Міноборони проти Агенції оборонних закупівель — хто правий, а хто винний?
24 січня Міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що Міноборони не продовжить контракт з директоркою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, попри рішення Наглядової ради Агенції про продовження контракту з нею. Тимчасовим очільником АОЗ Міноборони призначили Арсена Жумаділова — керівника Державного оператору тилу.
З того дня і до 31 січня українці спостерігали плутанину в держреєстрах: зміни статусу керівника АОЗ з Жумаділова на Безрукову кожного дня, публічні заяви Агенції та Міноборони, розпуск Наглядової ради Агенції. Міністерство навіть скликало брифінг щодо ситуації, де намагалось пояснити свою сторону. Безрукова тим часом зверталась до президента Зеленського з проханням втрутитись у ситуацію.
Міністерка юстиції Ольга Стефанішина навіть закликала Міноборони та АОЗ врегулювати питання з очолюванням Агенції, адже ця ситуація привернула увагу іноземних партнерів України в Євросоюзі та НАТО.
Свідомі розповідають про те, що відбулось з Агенцією оборонних закупівель та як ця ситуація висвітлює всі проблеми українського державного управління.
Послухати матеріал:
Хронологія падіння АОЗ
До Наглядової ради Агенції оборонних закупівель за статутом мало б входити п’ять членів: двоє від держави, троє незалежних. 17 грудня — трохи більше ніж за місяць до подій з Агенцією — Наглядова рада у складі Юрія Джигира, Тараса Чмута, Катерини Колеснікової та Лукаша Столярські розпочала свою роботу.
Ця подія важлива в історії, яка склалась між Агенцією та Міноборони, адже рішення Наглядової ради розпочало ланцюжок подій, які вийшли в публічний простір наприкінці січня 2025 року.
16 грудня — за день до призначення Ради — Міноборони видає наказ про внесення змін до статуту АОЗ. Згідно з ним, міністр оборони отримав повноваження:
- звільняти та призначати директора Агенції оборонних закупівель, заступників директора та начальників управлінь без погодження з Наглядовою радою;
- зобов’язувати Агенцію укладати чи розривати угоди з постачальниками, попри позицію директора Агенції.
Наглядова рада ініціювала зміни до статуту в перший день своєї роботи. Та зважаючи на те, як завершилась історія між Агенцією та Міноборони, ці зміни так і не внесли.
23 січня 2025 рік. Наглядова рада Агенції оборонних закупівель вирішує продовжити контракт з директоркою Мариною Безруковою ще на рік. Її контракт мав закінчитись 31 січня.
Наступного дня міністр оборони Рустем Умєров, попри рішення Ради, не тільки не продовжує контракт, а й відсторонює Безрукову та призначає очільника Державного оператора тилу (DOT) Арсена Жумаділова виконуючим обов’язки директора Агенції оборонних закупівель. За словами Умєрова, ДОТ виконував свої обов’язки, і саме тому Жумаділов посяде місце директора АОЗ до того моменту, коли оберуть нового директора.
А ще міністр оборони Умєров відкликав двох представників держави Наглядової ради АОЗ. Це рішення спричинило колапс у Наглядовій раді та фактично розпустило її. У Раді залишилось двоє незалежних членів, адже третій незалежний член — Патрік Аурой — не підписав контракт і самоусунувся від роботи в Наглядовій раді, повідомила Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони.
Марина Безрукова повідомляє мовнику «Суспільне», що попри рішення міністра оборони, вона залишається директоркою Агенції оборонних закупівель. Зі слів Безрукової, Наглядова рада ухвалила одноголосне рішення продовжити з нею контракт, і це рішення відповідає законодавству України. Призначення Жумаділова ж навпаки — порушує законодавство.
А далі почалась гра з державним реєстром. 25 січня статус керівника Агенції оборонних закупівель отримав Арсен Жумаділов, Безрукова такий статус втратила.
