«Ми можемо припустити, що півтора мільйона українських дітей можуть залишатися і на окупованих територіях, і на території РФ» — Микола Кулеба

«Ми можемо припустити, що півтора мільйона українських дітей можуть залишатися і на окупованих територіях, і на території РФ» — Микола Кулеба

Щорічно 1 червня у всьому світі відзначається Міжнародний день захисту дітей. Це свято було засноване у 1949 році в Парижі. Уже наступного року його відзначили в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров'я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.

З 2021 року в Україні додали ще одну дату — 4 червня відзначають День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України. 

За даними ООН станом на червень 2021 року через війну загинуло 152 дитини. За даними Національної соціальної сервісної служби України, станом на травень 2021 року в Україні 66 491 дитина мала статус постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. 

Сьогодні через російську агресію проти України загинуло 485 дитини, 1005 — отримала поранення, десятки тисяч дітей були змушені покинути свої домівки, стали сиротами чи напівсиротами. Є ті діти, які через певні обставини залишаються в окупації чи прифронтових містах. 

А є ті, кого силою депортували до Росії. У квітні 2023 року Мінреінтеграції повідомило, що кількість депортованих дітей становить понад 19 тисяч. Однак встановити точну кількість таких дітей неможливо через війну. 

Свідомі поговорили з Миколою Кулебою, колишнім Уповноваженим президента з прав дитини та CEO благодійного фонду «Save Ukraine», що допомагає повертати викрадених дітей з Росії, про те, як відбувається процес повернення та що на практиці означає ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Уповноваженої при президентові РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової. 

Ви були Уповноваженим президента з прав дітей з 2014-2021 років. Чи вдавалися росіяни до депопуляції дітей з тимчасово окупованих територій до повномасштабного вторгнення?

Після вторгнення 2014 року росіяни депортували дітей з Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Частину дітей, які перебували під опікою держави, нам вдалося вивезти. Але тоді росіяни приховували, що вони вторглися. Казали, що це український внутрішній конфлікт. Тому навіть дізнатися щось про дітей важко. 

Тоді дітей-сиріт з Криму віддавали на усиновлення в Росію. Росіяни це також приховували, тому знайти інформацію можна було тільки із закритих джерел або через поодинокі повідомлення від небайдужих громадян, які залишилися в Криму. 

Після повномасштабного вторгнення ситуація змінилася. Росіяни вже не приховували, що вторглися. Першою, хто почала показувати депортацію і викрадення дітей, — Марія Львова-Бєлова. Вона приїздила в Маріуполь і показувала, як росіяни літаками вивозять дітей в різні регіони Росії. 

Вона запропонувала Путіну прийняти відповідне законодавство, яке спрощує процедуру надання російського громадянства, процедуру усиновлення дітей після отримання російського громадянства.

У 2014 році цього не було. Але те, що вони готувалися до повномасштабного вторгнення, нам доводять ті закони, які приймали. Зокрема, про спрощену процедуру отримання українцями російського громадянства. Такі ініціативи почали з'являтися у 2018, коли за рік — замість п'яти — українці могли змінити громадянство. Треба було просто пройти тест на те, що спілкуєшся російською.

Росіяни не гребують тим, що викрадають дітей, роблять їх російськими громадянами і розвозять по території Росії. Але після рішення Міжнародного кримінального суду намагаються приховувати подібні випадки. 

Центр національного спротиву спільно з Командуванням Сил спеціальних операцій розробили мапу таборів, де росіяни розміщують депортованих дітей. Мапа налічує 45 дитячих та 12 мілітарних таборів. Чи відомо за яким принципом росіяни розміщують там дітей? 

Ні. Росіяни самі визначають місця і регіони, які будуть приймати дітей. Відповідно, готують там місця. Далі служби за місцем розташування надають дітям статуси і російське громадянство. Потім вже російські сім'ї можуть звертатися до них, щоб прийняти дитину в свою сім'ю.

Скільки українських дітей росіяни вивезли до Росії? Чи є у вас якісь дані?

