Між позицією МОЗ та студентів: що передбачають зміни до проходження інтернатури?

Кілька тижнів тому соціальні мережі сколихнули відеоролики студентів медичних університетів, які виступають проти змін щодо проходження інтернатури. 

Студенти-медики створили петицію з вимогою відкласти зміни, а МОЗ у відповідь вирішило провести зустрічі у низці медичних університетів, аби вислухати переживання та представити свою позицію.

Що пропонує МОЗ у своїх змінах, що говорять про це студенти та експерти — у матеріалі «Свідомих». 

Послухати матеріал:

11 березня Міністерство охорони здоров'я опублікувало проєкт наказу, який передбачав зміни правил для вступу до інтернатури. Згідно з ними, студенти-контрактники могли б одночасно і претендувати на бюджетні місця, і відмовитись від них. Водночас бюджетників мали розподіляти лише на бюджетні місця без права вибору спеціальності.

МОЗ стверджує, що нове положення збільшує кількість медзакладів, у яких можуть працевлаштовуватись та проходити практику інтерни.

Медичні заклади, у яких є посади лікарів-інтернів, матимуть підтримку від Національної служби здоров’я України. Для цього потрібно підписати договір між лікарнею та службою.

Крім цього, каже МОЗ, лікар-спеціаліст, який закінчив програму підготовки в інтернатурі буде забезпечений робочим місцем за спеціальністю в закладі охорони здоров’я, до якого його було розподілено за результатами рейтингового розподілу державним коштом. Якщо такої можливості немає, департамент охорони здоров’я місцевої держадміністрації буде зобов’язаний забезпечити вакантну посаду для цього лікаря-спеціаліста в іншому закладі охорони здоров’я. 

Планується, що місцеві департаменти охорони здоров’я надають МОЗ інформацію щодо кадрових потреб медзакладів області й вакантних посад лікарів-інтернів. 

Далі МОЗ інформуватиме медичні університети про вакантні посади лікарів-інтернів за спеціальностями в медзакладах в областях, на які можна буде розподіляти випускників. 

Після цього в університетах комісія проводить рейтинговий розподіл в інтернатуру для випускників. У цьому рейтингу будуть і ті, хто навчався за державний кошт, і ті, хто на контракті.

Студенти, які навчалися на бюджеті і не погоджуються з вибором місця проходження інтернатури, можуть відмовитися та вступити на інтернатуру наступного року. А контрактники у випадку відмови мають самі знайти для себе місце проходження інтернатури.

Студенти-медики опублікували на сайті Кабінету міністрів петицію із закликом відтермінувати внесення постанови на розгляд. Студенти вважають, що таке рішення МОЗ порушує їхні права. Зокрема, автори петиції наголошують, що зміни передбачають заборону на перехід на контрактну інтернатуру після навчання на бюджеті та створюють нерівні умови розподілу для бюджетної та контрактної форм навчання.

Тому студенти просять відтермінувати внесення змін до положення про інтернатуру та спершу запровадити їх для абітурієнтів на медичні спеціальності 2024 року.

«Ми пропонуємо поліпшити умови проходження інтернатури за спеціальностями, яких потребує держава, наприклад: забезпечити офіційне працевлаштування за отриманою спеціальністю одразу після закінчення освітнього процесу для заохочення студентів-медиків обирати її під час вступу на інтернатуру», — зазначають автори петиції.

За два дні петиція набрала необхідну кількість голосів.

Після оприлюднення петиції МОЗ вирішило провести публічні розмови зі студентами медичних університетів. Перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров відвідав медичні університети в Києві, Львові, Івано-Франківську, Тернополі тощо. 

За підсумками цих зустрічей Дубров заявив, що студенти й надалі залишаються вільними у виборі спеціальності, регіону і місця проходження інтернатури. Проте найбільші можливості обрати матимуть як бюджетники, так і контрактники, які найкраще навчалися упродовж шести років, склали іспит КРОК-2 і мають найвищий рейтинг. 

«Це справедливо. Вибір матимуть усі, адже держава має достатньо вакантних посад», — каже заступник міністра.