27 січня Умєров ініціює службове розслідування в АОЗ, 29 січня Марині Безруковій повертають статус керівника Агенції та право підпису. Міністерство юстиції повідомляє про скаргу від Міноборони на зміну статусу керівника Агенції та ініціює перевірку держреєстру 30 січня. Безрукова повідомляє «Суспільному», що зміну статусу керівника ініціювала Агенція, адже вона залишається директоркою згідно з законодавством та попри рішення Міністерства оборони.
31 січня. Міністерство юстиції ставить крапку в змінах у держреєстрах. Безрукова отримує статус «відстороненої директорки», право підпису в Агенції оборонних закупівель переходить Арсену Жумаділову. Нотаріусу, який вносив зміни в реєстр, Мін’юст заблокував доступ.
Того ж дня згасає контракт з Мариною Безруковою. Вона звертається з відкритим листом до президента Володимира Зеленського з проханням втрутитись у ситуацію між АОЗ та Міноборони. У листі Марина Безрукова ще раз заявила, що вважає своє відсторонення таким, що порушує законодавство. Вона також повідомила, що не тримається за посаду, а Міноборони руйнує Агенцію як таку.
Суть проблеми полягає не просто у спробі звільнити мене, а у фактичному руйнуванні інституції з порушенням всіх можливих законів та міжнародних зобов’язань України. Єдиний правильний шлях виходу з цієї кризи — захистити Агенцію оборонних закупівель виключно у правовий спосіб,
— написала Марина Безрукова.
Міноборони тим часом скликає брифінг для преси, де намагається пояснити ситуацію навколо Агенції оборонних закупівель зі своєї сторони. У Міністерстві, зокрема, заявили, що Агенція затримувала постачання боєприпасів, через що у Генштабі не могли вчасно планувати їх використання на фронті.
По ряду критичної номенклатури, зокрема боєприпасах, контракти 2024 року, саме постачання, не виконувались, що призводило до того, що від Генштабу надходили скарги, що вони не можуть організувати своє планування, щоб використовувати ці боєприпаси. Друге, ми бачили, що грошовий ресурс на постачання боєприпасів за кордоном фактично спрямовується в основному до двох компаній-посередників, ми не можемо їх назвати. Ми бачили в цьому ризики: якщо будуть якісь проблеми в господарській діяльності однієї чи іншої компанії, це негативно призведе до виконання закупівель,
— розповів на брифінгу керівник Департаменту політики закупівель Міноборони Гліб Канєвський.
Також у Міноборони на брифінгу розповіли про службове розслідування в Агенції. Воно стосується закупівлі протитанкових мін. Саме через цей контракт Безрукову відсторонили від управління АОЗ. На контракт звернула увагу Служба безпеки України, повідомили в Міністерстві оборони.
Марина Безрукова, своєю чергою, повідомила, що ця закупівля не була проведена Агенцією.
Ситуація вийшла з-під контролю настільки, що на неї звернули увагу іноземні партнери України в НАТО та ЄС, а також журналісти. В інтерв’ю AP 2 лютого президент Володимир Зеленський повідомляє, що міністр оборони Рустем Умєров має право ухвалювати будь-які рішення щодо зміни керівництва Агенції оборонних закупівель.
Сьогодні всі наші гроші в Міністерстві оборони. Всі наші гроші в нашій армії. І якщо там є гроші, а якась поставка не прийшла, то, чесно кажучи, він повинен зробити все, щоб більше таких проблем не було... І він це виконує,
— сказав Зеленський.
Це ставить крапку в конфлікті, і зараз Агенцією оборонних закупівель тимчасово керує Арсен Жумаділов, який поєднує цю посаду з ДОТ. Марина Безрукова остаточно йде з АОЗ.
Різке рішення Рустема Умєрова про відсторонення Марини Безрукової за тиждень до завершення терміну її контракту викликає в цій історії найбільше питань. Член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Віктор Прудковських у коментарі Свідомим говорить, що призначення Безрукової відбувалось не за конкурсом. З цього моменту можна починати історію конфлікту між АОЗ та МО.
