Мова під загрозою зникнення: як зберегти кримськотатарську?

Згідно з класифікацією ЮНЕСКО 2010 року, кримськотатарська мова належить до мов, що перебувають під загрозою зникнення. За визначенням, мовами цієї групи спілкуються виключно старші покоління, і, хоча покоління батьків може розуміти мову, вони зазвичай не розмовляють нею зі своїми дітьми та між собою. Однією з причин такого ступеня ризику для кримськотатарської ЮНЕСКО визначає масову депортацію носіїв мови до Центральної Азії. Однак за оцінками фахівців Інституту сходознавства Національної академії наук імені Агатангела Кримського, реальний ступінь загрози зникнення кримськотатарської зараз є «критичним». Додаткова небезпека для збереження і розвитку виникла внаслідок тимчасової окупації Криму, де проживає більшість носіїв мови. 

У матеріалі розповідаємо про те, як кримськотатарська опинилась у такому становищі, а також говоримо про те, що можна зробити, аби запобігти зникненню мови.

Гульнара Муратова, представниця Національного корпусу кримськотатарської мови, розповідає, що вплив Російської держави почався з першою окупацією Криму ще у 18 столітті — після Кримської війни півострів став частиною Російської імперії. Тоді була перша хвиля масової міграції, переважно в Туреччину. Поїхало багато інтелігенції та заможних родин, а люди, переважно робітничий клас, який залишився, наймалися на некваліфіковану працю до російськомовних підприємців і вельмож. З напливом росіян, кримським татарам довелося вчити й послуговуватися російською. 

У 1917 відбувся етап державотворення — проголосили Кримську Народну Республіку, і відбувся перший Курултай кримськотатарського народу. Республіку визнала Українська Центральна Рада. У 1918 році прийшла радянська влада — почались переслідування кримськотатарської інтелігенції та учасників Курултаю, більшовики закривали мечеті та релігійні школи. 

Голодомор 1922-1923 років був особливо нищівним в Криму — йдеться про сотні тисяч загиблих серед кримських татар, що є великим показником для нечисленного народу. 

У 1944 радянська влада влаштувала депортацію кримських татар, яка чи не найбільше вплинула на подальший розвиток кримськотатарської мови — люди були абсолютно відірвані від природного середовища проживання та мусили послуговуватись мовою місць депортацій: Узбекистану, Сибіру (Росія), Казахстану. Кримськотатарських шкіл та університетів не було. Молодь, яка народжувалась в депортації, все менше використовувала рідну мову, і спілкування обмежувалось родинним колом. 

Під час повернення кримських татар у Крим — основна хвиля припала на 1985-1990 роки — на півострові склалася ситуація, коли кримськотатарських шкіл не було. Після здобуття незалежності України державною мовою в Криму майже не послуговувались, і навіть держоргани переважно використовували російську. Знову ж таки, кримські татари були вимушені пристосовуватися до цих умов: вивчати вже українську або російську мову і відправляти своїх дітей в російськомовні школи. Українськомовних шкіл навіть за часи незалежності та до тимчасової окупації Криму було менш як два десятки на весь півострів. Кримськотатарських — ще менше: одна в Бахчисараї та ще одна в Старому Криму (ідеться про школи з повністю українською і з кримськотатарською мовами викладання).

Після тимчасової окупації Криму у 2014 році кримськотатарську мову, якщо і викладають в школах, ставлять факультативом і одним з останніх уроків, щоб втомлені та голодні після занять діти не ходили на ці уроки. Батьків часто змушують відмовлятися від предмету, навіть як від факультативу. 

«Наскільки я знаю, в Криму досі зберігаються школи з кримськотатарською мовою викладання, але кількість випускників — це кілька десятків щорічно. За межами школи дитині немає де послуговуватись мовою, крім дому», — каже Муратова. 

Так, кримськотатарська мова опинилася на межі зникнення. Що це означає? Покоління бабусь і дідусів ще спілкується нею. Їхні діти розуміють, але зі своїми дітьми переважно не говорять кримськотатарською. Діти ані між собою, ані з батьками вже не розмовляють рідною мовою. Згідно з даними, кількість носіїв кримськотатарської мови на території України становить 20-25% кримськотатарського етносу, або 70-90 тисяч людей.

23 лютого Кабінет Міністрів України прийняв Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. Однією з основних проблем є недостатня кількість науково-навчальних матеріалів і консолідованої бази для її вивчення. Тому Міністерство реінтеграції ініціювало проєкт Національного корпусу кримськотатарської мови, який реалізують за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP та виконують спільно з Фондом Східна Європа.

Корпус — це електронна база даних, у яку внесені тексти кримськотатарською мовою різних жанрів та історичних періодів. Він дає можливості пошуку слів у контексті їх використання, пошуку вживаності слів в окремі періоди, аналіз частоти вживання, виявлення неологізмів, повторення слів у певного автора, або в певному творі.

«Для чого це потрібно? Уявімо, ви студент або дослідник-лінгвіст, який пише наукову роботу про конкретного автора. Замість того, щоб іти в бібліотеку і шукати двісті творів, ви заходите в Корпус, обираєте автора та аналізуєте параметри, які вам цікаві. Це може бути загальне дослідження багатства мови автора, скільки оригінальних слів він використовує в своїх творах, чистоту їх вживання, архаїзми, неологізми і так далі», — розповідає представниця Корпусу. 

Гульнара Муратова каже, що найбільш важливим аспектом для простих користувачів — не лінгвістів — є те, що Корпус стане базою для впровадження мови у систему онлайн-перекладачів. Активісти в Криму ще кілька років тому хотіли впровадити кримськотатарську мову в Google-перекладачі. На той час вони вже виходили на комунікацію з Google, але не було достатньої електронної бази. Аби штучний інтелект вивчив мову і міг використовувати алгоритм для перекладу, має бути велика база. Тут не достатньо кількох словників — потрібні приклади вживання слова у контексті. 

«Крім того, Корпус є необхідним етапом для впровадження кримськотатарської в операційних системах, як macOS та Windows. Ми зараз заповнюємо мільйони Google-форм та різних опитувальників. Коли відповідаємо на питання про рідну мову, у кримських татар немає варіанту вибору рідної мови — ми не можемо обрати кримськотатарську. Так само її немає в операційних системах і, відповідно, розкладках клавіатури — зараз ми послуговуємось турецькою розкладкою з деякими доповненнями», — розповідає Муратова.

Аби створити потужну базу, дослідники просять про допомогу в зборі текстів кримськотатарською. В історичному вимірі цікавить:

Пріоритетними є архівні джерела. Наприклад, видання газети «Terciman» та наукові статті. Але значущими будуть будь-які письмові джерела кримськотатарською: народні казки, особисті листи, видання газет, довідники та інше. Надіслати тексти можна, використовуючи гугл-форму (покликання залишаємо в сторіз).

«Ми створюємо Корпус, щоб у дослідників, яких також небагато, була можливість створювати навчальні посібники, досліджувати мову, писати наукові роботи, а також впроваджувати мову в операційні системи, тому що тільки так можна зацікавити молодь рідною мовою і пояснити, що це не архаїзм — вона жива. Важливо запобігти перетворенню кримськотатарської на наступну латинську. Не хочеться, щоб це була лише мова підручників, яку вчать в університеті», — підсумовує Гульнара Муратова.