За його словами, під час цьогорічного розподілу враховуватиметься реальна потреба держави в лікарях певних спеціальностей.

«Навіть якщо випускнику не вистачить рейтингових балів для вибору бажаної спеціальності за результатами розподілу, він зможе її отримати після проходження інтернатури, провчившись на циклі вторинної спеціалізації», — йдеться у повідомленні.

Дані про вакантні посади для проходження інтернатури у регіонах передадуть університетам до 15 травня. Якщо випускник відмовиться від запропонованих варіантів, він зможе взяти участь у повторному розподілі наступного року, як це передбачалось у змінах.

Також представник МОЗу зазначив, що випускників 2024 року бюджетної форми навчання не змушуватимуть відпрацьовувати 3 роки після завершення інтернатури.

Сергій Дубров у коментарі Свідомим розповів, що система процесу вступу до інтернатури потребувала змін давно. Запропоновані зміни — це тільки початок реформи системи медичної освіти. МОЗ провів аналіз, який показав, що попередня система розподілу призвела до того, що «десятиліттями є проблеми з кадровим забезпеченням певних лікарських спеціальностей». У топі — лікарі первинної ланки, тобто загальна практика сімейна медицина, лікарі медицини невідкладних станів та лікарі-анестезіологи.

Також Сергій Дубров критикує той факт, що раніше студент міг принести так званий «гарантійний лист» про проходження інтернатури від керівника медичного закладу. 

«Тобто, умовно, ти можеш бути з середнім балом 3.0 й отримати найкрутішу спеціальність нейрохірурга у найкрутішому закладі охорони здоров'я, тому що якимось чином керівник закладу дав тобі гарантійний лист, що він готовий тебе туди працевлаштувати. Ця система несла суттєві корупційні ризики», — каже він. 

Запропонована ж МОЗ система, зі слів заступника міністра, передбачає справедливий розподіл — випускник з найбільшим середнім балом отримає найбільше можливостей вибору бази проходження інтернатури. 

Аналітикиня та експертка з питань державної політики Українського центру охорони здоров’я Любов Гура у коментарі  «Свідомим» пояснює, що ідея запровадження прозорого розподілу в інтернатуру не нова. У 2019 році МОЗ розробило нове положення про інтернатуру, яке мало б привести процеси зарахування та навчання в інтернатурі у відповідність до вимог сьогодення, адже старе положення 90-х років базувалося ще на засадах планової економіки. 

Процес зарахування мав би бути аналогічним до зовнішнього незалежного оцінювання: для участі в рейтинговому розподілі в інтернатуру випускник подає до електронної системи заяви, в яких обирає бажану спеціальність, заклад вищої освіти та базу стажування, потім встановлює пріоритетність заяв для участі в конкурсному відборі для зарахування в інтернатуру від 1 до 5, де 1 — найвища пріоритетність, а 5 — найнижча. Електронна система порівнювала б запити випускників і ті, хто має найвищий конкурсний бал, мали б найбільші шанси отримати місце в інтернатурі, яке вони хочуть. 

Інше важливе питання, пов'язане з інтернатурою — «бюджет і контракт». Раніше випускники, як вчилися на «бюджеті», мали право отримати «бюджетне» місце в інтернатурі. Це означало, що освітню частину вони проходять в університеті, а практичну — в закладі охорони здоров'я, куди їх наймають на роботу і де вони отримують заробітну плату.

«Місце проходження практичної частини інтернатури випускнику мав би пропонувати університету, на практиці ж місце в інтернатурі студентам часто доводилося шукати самостійно. Студенти-бюджетники, які не бажали йти працювати в заклад, запропонований університетом, могли знайти місце самостійно, але уже за власний кошт. Часто така ситуація виникала, коли керівники закладів охорони здоров'я, не подавали інформацію про вакансії лікарів-інтернів, адже хотіли усі рішення про працевлаштування пропускати через себе», — пояснює Любов Гура.