«Після її призначення почали накопичуватись питання відповідності її роботи очікуванням Міністерства як органу управління. Маю підкреслити, що з обох сторін — з боку МО та з боку АОЗ — не йшлося про корупційні явища. Йшлося про професійні якості, підходи до роботи тощо. І точно помилки притаманні були роботі обох сторін. Ці питання вже місяці тому вилились у внутрішнє протистояння. Час від часу в публічному просторі з’являлись відголоски цих процесів. Наприклад, у вигляді ідеї об’єднання агенцій або у вигляді неявних взаємних звинувачень», — пояснює він проблеми між Агенцією та Міноборони.
Також Віктор Прудковських говорить, що процес непорозуміння тривав місяцями. Його не помічали тільки тому, що він був прихований від медіа та громадськості.
Процес власне юридично закінчився припиненням дії контракту очільниці Агенції. Чи виявила Наглядова рада недієздатність? Неможливо визначити, оскільки Наглядова рада почала працювати через місяці після визначення членів, у час вкрай складний для роботи Агенції і в епіцентрі фіналу конфлікту. На жаль, наразі Наглядова рада не дієздатна. І це вже робота Міністерства — відновити її. Так само як визначитись з новим очільником АОЗ. А можливо, також і ДОТ.
Криза автономії АОЗ
Зміна статуту Наглядової ради Агенції оборонних закупівель дала міністру оборони заохочення діяти в подібних випадках, як в історії з Агенцією оборонних закупівель. Міністр оборони фактично повівся з Агенцією як зі структурним підрозділом, а з Мариною Безруковою — як зі своєю заступницею.
Агенцію оборонних закупівель заснували ще у 2022 році. Ексміністр оборони Олексій Рєзніков повідомляв, що Агенція оборонних закупівель створювалась за зразком логістичної організації, щоб зробити закупівлі зброї для України прозорими та унеможливити корупцію. Основне завдання Агенції — мінімізувати залежність поставок озброєння до війська від так званих «спецекспортерів» — посередників між виробником та покупцем зброї. АОЗ мала бути незалежною від Міноборони.
1 січня 2024 року Агенція стала єдиною організацією, яка має право закуповувати озброєння та техніку для Збройних Сил України.
Та 27 січня керівник ДОТ Арсен Жумаділов заявив «Суспільному», що Агенція насправді діяла як структурний підрозділ Міністерства оборони, а саме: АОЗ має отримувати багато погоджень на кожен свій крок.
Виникає запитання: навіщо створювати окрему агенцію, якщо вона діє як структурний підрозділ? І тому, власне, не може показати хороший результат. Це треба змінити — має бути внутрішня відповідальність, і вона має бути прокомунікована назовні,
— говорив Жумаділов.
Питання спецекспортерів виплило і при звільненні Безрукової з агенції. На брифінгу, який зібрало Міноборони для журналістів, заступник міністра оборони Іван Гаврилюк розповів, що Агенція виконувала роль спецекспортера, та укладала контракти з посередниками у продажу озброєння, а не напряму з виробниками, як того вимагало МОУ.
«Ми бачили, що грошовий ресурс на постачання боєприпасів з-за кордону фактично спрямовується в основному до двох компаній-посередників, ми не можемо їх назвати. Проте більшість ресурсів спрямували на ці компанії, і ми бачили в цьому ризики», — заявляли в Міноборони.
Та Марина Безрукова ще 8 січня у своїй колонці для видання «Українська правда» повідомляла, що Агенції вдалось зменшити частку закупівель озброєння від спецекспортерів у 2024 році до 12% відсотків. У 2023 році ця частка від усіх закупівель озброєння для ЗСУ становила 82%. Також 61% від усіх закупівель озброєння у 2024 році — це українські виробники.
Народна депутатка Олександра Устінова 14 січня заявила, що насправді Агенція зманіпулювала своїми ж даними. З відповіді Міноборони на її депутатський запит стало відомо, що найбільший поставник АОЗ — чеський спецекспортер озброєння. Також в Агенції не могли порівняти кількість укладених контрактів з українськими виробниками за 2023 та 2024 роки, адже у 2023 році такі контракти ще укладало саме Міноборони, і лише у 2024 році Агенція отримала такі повноваження.
