Небезпечний месенджер: розкладаємо Telegram по поличках

У 2024-му найпопулярнішим джерелом інформації в Україні й далі був Telegram — 73% українців дізнаються новини саме звідти. Водночас застосунок залишається фактично єдиною можливістю зв’язку й каналом альтернативного (російській пропаганді) контенту для українців в окупації. Та які небезпеки ховає в собі, здавалося б, безальтернативний Telegram? Чому експерти вважають його «скринею Пандори» та де шукати альтернативи звичному месенджеру? Читайте у статті.

Нещодавно в месенджері почастішали технічні неполадки. Лише за останні декілька місяців їх було щонайменше три. Цю проблему в роботі застосунку помічали не лише в Україні, а й у Молдові, Узбекистані, Грузії, США і, звісно ж, Росії та Білорусі. Незадовго до першого масштабного збою месенджер змінив свою політику конфіденційності. А після збоїв у ньому активізувалися спам-атаки й від ботоферм.

«Telegram — це така собі “скриня Пандори”; закрита й непрозора екосистема, що несе низку прихованих загроз», — розповідає аналітик Павло Бурдяк. OSINT-розслідування неодноразово зʼясовували, що деякі сервери Telegram розміщені в Росії, а сам застосунок, за словами Путіна, «нормально взаємодіє з владою».

Юристка Тетяна Авдєєва переконує, що небезпекою Telegram є брак адекватної модерації в регіоні. Вона пригадує, що розробники месенджера регулярно заявляли, що він не буде предметом регулювання в межах ЄС. Навіть якщо доведеться виконувати вимоги Акту про цифрові послуги (DSA), робити це за межами Євросоюзу вони не збираються. 

Такі обставини ставлять під сумнів безпеку використання Telegram в Україні, а також впливають на її інфопростір та нацбезпеку. Платформа, яка водночас є основним джерелом споживання новин і головним каналом поширення російської дезінформації, фактично підриває інформаційну стабільність держави. Щоб ефективно протидіяти кіберзагрозам, Національний координаційний центр кібербезпеки ухвалив рішення обмежити використання Telegram у державних органах і військових формуваннях. Це ж зробив парламент України за рекомендацією РНБО, проте обмеження не стосується використання месенджера в особистих цілях. Такий крок має скоротити витік інформації, що містить державну таємницю. Міністерство юстиції теж повідомило, що припиняє користування застосунком, вважаючи це «питанням не свободи слова, а національної безпеки».

Позицію про заборону Telegram для використання у службових цілях також підтримала низка вишів у Києві, Сумах і Львові. 

Часті збої, спам, поширення фішингових посилань на кшталт «Вам відправили у подарунок підписку на Telegram Premium, активуйте її за посиланням» створює загрозу для витоку конфіденційної інформації та особистих даних. Простежити, куди й кому передадуть дані чи повернути зламаний акаунт досить складно. Адже Telegram не використовує для всіх повідомлень наскрізне шифрування, і листування залишається не лише на пристроях користувачів, а й на серверах платформи. 

Зважаючи на рекомендації РНБО, українські редакції також почали переглядати свою присутність у Telegram. Наприклад, так зробила команда Ґвара Медіа і вже два роки працює в Slack і WhatsApp. 

Покинуло Telegram і Громадське радіо. Редакція медіа закрила канал, оскільки «не хоче робити нічого на платформі, що повʼязана з країною-агресором». 

«Всі ризики й причини виходу з Telegram медіа повідомило для своїх підписників. Натомість ми запросили підписників слідкувати за сторінками Громадського радіо в інших соцмережах, на сайті, у прямому етері, на подкаст-платформах та в мобільному застосунку. Громадське радіо — це мультимедійна платформа, і наша авдиторія має вибір», — пояснила головна редакторка Вікторія Єрмолаєва. 

Кількість підписників на інших майданчиках медіа вже зросла, як і збільшилася кількість переглядів на сайті. Також Громадське радіо розглядає можливість запустити канал у WhatsApp. 

«Ми отримали підтримку цього рішення (вийти з Telegram) від правозахисних організацій, волонтерів, медіаекспертів та експертів із цифрової безпеки. Загалом нас підтримали. Але не скажу, що це була достатня підтримка саме від медіаспільноти, яка поки що не готова до таких самих кроків. Проте сподіваюся, це справа часу», — додала Вікторія.  

Важливо, щоб влада, лідери думок, медіа та громадяни мали спільну позицію щодо відмови від Telegram. Одним із кроків є постійна комунікація й активний перехід на інші платформи, як-от WhatsApp, Threema, Signal, Slack чи Wire. А також — розвиток мобільних версій сайтів та покращення їх UX-характеристик. Адже зручний і простий інтерфейс може зміцнити довіру користувачів та створити ефективну платформу для роботи з контентом. 

Юристка Тетяна Авдєєва переконана: питання має бути не лише у форматі «Чи варто відмовитися від Telegram?», а ще й «Як відмовитися від Telegram, щоб у результаті не спричинити більшої шкоди?». У будь-якому разі перехід на альтернативні платформи має бути добре обґрунтованим, поступовим і прозорим, щоб уникнути додаткових викликів для бізнесу, медіа чи користувачів.