Меми Перемоги: як українці перетворюють гумор на зброю
У часи найтяжчих випробувань українці завжди знаходили силу в гуморі. Як писала Леся Українка, «Щоб не плакать, я сміялась». Ця фраза стала своєрідним гаслом українського народу, який протягом своєї історії пережив численні трагедії, але зумів зберегти ідентичність та оптимізм. Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення, гумор знову стає потужною зброєю — не лише для подолання стресу, але й для інформаційної війни та національної консолідації.
У матеріалі розповідаємо про роль мемів у російсько-українській війні та виставку «Небачена сила».
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році гумор став ще більш важливим інструментом подолання стресу та невизначеності. Українські соціальні мережі миттєво реагують на кожну значущу подію — будь то політичні рішення, масовані обстріли чи ядерні загрози з ескалацією — створенням численних мемів, ще до оцінки аналітиків та реакції політиків.
Меми стали не просто способом розрядки напруження, але й потужною зброєю в інформаційній війні. Вони допомагають українцям осмислювати складні події, висміювати ворога та підтримувати бойовий дух. Мемна війна (memetic warfare) — насправді форма інформаційної та психологічної війни, яка передбачає поширення мемів у соціальних мережах для досягнення стратегічних цілей — маніпуляцій настроями населення. Це своєрідне змагання за наративи, ідеї та соціальний контроль у просторі соціальних медіа.
Меми мають ряд характеристик, які роблять їх ефективною зброєю інформаційної війни: швидке поширення, емоційний вплив, простота сприйняття та адаптивність. Вони активно використовуються у сучасних конфліктах, зокрема під час російсько-української війни, де стали важливим інструментом інформаційного протистояння.
Яскравим прикладом використання гумору як форми опору є історія художника Сергія Захарова, відомого під псевдонімом Мурзілка. У 2014 році в окупованому Донецьку він розклеював карикатури на ватажків бойовиків. За цю сміливу акцію Захаров поплатився півторамісячним ув'язненням «на підвалі». Після звільнення з полону Сергій Захаров створив серію графічних робіт, які ілюстрували його досвід ув'язнення та зміни в житті окупованого міста. Ці роботи лягли в основу коміксу «Діра», який пізніше був перевиданий як графічний роман «Dum Pster».
Сьогодні творчість Захарова продовжує викривати жорстоку природу війни — одні із останніх робіт Захарова в рамках проекту «Ukrainian calendar of Venus of war» зображують жінок без кінцівок. Такі роботи Захарова можна розглядати як потужну метафору вразливості мирного населення перед обличчям війни. На виставці «Небачена сила» представлено дві нові картини художника — «Що ти не малював би, малюєш Україну» та «Голуб миру», створені спеціально для виставкового проєкту.
Саме так я й почуваюся, коли нас примушують до так званого мирного діалогу. Ця фраза яскраво ілюструє скептичне ставлення багатьох українців до ідеї «мирних переговорів» з «хорошими представниками держави-агресора»,
— зазначає Захаров, коментуючи свою роботу «Голуб миру», на якій голуб чи то еманіє, чи то випорожнюється на людські черепи.
Іншим яскравим прикладом використання гумору як зброї, представленим на виставці, яку вже побачили в Києві та Львові і чекають у Дніпрі та Одесі, є творчість художника-графіка Максима Паленка. З початку повномасштабного вторгнення він створює серію антивоєнних плакатів та мемів. На виставці «Небачена сила» представлено 28 мемів Паленка, що охоплюють широкий спектр тем: від висміювання Путіна й викриття кровожерницької природи Російської імперії до відображення значимих для українців подій, таких як очікування F-16 чи HIMARS, трагедії Маріуполя, Оленівки та Ізюму. Його роботи також віддають належне роботі ППО та побутових служб, що попри всі виклики воєнного часу, продовжують підтримувати рівень життя українців.
Мої меми — перша емоційна реакція на події. Аналіз і аналітика — не моя робота, рефлексія відбувається пізніше. Мої зображення ж приходять, коли щось стається і говорять без слів — через асоціації, образи народної і популярної культури,
— описує свій творчий процес Паленко.
Ця безпосередність та емоційність, а також вміла гра символами масової культури, серед яких — алюзії до Леді Гаги, Мерлін Монро, Едгара Аллана По, низки культових фільмів, роблять меми Паленка особливо потужними та резонансними.
Гумор відіграє важливу роль у подоланні стресу та травматичного досвіду — перевірено українським досвідом. Психологи відзначають, що сміх допомагає знизити рівень тривоги, покращити настрій та зміцнити соціальні зв'язки, фактично через «свої» жарти відбувається об'єднання «своїх». Окрім того, у ситуації постійної загрози та невизначеності гумор стає своєрідним захисним механізмом психіки, адже дозволяє дистанціюватися від травматичного досвіду та переосмислити його в менш загрозливій формі, відсторонено.
Спільний сміх над мемами та жартами створює відчуття єдності й солідарності серед українців. Це допомагає подолати почуття ізоляції та безпорадності. Крім того, гумор може бути ефективним способом переосмислення травматичного досвіду та інтеграції його в особисту й колективну пам'ять.
Перша ідея щодо колекції мемів виникла, коли я готувала візуальний супровід для лондонських протестів і побачила, що саме меми, які ми збирали й перекладали, привертають багато уваги тих, хто не був однозначно проактивним щодо України, а активістам вони надавали сили та життєвої енергії. Тобто виявились універсальною мовою, яка підтримувала залучених і залучала відсторонених. Карикатури, зокрема, — не нове явище в нашій історії, щось дуже схоже можна знайти у самвидавчих газетах часу Другої світової, наприклад. Гумор, висміювання і жарти — наш спосіб опанування ситуації. А як доводять акції руху “Зла Мавка” — ще й спосіб боротьби, дуже вигадливий і дошкульний,
— говорить Ольга Муха, кураторка виставки «Небачена сила», підкреслюючи важливість гумору в контексті війни.
Деякі меми та жарти, народжені під час війни, стають новими національними символами, які відображають сучасний український досвід та цінності: бавовна, напрямок руху російського корабля, «Доброго вечора, ми з України» — привітання, яке стало символом українського опору. З'явилися і меми-персонажі, й ситуативні меми: Пес Патрон, «Чмоня», Конотопська відьма чи бабуся із насінням та українські фермери, що вкрали російські танки. Вони допомагають створити спільну мову, яка об'єднує українців як всередині країни, так і за її межами. Та й не лише українців: українські меми та жарти, пов'язані з війною, набули популярності й за межами країни. Українські політики та дипломати теж часто використовують гумор у своїх виступах та заявах, що допомагає ефективніше доносити свою позицію до міжнародної аудиторії, хоч інколи й виходить за межі формату традиційної дипломатії.
У цьому контексті слова Лесі Українки «Щоб не плакать, я сміялась», які дали назву секції виставки про меми Перемоги набувають нового, глибшого змісту. Вони стають не просто поетичною метафорою, а життєвим кредо цілого народу, який відшліфовує почуття гумору через трагічні переживання, загрози і втрати. Українці майстерно опанували це мистецтво, перетворюючи свій біль на вражаюче джерело сили та натхнення.
