Перемога над фашизмом чи фашизм з перемогою? Проблема 9 травня в Росії.

Авторка:
Маріам Найем
Перемога над фашизмом чи фашизм з перемогою? Проблема 9 травня в Росії.

У своїй роботі «Вічний Фашизм» Умберто Еко наводить 14 ознак, які є характерними для фашистських режимів. Першим у цьому списку є культ традиції. «Культ перемоги» став головною скрепою російської пропаганди. Ця традиція культивується протягом усього життя росіян: починається з дитячого садка, де дітей наряджають в радянські костюми, та досягає свого піку зі словами «можем повторить» та георгіївською стрічкою у дорослому віці.

Сучасна Росія нівелювала історичний контекст дати 9 травня та зробила з неї культ, що виправдовує фашистський режим. Це так зване «свято» не має на меті показати повагу до ветеранів, а є карнавальним дійством з елементами фашизму, щоб підтримувати державний міт. День перемоги над фашизмом став культом для нового фашизму.

Але як це сталося? 

Для того, щоб зробити з найбільш антифашистського дня — фашистське свято, вам знадобиться:

50 років цілковитого присвоєння перемоги над фашизмом та нацизмом 

Під час святкування Дня Перемоги має бути зрозуміло тільки одне: без СРСР не було б перемоги. Акцент має бути лише на діях радянської (а значить, російської) армії. Внесок інших країн Європи, США або Великої Британії несе другорядну роль та не згадується. 

Процес присвоєння перемоги тільки СРСР почався ще за часів Брежнєва. Це допомагало підкреслити унікальність радянського народу, його жертовність та священну місію. Будь-яка спроба проаналізувати роль всіх країн або діяльність Сталіна має сприйматись як «переписування історії».

Ідея про перемогу належить лише росіянам та російському народу і не є результатом зусиль інших країн або республік. Культ 9 травня відображає саме цю ідею та ставить її на п'єдестал, у той час, як все інше вважається переписуванням історії.

30 років маніпулювати словом «фашист»

Культ перемоги є важливим елементом розділення на героїв та вбивць, на «наших» та «чужих». У культі 9 травня фашисти — це монстри, яких необхідно вбити, аби вони не знищили тебе. День Перемоги — важлива дата, яка нагадує росіянам, хто такий фашист.

Останні вісім років державна пропаганда Росії повторює: фашист — це українець. В уявленні росіян, як колись Сталін боровся з фашистами, сьогодні вже новий вождь — Путін — продовжує «священну боротьбу» та вбиває «фашистів». Кожне святкування 9 травня — не що інше, як легалізація геноциду українців. 

Приблизно 50 років культивувати агресію та власну велич

Чим менше ветеранів залишається, тим більш гротескно виглядає «побєдоносний» карнавал. Існує причина: свідки війни та її жертви пам'ятають про те, що суспільство заплатило за перемогу, та мають докази злочинів радянського режиму.

У багатьох країнах 8 травня вшановують пам'ять загиблих у Другій світовій війні та аналізують причини масових втрат. В Росії 9 травня — нагадування про свою військову силу та погрози «можем повторить». 

Загальні втрати разом з цивільним населенням СРСР становили 24 мільйони людей, але ці цифри не згадуються на карнавалі «пабєди», бо свято не виконує функції вшанування памʼяті, а є лише агресивним закликом до військової агресії та знеціненням життів загиблих у Другій світовій війні. 

Ігнорування дійсності дозволяє пропагандистському апарату заспокоювати населення можливою участю в нових війнах, та, щобільше, забезпечує їхню підтримку, оскільки населення не відчуває ризику. Воно переконане — «Росія непереможна». 

Крім мілітаристичного заспокоєння суспільства, яке постійно перебуває у стані війни, для Росії перемога у Другій світовій війні стала головним джерелом гордості, оскільки немає інших досягнень, якими можна було б пишатись.

Маєте повторювати це щороку

Важливо ігнорувати, що навіть чотири роки після перемоги, до 1949 року, 9 травня не було вихідним днем, а під час існування СРСР, коли більшість ветеранів були ще живі, парад проводився лише декілька разів. 

Після отримання Росією незалежності парад проводиться щорічно, та з кожним роком стає все більш грандіозним. Однак з часом цей день має все менше історичних зв'язків з реальністю і стає головним релігійним святом нового божества – «руського міра». 

7 травня 1945 року Німеччина підписала акт про капітуляцію біля міста Реймс, що набув чинності 8 травня. На вимогу Сталіна капітуляцію «продублювали» 8 травня в радянській зоні окупації у передмісті Берліна. 

Святкування 9 травня було запроваджено в СРСР у 1945 році, скасовано у 1948 році, але відновлено у 1965. Саме привласнення Росією 9 травня призвело до українського дистанціювання від дати. Адже Свято Перемоги є новим релігійним святом в РФ, а георгіївська стрічка — новий «хрестик» та соціальний сигнал причетності до цього. 

Росія настільки загралась у звинувачення у фашизмі, що сама не помітила, як стала носити свастику на рукаві.