Не тільки «бий або біжи»: які гормони виділяються при стресі та як це впливає на нас?

Авторка:
ендокринологиня Діна Крилова
Не тільки «бий або біжи»: які гормони виділяються при стресі та як це впливає на нас?

Проблеми на роботі, в стосунках, війна, фізичний стрес через травми, операції та різні медичні стани — у повсякденному житті кожного й кожної так багато стресу! 

Організм змушений постійно підлаштовуватися, щоб зменшити негативний вплив переживань, наскільки це можливо за таких умов. І впоратися з цим йому допомагають передусім гормони. Спільно з ендокринологинею Діною Криловою розповідаємо, що відбувається з організмом під час стресу на гормональному рівні.

Реакції на стрес пов’язані з посиленою секрецією (виділенням) глюкокортикоїдів, катехоламінів та пролактину.

Основний ефект від такого гормонального «буму» — збільшення мобілізації джерел енергії та адаптування організму до нових обставин.

Коли «стресових» гормонів виділяється надміру, це може призвести до розвитку ендокринних порушень. Наприклад, до хвороби Грейвса, дисфункції гонад (статевих залоз), психосоціальної карликовості (стрес-індукована затримка росту) й ожиріння.

До того ж стрес може вплинути на перебіг багатьох уже наявних у людини ендокринних розладів. Наприклад, сприяти прогресуванню порушень роботи надниркових залоз і захворювань щитоподібної залози. 

Поговоримо про кілька головних гравців на цій сцені.

Кортизол

Це глюкокортикостероїд, який виробляється наднирниками за будь-якого хвилювання або фізичного навантаження. За таких обставин він підвищує рівень глюкози в крові та артеріальний тиск, може призводити до набору ваги, оскільки пов’язаний із підвищенням апетиту й сприяє відкладенню жиру.

Пролактин

Пролактин виробляється гіпофізом. Він бере участь у статевому дозріванні, зокрема впливає на розвиток молочних залоз і на лактацію в жінки в подальшому. Коли його забагато (цей стан називають гіперпролактинемія), у людини спостерігається зниження лібідо, нагрубання молочних залоз, порушення менструального циклу та інші симптоми.

Катехоламіни (адреналін і норадреналін)

Виділяються в кров, коли людина відчуває сильні емоції або небезпеку. На фізіологічному рівні це проявляється реакцією «бий або біжи» — дихальні шляхи розширюються, щоб забезпечити м’язи киснем, кровоносні судини звужуються, щоб перенаправити кров до основних груп м’язів, зокрема до серця й легень.

Здатність організму «забувати» про біль, продовжувати втікати від небезпеки або боротися навіть у разі поранення — все це також вплив адреналіну. Цей гормон викликає помітне збільшення сили та продуктивності, а також підвищує усвідомленість у стресовий момент. Адреналін може продовжувати діяти ще протягом години після того, як небезпека минула.

Як бачимо, організм готовий відповідати на стрес і компенсувати його основні впливи на наше здоровʼя. Головне, щоб рівень стресу був не надмірний та не тривав довго.

Якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися зі стресом самостійно, не відкладайте візит до спеціаліста/-ки з психічного здоров’я. Хронічний стрес сприяє розвитку безлічі загрозливих станів.

Джерела: