НАБУ та САП повідомило про підозру керівникам Державної служби спецзвʼязку. За кілька годин до цього Кабмін звільнив їх з посад. Що відбувається?
Кабмін звільнив голову Державної служби спеціального звʼязку Юрія Щиголя та його заступника Віктора Жору
Про це повідомляє представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Виконувачем обов’язків голови Держспецзв’язку став перший заступник Щиголя Дмитро Маковський.
У цей самий день Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про оголошення підозри посадовцям.
Щиголя, Жору, інших службовців та власника неназваної групи компаній підозрюють у заволодінні понад 62 мільйонів гривень.
За даними слідчих, у 2021 році Держспецзвʼязку через підконтрольне їй державне підприємство «Українські спеціальні системи» та підконтрольну компанію провели закупівлю засобів інформатизації за завищеною ціною.
«Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їхню перемогу», — йдеться у повідомленні НАБУ.
Держспецзвʼязку перерахувало компаніям 285 мільйонів гривень, однак реальна вартість програмного забезпечення складала 223 мільйони гривень. Кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній закордоном.
Підозрюваним мають обрати запобіжний захід.
У Держспецзв’язку відреагували на вручення підозр та заявили, що готові співпрацювати з правоохоронними органами та передавати всю необхідну інформацію, оскільки «робота Служби базується на принципах відкритості та нульової толерантності до корупції».
Юрій Щиголь очолював Державну службу спеціального зв’язку з липня 2020 року.
Він прокоментував своє звільнення і наголосив, що самостійно написав заяву про відставку вранці 20 листопада, оскільки не хоче, щоб Служба спецзвʼязку «страждала від підозр, доки триватиме розслідування і суд».
«Упевнений, що зможу довести власну невинуватість під час неупередженого слідства і безпосередньо в суді. Адже всі закупівлі служби (Держспецзв'язку) з 2020 року проводили з дотриманням чинного законодавства»
— написав у своєму Facebook.
Центр протидії корупції переконаний, що рішення про звільнення Щиголя та Жори «готували зазделегідь», щоб звільнити їх до вручення підозри.
«Цікавий збіг, але буквально за пів години до повідомлення НАБУ і САП Кабмін повідомив, що звільнив Щиголя із займаної посади. Також звільнили його заступника Віктора Жору», — йдеться у повідомленні ЦПК.
Рік тому за схожою схемою тоді ще голова Нацбанку Кирило Шевченко встиг до підозри виїхати з України.
Податок на доходи фізичних осіб та Держспецзвʼязку
17 листопада Володимир Зеленський підписав закон про переспрямування військового податку на доходи з бюджетів місцевих органів влади до державного.
13 мільярдів гривень піде Державній службі спецзв'язку та захисту інформації на дрони та ще 13 — Міністерству оборони на закупівлю артилерійських систем.
Раніше ексочільник Держспецзвʼязку заявляв, що ухвалений закон про військовий ПДВ також забезпечить службу 43 мільярдами гривень на закупівлю безпілотників у наступного році.
«Ці кошти потрібні для закриття потреби "Армії дронів" на наступний рік. Якби Верховна Рада це не підтримала, вже в січні-лютому виникла б прогалина через те, що всі чекали б виділення коштів із Держбюджету-2023. Таким чином, ми не отримали б перехідних контрактів на наступний рік», — сказав Щиголь в інтервʼю «Інтерфакс Україна».
Засновник Благодійного Фонду «Повернись живим» та колишній заступник ексміністра оборони Олексія Резнікова з цифрової трансформації Віталій Дейнега переконаний, що це «не вирішить загальної проблеми».
«Держспецзвʼязку, її накази та норми які б мали підвищувати захищеність інформації в державних органах призводять до космічного здорожчання, технічної убогості рішень і корупції, корупції та ще раз корупції»
— написав Дейнега у своєму Facebook.
На його думку, з початком повномасштабного вторгнення служба збільшила свій вплив і стала «гаманцем і руками Мінцифри» в багатьох питаннях.
«Це лише верхівка айсберга. Важливо розуміти, що голова цієї служби… це лише «фунт», якого легко замінять на іншого», — додав Віталій Дейнега.
Зокрема, проблема полягає у тому, що Міноборони у сфері кіберзахисту залежить від Держспецзвʼязку, а також у відсутності «антикорупційного нагляду» за службою.
Законопроєкт № 8087 розширює повноваження Держспецзвʼязку
Окрім того, Віталій Дейнега нагадав, що виступає проти законопроєкту №8087, що передбачає розширення повноважень Держспецзв'язку щодо захисту бізнесу від кіберзагроз.
«Зняття раз і назавжди з другого читання закону №8087, з яким я боровся з першого до останнього дня на посаді та який писали під керівництвом людей, яким сьогодні вручили підозри», — зауважив колишній Дейнега.
За законопроєкт проголосували у першому читанні. Зараз він очікує на друге.
За словами Жори, законопроєкт дозволить «реалізовувати та формувати вимоги до об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, проводити аудит захищеності цих об'єктів, а також отримувати підтвердження щодо того, як саме було реалізовано вимоги».
Український союз промисловців і підприємців (далі УСПП — прим. ред.) розкритикував законопроєкт та назвав повноваження, які отримає Держспецзвʼязку «безпрецедентно широкими».
Серед недоліків закону УСПП також називає суперечність Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), ухвалену 14 грудня 2022 року, яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.
«NIS2 Directive не діє щодо суб'єктів, діяльність яких здійснюється у сфері національної безпеки, а також встановлює чіткий перелік критеріїв щодо компаній, стосовно яких вона застосовується. Водночас законопроєкт №8087 охоплює всі без винятку державні органи та суб'єкти господарювання, навантажуючи непомірним адміністративним і фінансовим тягарем навіть найменші з них», — йдеться у заяві Союзу.
Безконтрольність та відсутність обмежувальних механізмів для служби Держспецзвʼязку, на думку УСПП, створює «можливості для блокування діяльності будь-якого бізнесу, тиску на нього, “рейдерства” тощо».
Спершу законопроєкт розкритикувало і Національне агентство з запобігання корупції.
У висновку Агенство зазначило, що законопроєкт утворює низку корупційних ризиків, серед яких розширення повноважень Держспецзвʼязку, зокрема через брак положень, які залучають співробітників Кіберполіції до держконтролю у сферах захисту інформації.
Однак пізніше один з ініціаторів законопроєкту народний депутат Олександр Федієнко у коментарі «Детектор медіа» сказав, що зауваження НАЗК були враховані й «зараз питань в агентства до законопроєкту немає».
Натомість Голова Телекомунікаційної палати України Тетяна Попова сказала журналістам, що законопроєкт № 8087 запроваджує надмірне втручання саме в господарську діяльність суб’єктів приватного права.
«На жаль, саме ці положення так і не були доопрацьовані до другого читання», — сказала Попова, передає «Детектор медіа».