Якщо рахувати, скільки дітей опинилося на окупованих територіях Криму,  Донецької і Луганської областей, переїхало тоді в Росію, змушені були тікати з сім'ями з 2014 року; додамо, скільки опинилося в Росії після повномасштабного вторгнення і на нових окупованих територіях, то, за моїми підрахунками, — це щонайменше півтора мільйона українських дітей.

Можемо говорити, що в 2014 році в окупації опинилися близько мільйона дітей. Скільки з них тоді переїхало до Росії, а скільки було депортовано без супроводу батьків, ніхто не знає. Уже після повномасштабного вторгнення росіяни заявили, що зареєстрували 730 тисяч дітей, переміщених до Росії.

Яким чином росіянам вдається викрадати дітей, у яких є батьки? Є історії про вивіз дітей на «оздоровлення», чи фіксуєте інші причини?

На окупованих територіях діти стають сиротами з різних причин. Наприклад, зараз Фонд допомагає повернути дитину, батька якої вбили, а мати загинула за невідомих обставин. Ця дитина має рідних в Україні. Якщо не заберемо її, вона розчиниться в Росії. 

Скільки тисяч таких дітей розчинилися в Росії за дев’ять років? Зараз вони є російськими громадянами або влаштовані в сиротинці чи російські сім'ї. Скільки з них воює в російській армії, ставши російськими громадянами? 

Бачив багато роликів, де колишні українські школярі з Донеччини, яким сьогодні 18-20 років, воюють проти України. Підлітки, яких ми повертали, говорили, що росіяни готували їх до служби в Збройних силах РФ. (Раніше Свідомі розповідали проте, як росіяни готують дітей до служби у війську через військово-патріотичну молодіжну організацію «Юнармія» — прим. ред.).

Що переживають українські діти в Росії? 

Звісно, як в радянські часи, росіяни везуть дітей [з окупованих територій] в табори, щоб показувати, як вони про них «дбають». Як правило, діти зазнають тиску від росіян, які масово завозять російські підручники. Це спланована акція русифікації українських дітей, їх асиміляції.

Дев'ять років росіяни застосовували різні методи, щоб знищити українську ідентичність. Їх завдання вибити з дітей все, що нагадує про Україну. Тому не дивно, що на окупованих територіях вони зразу ж вводять російські навчальні програми, залучають дітей до мілітарних таборів, проводять уроки, на яких розповідають викривлену історію про те, що Україна — частина Російської імперії, що Ленін приєднав «ісконно рускіє зємлі» до складу Радянського Союзу. Вся російська пропаганда і система працювала на русифікацію українського населення, і перш за все дітей. 

Зараз, коли росіяни почули про контрнаступ України, що вони почали робити? Вивозити дітей. 

Як депортація впливає на дітей?

Все залежить від багатьох факторів: яким чином дитину депортували, в якому стані, що дитина пережила до депортації, що переживала під час перебування на території Росії чи Криму, якого віку, скільки часу провела в депортації. 

Всі діти пережили певні залякування і погрози, що вони ніколи не повернуться в свою країну, до своїх батьків, що будуть жити в Росії. Зрозуміло, що це стрес. Уявіть, вас забирають і кажуть, що вже ніколи не побачите свою маму і тата, будете жити в іншій сім'ї. 

Якщо хтось з дітей виявляв протидію, то вони казали: «Не забувай, яка рука тебе годує, ми тебе врятували від “нацистів”, тому маєш бути вдячний».

Ставлення росіян до дітей в цілому однакове чи залежить від дитини? Яке це ставлення?

Є різні табори. Були маленькі діти, які взагалі не розуміли, що відбувається. Були табори, де росіяни заспокоювали дітей і казали: «Не переживай, все нормально, ми про тебе подбаємо». І через кілька місяців діти сприймали це як норму. 

Мене часто просять розказати про випадки, коли депортованих дітей гнобили, не усвідомлюючи, що таке депортація і яка мета росіян. У них немає мети ставитися по-звірячому. Ціль — русифікація. 

