Парламентські та місцеві «вибори» у Білорусі: що кажуть правозахисники і як реагує міжнародна спільнота?

Парламентські та місцеві «вибори» у Білорусі: що кажуть правозахисники і як реагує міжнародна спільнота?

Що сталося?

25 лютого в Білорусі пройшли так звані єдині вибори, де обирали депутатів парламенту та місцевих рад. Передвиборча агітація проходила з 31 січня по 24 лютого, реєстрація кандидатів — з 16 по 30 січня.

До участі допустили лише чотири партії, усі з яких підтримують політику Лукашенка: «Белая Русь», Комуністична партія, Ліберально-демократична партія і Партія праці і справедливості. Близько десятку партій відмовили в реєстрації. 

Окрім дня голосування 24 лютого, в Білорусі тривало ще дострокове голосування з 20 по 24 лютого (подібна практика дострокового голосування буде і під час президентських виборів у Росії цього року, яке триватиме три дні: з 15 по 17 березня — ред.). Білоруська Центральна виборча комісія заявила про нібито рекордну явку виборців під час достроково голосування.  У ньому нібито взяло участь 41.71% виборців. 

Загальна явка, за даними білоруського ЦВК, склала понад 70%. Однак на виборах був скасований поріг явки, тобто вони б вважалися такими, що відбулися, за будь-якої кількості виборців.

На виборах не було незалежних спостерігачів, оскільки Білорусь не допустила представників Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Білоруська влада засекретила прізвища членів виборчої комісії, а дільниці перебували під посиленою охороною. 

Що кажуть правозахисники та опозиція?

Ще наприкінці січня Білоруський Гельсінський комітет та правозахисний центр «Вясна» заявили про порушення під час формування місцевих виборчих комісій. Вони кажуть, що менша кількість місцевих виборчих комісій і їхній склад може свідчити про вищий контроль влади над виборчим процесом та прагнення сформувати комісії з лояльних до влади осіб. Усього в Білорусі утворили 5 411 місцевих виборчих комісій. Це на 374 менше ніж на останніх парламентських виборах і на 459 менше ніж на останніх місцевих виборах.

Білоруська опозиція та «Вясна» розкритикували систему дострокового голосування, заявивши, що це ще один механізм, який білоруська влада використовує для фальсифікації виборів. Опозиція пояснювала, що за таких умов виборчі скриньки залишалися незахищеними впродовж п’яти днів. 

А правозахисний центр «Вясна» заявляв, що багато виборців були змушені взяти участь у достроковому голосуванні, зокрема студенти, військові, вчителі й інші державні службовці.

У день виборів лідерка опозиції Світлана Ціхановська назвала вибори «фарсом» і закликала до бойкоту.

Після голосування вона написала: «Цирк не зробить з диктатора демократа. Натомість він показав нам єдність світу на підтримку вільної Білорусі. Дякуємо, що ви з нами». 

Як відреагувала на «вибори» міжнародна спільнота?

Члени міжфракційного об’єднання «За демократичну Білорусь» у Верховній Раді України назвали білоруські вибори 25 лютого «інструментом поглиблення диктатури Лукашенка».

«Проведення сьогодні парламентських і місцевих виборів є не процесом волевиявлення білоруського народу, а лише інструментом поглиблення та встановлення диктатури самопроголошеного президента Лукашенка», 

— заявили українські парламентарі.

Державний департамент США засудив «фіктивні парламентські та місцеві вибори режиму Лукашенка». Там додали, що вибори проходили в атмосфері страху, в якій «будь-який виборчий процес не можна назвати демократичним», і додали, що режим Лукашенка продовжує утримувати понад 1 400 політичних в'язнів. Усі незалежні політичні діячі — або в тюрмі, або в еміграції.

Група депутатів «Демократична Білорусь» у німецькому Бундестазі також розкритикувала вибори в Білорусі. Представник групи Робін Вагенер додав, що вони не є ні чесними, ні вільними.

Лукашенко йде на новий термін

25 лютого самопроголошений президент Білорусі Алєксандр Лукашенко на одній із виборчих дільниць заявив, що «балотуватиметься» на ще один термін під час президентських виборів у 2025 році. Лукашенко є незмінним президентом Білорусі з 1994 року.

Своє рішення він обґрунтував тим, що не може залишити президентську посаду в такий «непростий та невизначений час». Це, зі слів самопроголошеного президента, буде зрадою.

«Піду, піду, піду. Передайте їм (білоруській опозиції — ред.), що я піду! І чим складнішою буде ситуація, чим більше будуть напружувати вас, мене й суспільство, тим швидше я піду на ці вибори. Не переживайте, ми зробимо так, як потрібно для Білорусі», 

  — сказав Лукашенко.  

Білоруська опозиціонерка Світлана Ціхановська у відповідь на це заявила, що Лукашенку варто «не обманювати всіх, а коронувати себе».

Водночас тоді ж Лукашенко висловився проти обʼєднання з Росією, заявивши, що «ні Росія, ні Білорусь не підтримають обʼєднання двох держав, такий крок тільки погіршить ситуацію». 

А «союзна держава», за словами Лукашенка, — це союз «двох суверенних, незалежних держав».