Оподаткування волонтерів: державо, не нашкодь

«Війна створила державу, а держава — війну». Ця теза історика Чарльза Тіллі знаходить часткове підтвердження: початок російсько-української війни у 2014 та повномасштабне вторгнення у 2022 дійсно призвели до посилення української держави. Проте що саме мав на увазі Тіллі? 

«Майже всі головні європейські податки виникли як “надзвичайні збори” для конкретних воєн, а згодом стали джерелом державного доходу», — пише він. Разом з грошима з’являється потреба їх адмініструвати, через що державний апарат посилюється, зазнає стандартизації та бюрократизації. В основі цих процесів — примусовий збір податків з населення. 

Але є нюанс, щодо якого вчення Тіллі не зовсім помічне. Воно не створене, аби пояснити, чому чимало українців (згідно з різними дослідженнями, 80-90%) самостійно обкладають себе додатковим податком, регулярно перераховуючи частину свого прибутку волонтерам. Зрештою, в Україні такого питання не виникає — відповідь очевидна. Якщо сьогодні не перерахувати кошти волонтерам, аби ті допомогли військовим, завтра доведеться фінансувати російську податкову, аби та надсилала кошти в тюрми, фільтраційні табори та на пропаганду.

Діяльність волонтерів виникає у нішах, незаповнених державою. Але вона від цього не зникає, і так само обкладає жертводавців податками. Це відповідає теорії Тіллі. Водночас згідно з Податковим кодексом, жертводавець має право на податкову знижку, яка дорівнює сумі пожертви неприбутковій організації, але не перевищує 4% його загального доходу. У березні 2022 року податковий комітет парламенту запропонував підняти цю межу до 16%. Нардепи прийняли цю правку, але вона припинила діяти з початком 2023 року. 

Із неприбутковими організаціями теж все однозначно. Їхній дохід не оподатковується, якщо вони виконують вимоги законодавства. Так, функціонери такої організації не мають розподіляти отримані кошти між собою, натомість ці гроші йдуть на досягнення задекларованої мети. 

Але українці жертвують кошти не лише благодійним фондам чи громадським організаціям, а й інфлюенсерам та друзям-волонтерам. Як податкове законодавство визначає правовий статус цих людей? Простої відповіді немає. 

«Жодних податків з тих товарів, які передаються ЗСУ, сплачувати не потрібно. Це діюча норма Податкового кодексу. Тут не може бути інших тлумачень», — запевняє на своїй сторінці міністр фінансів Сергій Марченко. Дійсно, у другому підрозділі перехідних положеннях кодексу читаємо статтю 32, згідно з якою на час воєнного стану безоплатна передача товарів військам не вважається їх постачанням, тому оподатковуватися не може. 

Але перед тим, як щось купити, волонтер має зібрати гроші. Як людині довести, що зібрані на власний рахунок декілька тисяч гривень є пожертвами? Волонтери ставлять це питання з 2014 року. Тоді вони пролобіювали це у порядок денний держави, внаслідок чого тодішній президент Петро Порошенко вніс у парламент законопроєкт про створення реєстру волонтерів. 

Ідеальним це рішення не було: волонтери могли купувати та не сплачувати податки лише за ті товари, які були визначені окремим документом. Директорка Українського форуму благодійників Анна Гулевська-Черниш обстоювала думку, що створення реєстру не дає волонтерам гарантій. Вимагати чи не вимагати сплати податків залишалося на розгляд інспекторів податкової служби, які опрацьовували декларації волонтерів. 

Після прийняття закону народна депутатка Оксана Продан обіцяла попрацювати з міністерствами, аби їхні нормативні акти врахували нюанси волонтерської діяльності. Водночас відзначила, що для поліпшення бази потрібна суспільна увага, мовляв, волонтери втомилися, а державний апарат не надто активно намагається розв‘язати проблеми. 

Ця увага зникла у 2016 році — тоді уряд затвердив перелік типів товарів, на які волонтери можуть отримувати гроші без сплати податків. Він досить широкий — включає приціли, бронежилети, тепловізори, одяг. Водночас немає інших важливих для сучасного війська товарів: дронів, автівок чи планшетів.

Саме через перелік і виник нинішній конфлікт між Міністерством фінансів та волонтерами. 30 травня засновниця фонду «Dignitas» Люба Шипович повідомила, що її організація запропонувала уряду змінити перелік. Зміст пропозиції такий: замість того, щоб затверджувати вичерпний перелік товарів, слід звільнити від оподаткування усі товари, на які військові дають запит. 

Міністерство фінансів заблокувало пропозицію. Хтось із держслужбовців дозволив собі фразу: «А якщо військові собі пеньюари попросять?», заявила Шипович. Ця фраза спричинила шквал критики міністерства та особисто міністра. Проте йому вона не належить: до критики він не знав про ситуацію. 