Також Устінова заявила, що в Агенції лежить «на сотні мільярдів» гривень неоплачених контрактів. Для прикладу вона наводить контракт з польським спецекспортером озброєння, який не поставив в Україну боєприпаси через те, що Агенція не проплатила вчасно контракт.
Виконавча директорка громадської організації «Центр протидії корупції» Дар’я Каленюк того ж дня заявила, що міністр оборони Рустем Умєров розглядав Устінову на посаду директорки АОЗ.
Сама Марина Безрукова в інтерв’ю «Суспільному» повідомляла, що ще влітку 2024 року почала відчувати перепони в роботі з боку Міністерства оборони, що проявлялись у затримках в погодженні документів та постійних перевірках. Також Міноборони надавало усні розпорядження, з ким укладати контракти. А ще міністр запрошував спецекспортерів на наради під головуванням МОУ.
Умєров звинуватив Агенцію в невчасних поставках озброєння у ЗСУ. Безрукова відповіла, що Агенція отримала більшу частину свого бюджету в жовтні 2024 року, тож лише тоді отримала повноцінну змогу купувати зброю.
3 лютого керівник департаменту внутрішнього аудиту Міноборони Олександр Титковський повідомив результати аудиту Агенції оборонних закупівель. За їхніми даними, станом на кінець 2024 року за запланованими контрактами 70% були прострочки в постачанні озброєння. Також за шість місяців 2024 року 45% від загальної вартості контрактів припадає на підприємства-імпортери.
Окрім того, Агенція мала проблеми з веденням документації та не мала єдиної бази постачальників озброєння. Також АОЗ не мала єдиного алгоритму обробки комерційних пропозицій.
Станом на лютий 2024 року Наглядова рада Агенції оборонних закупівель досі не відновила роботу, нових членів не призначено. Також Міноборони ще не розпочинало конкурс на посаду керівника Агенції. Фактично, Арсен Жумаділов керує двома основними структурами, які постачають у Збройні Сили України як озброєння, так і амуніцію, харчування, паливо тощо.
Громадська антикорупційна рада при МОУ у своїй заяві щодо ситуації, яка склалась навколо Агенції, повідомляла, що Наглядова рада Агенції мала проблеми ще з початку свого скликання. Так, вони довго не призначали корпоративного секретаря та юридичного радника, а також «існувала домовленість, що контракт директора АОЗ буде переглянутий (і може бути розірваний) Наглядовою радою одразу по завершенню аудиту, а тим часом Наглядова рада продовжить занурення у справи АОЗ».
Віктор Прудковських говорить, що через відкликання одного незалежного члена Ради, а потім і відсторонення двох представників держави, Наглядова рада АОЗ не може здійснювати свої функції. Тому міністр оборони фактично мав взяти на себе рішення щодо управління Агенцією.
З боку Міністерства має бути проведена робота по відбудові Наглядової ради не тільки функціональної, але й такої, яка буде мати довіру союзників та суспільства. Поряд із цим Агенція має виконувати функціональні обов’язки, залишаючись поза політичними процесами. Додам — це залишається поза увагою — що звільнений також профільний заступник міністра оборони (Дмитро Кліменков — ред.). Ця позиція також не має залишатись незайнятою через її велику важливість для організації процесів,
— говорить Віктор Прудковських.
Та окрім публічних звинувачень від Міністерства й Агенції, змінах у держреєстрі та інтерв’ю, ситуація навколо Агенції оборонних закупівель показала ще одну площину типового для України ставлення до держуправління.
Як ця ситуація висвітлює глибші проблеми українського державного управління
Громадська антикорупційна рада при МОУ у своїй заяві щодо ситуації навколо АОЗ оприлюднила таку інформацію, що Міноборони хоче об’єднати Агенцію оборонних закупівель та Державного оператора тилу в одне держпідприємство.
