«Основна мотивація — боротьба за демократію»: як іноземці воюють за Україну

У 2014 році Росія окупувала Крим та почала військові дії на сході — тоді до України приїхали перші іноземні добровольці. Більшою мірою це були представники тих країн, які раніше постраждали від російської агресії — чеченці та грузини. Долучилися і білоруси — ті, хто вже відчував потенційну загрозу з боку РФ.

Після початку повномасштабного вторгнення Президент України Володимир Зеленський закликав громадян іноземних держав допомогти українцям        боротися з росіянами. На цей запит відгукнулися, а в Україні створили Інтернаціональний легіон територіальної оборони Збройних Сил України та Інтернаціональний легіон при Головному управлінні розвідки. У складі цих підрозділів воюють військові з різних частин світу — США, Європи, Австралії та Азії. 

Свідомі поспілкувалися з іноземними військовими про їхню мотивацію боротися з російською агресію. 

Мамука Мамулашвілі бере участь у російсько-українській війні на боці України з 2014 року. Свій перший бойовий досвід здобув ще підлітком під час війни в Абхазії у 1992-1993 роках, коли йшло збройне протистояння між картвельським урядом та абхазцями, яких підтримувала Росія та Конфедерація гірських народів Кавказу. 

Причиною конфлікту стало те, що 21 лютого 1992 року правляча Військова рада Сакартвело оголосила про скасування Конституції Картвельської РСР 1978 року та відновлення Конституції Картвельської демократичної республіки 1921 року. Абхази сприйняли це рішення як фактичне скасування автономного статусу Абхазії, тому у відповідь у липні 1992 року відновили дію Конституції Абхазької Радянської республіки 1925 року, згідно з якою Абхазія є суверенною державою. Міжнародне співтовариство не визнало це рішення. 

Мамулашвілі приїхав в Україну у квітні 2014 року зі своїм батьком генералом Зурабом Мамулашвілі допомогти українцям. До цього він підтримав Революцію Гідності. 

«У 90-х українці були єдиними, хто допоміг Сакартвело під час російської агресії. Ми тут, бо хочемо допомогти Україні, а також віддячити за те, що українці допомогли в 1990-х і 2008 році», — говорить він. 

В Україні Мамулашвілі заснував перший іноземний добровольчий підрозділ, який брав участь у боях за Дебальцеве, Донецький і Луганський аеропорти. У 2016 році легіон увійшов до складу Збройних Сил України. 

«Легіон став першим іноземним формуванням в українській армії. З часом він перетворився у найбільше іноземне формування української армії. Сьогодні еволюціонував, і до легіону приєдналося багато бійців з різних країн світу», — говорить військовий.

Мамука Мамулашвілі пояснює, що у кожного бійця, який приєднується, своя мотивація, щоб воювати проти Росії. І додає:

З 24 лютого 2022 року легіон бере участь у військових операціях на різних напрямках фронту — дозволяє його кількість бійців. Добровольці із Сакартвело були одними з тих, хто звільняв Бучу, Ірпінь і Гостомель у березні минулого року.

Мамука Мамулашвілі переконаний, що війна в Україні відкриває вікно можливостей для тих країн, території яких окупувала Росія. Зокрема, це стосується і Абхазії та Південної Осетії. 

«Суспільство Сакартвело вирішить, як саме воно хоче деокупувати свої території. А ми їм у цьому допоможемо», — каже він. 

Американський доброволець, який називає себе Tuc, родом зі штату Массачусетс, але жив у Теннессі. До повномасштабної війни непрофесійно займався змішаними бойовими мистецтвами, керував спортзалом. Мріяв про професійну кар'єру борця, батько готував його до цього з підліткового віку. 

У добровольця вже був військовий досвід: у 2011 році він вступив до лав морської піхоти, де відслужив шість років і провів дві ротації в Афганістані. 

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мало цікавився Україною. Але коли побачив, що чинять російські військові, вирішив долучитися до ЗСУ.

«Є багато речей, які, на мою думку, не повинні відбуватися, коли йдеться про війну і військову політику. Мою увагу привернуло те, що жінки й діти зазнають зґвалтувань і катувань. Вони [росіяни] вбивали, страчували, катували і військовополонених. Існує тонка межа між добром і злом. Багато з того, що відбувалося з російського боку, було нічим іншим, як злом», — говорить Tuc.

Він приїхав до України у червні минулого року. Деякий час тренував українських військових з огляду на військовий досвід. Тепер виконує завдання у складі 131 окремого розвідувального батальйону. У його лавах брав участь у звільненні Херсона.

«Ми звільнили багато сіл, поки не дійшли до Херсона, були частиною цього руху. Це найпомітніша річ, яку ми зробили», — говорить американець.

Сьогодні його підрозділ продовжує виконувати бойові завдання на півдні. 

Доброволець не шкодує, що вирішив допомогти українцям у війні проти Росії, і додає:

Він переконаний, що після війни багато українських військових та цивільних потребуватимуть психологічної допомоги. 

«Я приїхав сюди добровільно, знав, на на що йду, цілеспрямовано проходжу через це щодня. Деякі люди в Україні не мають вибору. Вони хочуть вільного життя, тому змушені захищати свою країну. І ці люди заслуговують на всю допомогу світу», — наголошує Tuc.

Дам’ян Дуда — герой відео, де він на автомобілі проводить евакуацію з поля бою пораненого українського військового, заспокоюючи його словами «Все буде добре, братику, будеш жити». 

Дуда — викладач університету імені Склодовської-Кюрі у Любліні, приєднався до військ територіальної оборони Польщі у 2017 році.

Українським військовим допомагає з 2014. Тоді вперше приїхав до Маріуполя. 

«Поїхав до Маріуполя, щоб на власні очі побачити тих, кого пропаганда називає “нацистами” і “бандерівцями”. Там познайомився з добровольцями з “Азова”, які стали моїми друзями», — розповідає він. 

Після цього він та ще кілька його друзів-парамедиків організовували для добровольців навчання у Кривому Розі. З початку повномасштабного вторгнення Дам’ян Дуда вирішив, що хоче допомагати українцям далі.

«Багато моїх друзів — українці. Половина мого серця є українською. Я не міг дивитися на війну по телевізору у Польщі, коли багато моїх знайомих гинули у Маріуполі», — говорить він.

Поїхати до України Дуді було складно, довелося пройти кілька процедур і звільнитися з територіальної оборони, оскільки офіційні польські військові не можуть брати участь у війні. В Україні він організував групу парамедиків «W międzyczasie» («Тим часом» — прим. ред.). Надавати медичну допомогу польське законодавство дозволяє. 

Раніше парамедики «W międzyczasie» надавали допомогу українським військовим на півдні, зараз — в районі Бахмута. «Наша робота — стабілізувати і евакуювати хлопців і дівчат з передової», — говорить Дуда.