Навіть після найлютішої бурі завжди з’являється сонце над нашим Демерджі

Кримськотатарський журналіст, правозахисник, заступник генерального директора Українського інститут та співзасновник громадської організації Крим_SOS Алім Алієв розповідає про події в Криму після оголошення РФ часткової мобілізації і пояснює, чому це черговий геноцид проти кримських татар. 

21 вересня Путін оголосив часткову мобілізацію для залучення нової сили, яку російська влада планує кинути на війну проти України, бо сьогодні їхні ресурси вичерпуються, і РФ має високі втрати на полі бою. За офіційними даними, які оголосив Шойгу, вони планують призвати 300 тисяч людей; медіа, у тому числі джерела в російській владі говорять, що мають призвати 1 мільйон 200 тисяч росіян. 

Саме відголоски цієї мобілізації вже в перший день після промови Путіна відбились на Кримі та кримських татарах. У той же день працівники військкоматів, силових структур, місцевих адміністрацій почали роздавати повістки саме кримським татарам, корінному народу України, які вісім років чинять масовий спротив і виражають свою проукраїнську позицію. Тому це спроба помсти російською окупаційною владою кримським татарам.

Є масові поселення кримських татар на півострові, і ці масові поселення виникли після повернення на батьківщину після 80-х — на початку 90-х. Сьогодні ці поселення фактично беруть в кільце, заходять і роздають повістки, телефонують з військкоматів і кажуть забрати повістки. Повістки роздають і на підприємствах, де працюють кримські татари, і на базарах, і навіть в школах. 

Це новий цілеспрямований вид репресій. Це воєнний злочин, згідно з міжнародним гуманітарним правом і статтей 51 Женевської конвенції, в якій йдеться про те, що окупанти на окупованих територіях не мають права призивати цивільне населення до лав збройних сил. Але це відбувається зараз. 

Це ситуація, яка може призвести до геноциду корінного народу, до геноциду кримських татар.

Бо, по-перше, кримських татар таким чином намагаються кинути на війну, як м’ясо проти своєї ж країни. По-друге, кримські татари сьогодні пропорційно достатньо масово представлені в Збройних Силах України. Це означає, що РФ намагається зробити так, щоб кримські татари йшли брат на брата. Воювали один з одним. 

Це призводить до фізичного знищення чоловічого населення, до знищення генофонду. І кримські татари, розуміючи це і маючи в абсолютній більшості проукраїнську позицію, зараз прийняли кілька тактик: одна з них — максимально уникати отримання повісток, не відвідувати заходи, пробувати відмовитись від служби в армії, посилаючись на свої пацифістські або релігійні переконання, що на практиці не сильно діє. Відбувається і те, що люди активно виїжджають з Криму, переховуються. Знову відбувається масовий відтік кримськотатарського народу з півострова. 

Тобто йдеться про чергове намагання Росії колонізувати півострів. Під колонізацією маємо на увазі і мілітаризацію — Крим став плацдармом, звідки Росія випускає свої ракети на інші території України. 

Це також про знищення демократичних інституцій, медіа, громадянського суспільства, інституцій корінного народу — Меджлісу, який в Росії вважається екстремістською організацією і є забороненим. Частина з лідерів, як мій друг перший  заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, отримують вироки: Нарімана засудили на 17 років позбавлення волі. Також коли говоримо про колонізацію, то йдеться і про знищення ідентичності, матеріальної і нематеріальної культурної спадщини, мови, історії, про заборону релігійних подій чи подій, які мають символічне значення для кримських татар. 

Ще одна ключова історія, яка сьогодні пов'язана з Кримом — це заміщення населення, відтік людей, вимивання корінного народу з півострова. Натомість за вісім років російсько-української війни до Криму переїхали від півмільйона до мільйона населення з РФ. Вперше таке відбувалось під час окупації Криму Єкатеріною II, далі була сталінська депортація, коли весь народ депортували.  Сьогодні констатуємо таку ж історію. 

Роками і століттями ми боремося з імперською Росією за свою память, землю, культуру, мову, гідність та свободу. Сьогодні боремося за право жити в демократичному суспільстві, будувати своє майбутнє і розвиватися як народ на своїй батьківщині. Тому кримські татари в Криму, на території материкової України та в інших країнах світу максимально гуртуються, аби допомогти один одному в біді.