Водночас студенти, які вчилися на контракті, взагалі не мали можливості отримати бюджетне місце в інтернатурі. Вони йшли навчатися на контракт. Це означає, що лікар-інтерн платив за те, що працює в закладі охорони здоров'я. 

Експертка пояснює, що запропоновані МОЗ зміни в цьому напрямку роблять крок уперед, адже дають можливість і студентам-контрактникам претендувати на «бюджетні» місця відповідно до їхнього рейтингу. 

Юлія Коверніченко — студентка Івано-Франківського національного медичного університету. Дівчина була на одній із зустрічей із заступником міністра охорони здоров'я Сергієм Дубровим. Вона родом з Кривого Рогу, але обрала Івано-франківський університет через позитивні відгуки та того, що не стикалася з корупцією під час навчання. Дівчина зараз навчається на п’ятому курсі та планує надалі йти в інтернатуру, аби стати акушеркою-гінекологинею.

«При цьому у МОЗ вважають, що нам не потрібно акушерів гінекологів. На зустрічі нам пояснили, що в Києві народжуваність така [низька], що на одного лікаря акушера-гінеколога припадає четверо пологів. Я в таку статистику мало вірю, але, можливо, це пов’язана з виїздом людей за кордон», — розповідає Юлія.

Про потребу медичних фахівців на сході чи півдні країни, дівчина каже, що інтернатура — це перш за все про отримання досвіду від фахівців, з якими ти працюєш впродовж інтернатури. Дівчина побоюється, що на місцях проходження інтернатури у регіонах на сході чи півдні країни не буде фахівців, у яких можна буде повчитися.

Інше питання — це безпека та фінансове забезпечення інтерна. Безпеку в умовах війни гарантувати не можуть. Студентка каже, що вартість заробітної плати лікаря-інтерна близько шести-семи тисяч гривень. 

«Уявіть, ви їдете десь в Херсонську область в селище, де треба буде прожити п’ять-шість років. Цілком можливо, що у вас є сім’я та дитина. Наприклад, у моїх одногрупниць вже є діти. І ось ти маєш їхати десь виживати в іншому місці, де в тебе немає нічого: ні квартири, ні грошей. А якщо це маленьке село? Ніхто не говорить про якесь забезпечення від держави. Я можу поїхати, але дайте мені гідну заробітну плату, на яку я зможу себе забезпечити», — каже Юлія.

Любов Гура піддає сумніву ідею направлення інтернів у прифронтові регіони.

Сергій Дубров же говорить, що в умовах війни ніхто нікому не може гарантувати безпеку у будь-якій області країни. 

 «Ми не направляємо нікого бойовим медиком на лінію бойового зіткнення. Ми пропонуємо обрати заклад охорони здоров'я для навчання в інтернатурі та спеціальність відповідно до рейтингу студента. На обговореннях (зустрічах студентів медичних університетів та представників МОЗ — ред.) були студенти, які заявляли, що, аби бути гінекологом, готові їхати в Донецьку область, а були ті, хто казали, що неготові їхати в Херсонську область, аби бути хірургом, а будуть епідеміологами у Львівській області, наприклад», — каже він.

Заступник міністра пояснює, що лікарнях у прифронтових регіонах немає критичної потреби в кадрах.

Любов Гура пояснює, що серед оптимальних рішень змін щодо проходження процесу інтернатури є запровадження електронного розподілу та впровадження рівних правил для усіх. Це стосується, серед іншого, можливості різних закладів — приватних чи комунальних — бути базами інтернатури.

Заклад повинен оцінюватися відповідно до його спроможності бути базою інтернатури та забезпечити якісну підготовку інтернів, а не через форму власності, місцеперебування тощо.

Сергій Дубров у коментарі  «Свідомим» повідомив, що МОЗ уже розробило програму для електронного розподілу вступу для інтернатури. Її планують запустити вже наступного року. 

«Як і кожен IT-продукт програма потребує тестування, тому найближчим часом будемо тестувати електронну систему розподілу. Електронна система включатиме рейтинг випускника шостого курсу для можливості обрання подальшої спеціальності навчання в інтернатурі та потенційного місця працевлаштування», — каже Дубров.