Така інформація з’являється в медіа не вперше. 25 вересня 2024 року міністр оборони Рустем Умєров особисто заявляв, що планує об’єднання АОЗ та ДОТ в одну структуру. Навіть більше, в майбутньому туди мала б увійти Агенція із закупівель безпілотників. Вона досі не існує, і Міністерство тільки планує її створити.
НАТО виступило проти такої ідеї. В альянсі вважали, що ці дві структури мають бути відокремленими одна від одної хоча б на час війни. НАТО рекомендувало Міноборони розвивати їх незалежність та спроможність виконувати завдання для посилення обороноздатності України.
Центр протидії корупції заявляв, що Міноборони навмисно затягувало зі створенням Наглядової ради Агенції оборонних закупівель. А зміни до статуту Агенції у МОУ внесли всупереч рекомендаціям партнерів у НАТО.
Міністерство оборони вважає, що в Законі «Про управління об’єктами державної власності» МОУ має право впливати на роботу Агенції напряму, якщо вбачає загрозу національній безпеці. Та законодавство детально не пояснює, які саме дії може вчиняти державна інституція, особливо та, яка не з правоохоронної системи. Та як до таких рішень входить усунення членів Наглядової ради та самовільне рішення про відсторонення керівника Агенції.
Також ЦПК заявив, що Умєров дев’ять місяців блокував скликання Наглядової ради АОЗ. У НАТО вимагали ще в червні 2024 року призначити членів Наглядової ради. Рада Агенції зібралась тільки в середині грудня 2024 року. Менше ніж за місяць Рада мусила ознайомитись з діями АОЗ, документацією та вирішити, чи перепідписувати контракт з керівницею Агенції Мариною Безруковою, чи шукати нового керівника. Рада не змогла зробити ні те, ні друге. Міністр оборони зробив це за них.
Проблема полягає ще в тому, що партнери України виділяють кошти на закупівлю озброєння в українських виробників — так звана «данська модель». Саме тому Агенція оборонних закупівель мала залишатись незалежною від Міністерства оборони. Втручання Умєрова може вказувати на певні інтереси МОУ щодо того, як Агенція веде закупівлі озброєння та витрачає кошти.
Пропозиція МОУ ввести «данську модель» і для закупівель ДОТ говорить про те, що Міністерство готове знову взяти під жорсткий контроль закупівлі для Збройних Сил України.
Член Громадської антикорупційної ради МОУ Віктор Прудковських вважає, що закупівлі озброєння мають бути окремою структурою, незалежною від Міноборони. Об’єднання Агенції оборонних закупівель та ДОТ теж є неправильним рішенням під час війни.
Особливості України були такими, що переведення збройних закупівель на єдину організацію (якою став АОЗ) відбувалось випереджаючими темпами. Початок повномасштабного вторгнення припав на стан технічної можливості запуску АОЗ і неготовність до аналогічних процесів по тилових закупівлях. У 2023 році АОЗ почала свою роботу, тилові закупівлі були підготовлені й переведені на ДОТ пізніше, в самому кінці 2023 року. Обидві організації зараз працюють у вкрай складних умовах. Об’єднання, яке є в будь-якому випадку буде стресом для двох організацій, було б додатковим надскладним випробуванням для організацій, які відповідальні за головне — безперервність постачань у військо,
— говорить Віктор Прудковських.
Також, за його словами, очільник ДОТ Арсен Жумаділов теж виступає проти об’єднання з Агенцією.
Агенція оборонних закупівель з’явилась ще до скандалів щодо закупівлі Міноборони неякісних курток для ЗСУ та «яєць по 17 гривень» у 2023 році. Та саме на неї покладали надії щодо вирішення корупційних поставок озброєння для Збройних сил за завищеними цінами. Той факт, що міністр може одним рішенням паралізувати роботу державної структури, надважливої під час війни проти Росії, свідчить, що головна проблема українського державного управління — лояльність, попри ефективність — досі присутня. Саме тоді, коли країна стоїть на межі виживання.