Росіяни дають депортованим сім'ям будинки, виплати, фінансову допомогу, бо впевнені, що російська пропаганда зробить свою справу. Пів року, рік — і ти ватний, з тобою можна робити все, що завгодно. Не треба вбивати. 

Вони вважають, що якщо людину помістити в їхнє середовище, вона буде отруєне пропагандою, і вже через рік стане іншою людиною — російською людиною, яка дякує Путіну за життя. 

Це проста, але дієва стратегія. Російське керівництво побачило, що пропаганда працює для 99% населення. А той 1% можна залякати, вбити чи посадити у в'язницю.

Нещодавно стало відомо, що російські спецслужби завадили повернутися до України неповнолітньому хлопцю. До яких дій вдаються, щоб діти не повернулися до України?

Рідних, близьких, які їдуть за дітьми, ФСБ ув'язнює. Є випадки депортації [дорослих]. 

Їх завдання — зупинити людей на кордоні. Тих, хто прорвався [на територію РФ], не пускають. Людей «оброблює» ФСБ, щоб вони залишилися в Росії. Вдаються до будь-яких маніпуляцій, аби дитина не повернулася, бо будь-яка депортована дитина є свідком воєнних злочинів. 

Як проходить процес повернення дітей до України? З якими структурами співпрацюєте?

Ми співпрацюємо зі Службою безпеки, яка документує російські злочини, Офісом Уповноваженого з прав людини і Офісом Генерального прокурора.. 

Як відбувається повернення дитини?

Родичі або близькі дитини їдуть туди і забирають. Ми як Фонд їх готуємо, допомагаємо та фінансуємо це все. Більше я не можу розповісти.

Скільки благодійному фонду вже вдалося повернути дітей?

Наразі ми повернули 97 дітей. Ще 20 дітей надіємось повернути найближчим часом.

Ви вже частково говорили про це, але ще раз запитаю. Чому росіяни хочуть привласнити українських дітей, при цьому знищуючи українців через національність? 

Факторів декілька. Це знищення ідентичності. Росіянам байдуже, чи вони вб'ють дитину, чи дитина втече з сім'єю кудись за кордон з України. Завдання — знищити Україну та привласнити територію.

Друге — покращити власну демографічну ситуацію. 

А третє — «перепрошити» підлітків, особливо хлопчиків, щоб залучити їх до Збройних сил. Це по суті те, що робила Османська імперія, коли з викрадених дітей формувала яничар. Тоді ці діти приймали мусульманство і з них робили професійних військових. 

Те ж саме роблять росіяни. Викрадають українських дітей і багато кого, особливо підлітків, відправляють в Чечню (про випадки депортації українських дітей до Чечні повідомляла Луганська ОВА, Омбудсмен Лубінець,  та в Українській Генсельській спілці з прав людини. У Спілці наголосили, що табір для українських дітей розташований поблизу Грозного). Скільки з них стали військовими, не знаємо. 

Чи є механізми, як повернути дітей, яких вже всиновили?

Немає механізму повернення усиновлених дітей, тому що відповідно до російського законодавства, цим дітям дають російське громадянство, а потім усиновлюють. Існує таємниця усиновлення і розкривати її, відповідно до російського законодавства, — кримінальний злочин. Тому дізнатися будь-яку інформацію про дитину, яка отримала російське громадянство і згодом була усиновлена, ми не можемо. 

Що на практиці означає ордер на арешт Марії Львової-Бєлової? 

Якщо говорити про Бєлову, то те, що вона оприлюднила інформацію і показала на весь світ, як вивозить дітей з Маріуполя, батьків яких вбили, стало приводом, щоб притягнути її до відповідальності. Вона по суті зізналася у скоєнні воєнного злочину.

Але на практиці, що це означає? Її можуть арештувати на території країни, яка ратифікувала Римський статут, але вона може не покидати територію Росії. Відповідно, як тут притягнути до відповідальності людину?

Ніяк. Ми маємо перемогти в цій війні і покарати всіх злочинців. Тільки так.