесли повістки. Волонтера вдома не було, тож відчинила його дружина. Це були поліцейські з ордером на обшук. 

Одночасно обшуки відбулися і в іншого волонтера зі Львова — Назарія Островського. Туди поліцейські прийшли, аби начебто провести обшук через неоплачені рахунки за електроенергію. За даними «Наші гроші. Львів», кримінальне провадження відкрили ще наприкінці червня, а в серпні пані суддя Голосіївського районного суду Києва дала дозвіл на обшук.

Згодом поліцейські опублікували записи телефонних розмов Островського та відео, на якому нібито зафільмовано продаж автомобілів. Також Нацпол опублікували свідчення військового, який нібито хотів отримати ці машини. Він стверджує, що знайшов повідомлення про них в Інтернеті. Спілкуючись із волонтерами, військовий начебто дізнався, що отримати авто безоплатно не вийде. Тоді звернувся до поліції. 

Наразі Островський не коментує ситуацію, проте нещодавно повернувся в Україну на черговому автомобілі для ЗСУ. Судів у справі не було. 

Війна та закон

Люди, які наживаються на війні, зокрема розпродаючи гуманітарні вантажі та завозячи товари військового та подвійного призначення з великою маржею, є. Публічний та державний контроль необхідний навіть за людьми з бездоганною репутацією. Проте в описаних ситуаціях є докази про зворотне. 

Волонтерам усе складніше збирати пожертви. За весну фонд «Повернись живим» отримав 2.5 млрд гривень. Натомість за три літніх місяці на рахунки фонду надійшло 868 мільйонів. Попереду осінь та більші витрати на комунальні платежі, а значить грошей на армію буде менше. 

Попри це, єдність та суспільна мобілізація все ще дозволяє Україні протистояти російській державі, яка економічно сильніша. Атаки на волонтерів компроментують не лише їх особисто, а й саму ідею благодійності.