«Свідомі» надіслали запит до Мінфіну, чи дійсно хтось з посадовців міністерства сказав цю фразу, проте міністерство лише надіслало покликання на публікацію Марченка у Facebook, де зазначено, що «фразу про “пеньюари” та будь-які інші фрази, які можуть когось образити чи знецінити, я [міністр] не говорив».

Парадокс полягає в тому, що в переліку 2016 року пеньюари є. До того ж з трьох різних матеріалів: бавовни, трикотажу та інших матеріалів. 

1 травня Марченко зустрівся з Шипович. Він запропонував внести у перелік найпотрібніші товари, проте виступив проти підходу «все, на що є запит». На його думку, це могло призвести до зловживань. Також він запропонував створити посаду спеціального представника для комунікації між урядом та волонтерами. 

2 травня уряд розширив перелік — тепер у ньому є безпілотники, бензин, комп’ютери, повідомила Шипович.

Ані Саакян — волонтерка зі Львова, яка з серпня минулого року збирає гроші на потреби військових. За цей час вона зібрала близько 3 млн гривень. Наприкінці 2022 року подала документи у реєстр волонтерів, аби діяти легально і не боятися несподіваних податкових перевірок. У 2014 році він отримав назву «Реєстр волонтерів АТО», з листопаду 2022 року — «Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

Волонтерка визнає, що коли почала збирати гроші, не розуміла тонкощі законодавства, яке регулює діяльність волонтерів, а розібралася у ньому лише напередодні подачі у реєстр. Але навіть отримавши офіційний статус, безпечніше почувати себе не стала. 

«Сфера досі нерегульована, тому з одного боку нам легше уникати зайвої бюрократії. З іншої, податкова може тлумачити норми законодавства, як хоче», — каже вона. 

Такі проблеми у волонтерського руху виникають не вперше. У липні 2022 року «Свідомі» розповідали про конфлікт між Національним банком України та індивідуальними волонтерами. Тоді НБУ заборонив витрачати понад 100 тисяч гривень на місяць з українських банківських карт за кордоном. Волонтери розкритикували рішення, адже чимало військового обладнання коштує дорожче 100 тисяч. 

Нацбанк пішов на цей крок не через прагнення завадити волонтерам. Економісти пояснювали Свідомим, що політика була запроваджена через неконтрольований відтік коштів з країни. Зараз волонтерам вдається проводити більші платежі, вказуючи їхню ціль.

Нинішній конфлікт подібний до попереднього. Міністерство фінансів виступає проти пропозиції волонтерів, побоюючись, що недоброчесні люди спробують зловживати нормою та будувати схеми з ухилення від сплати податків. 

Водночас феномен українського волонтерського руху можливий якраз завдяки тому, що держава не має спроможностей завадить йому у критичні моменти. Проте це також і не означає, що повна відсутність регулювання призведе до суто позитивних наслідків. 

Оновлено 6 липня:

7 червня «Свідомі» подали запит у Державну податкову службу на алгоритм перевірки декларації фізичної особи, зареєстрованої у реєстрі волонтерів. Відповідь надійшла 6 липня.

Як відомо, існує три види податкових перевірок: камеральні, документальні та фактичні. Волонтерів здебільшого стосуються перші два.

Камеральна перевірка полягає в тому, що інспектор зіставляє дані податкової декларації та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, електронної системи акцизних накладних, дані електронної системи реалізації пального й спирту, реєстраторів розрахункових операцій. Інакше кажучи, посадовець на основі електронної інформації перевіряє, чи не допустив платник податків арифметичних і методологічних помилок у підрахунку своїх доходів. Податківці таким чином перевіряють усі декларації. Якщо виявлено порушення, то служба повідомляє про це платника.

Документальна перевірка проводиться на підставі більшої кількості даних: фінансової, статистичної й іншої звітності, регістрів і первинних документів податкового й бухгалтерського обліку. А також інших документів, які податкова може законно отримати. Так податківці перевіряють, чи сплачено достатньо податків та зборів.

Однак всі ці перевірки тимчасово зупинені під час повномасштабного вторгнення. З цього правила є винятки, проте вони не стосуються більшості волонтерів. Мораторій на перевірки Верховна Рада запровадила ще в березні 2020 року з огляду на карантин. З 1 липня 2023 року карантин скасовано. Але через повномасштабне вторгнення перевірки не відновляться.

Проте після припинення воєнного стану мораторій на перевірки буде скасовано. Податкова не повідомила, як саме вони перевірятимуть волонтерів після закінчення війни. Громадянське суспільство мусить бути пильним у майбутньому, щоб не допустити нарахування мільйонних податків людям, які підтримували армію власною працею та зібраними коштами.