Магічне мислення: чому ми віримо тарологам, астрологам та екстрасенсам?

Війна — потрясіння для кожного. Такі події руйнують плани, розбивають опору, за яку трималися. Так з’являється один з феноменів психології — магічне мислення. Людина починає шукати зв’язок між випадковостями, чекає відповіді на питання від карт та зір, звертається до прогнозів екстрасенсів. Чому ми віримо у такі речі та як магічне мислення загострюється під час війни — пояснення у матеріалі.

Магічне мислення — доволі природна річ, особливо коли говоримо про первісні етапи розвитку людського суспільства чи про стадію формування психіки дитини (притаманне дітям до семи років). Психологиня Марина Бєлінська пояснює, що магічне мислення — це когнітивне викривлення, віра у те, що думки або символи впливають на події.

«Часто риси магічного мислення можуть залишатися і в дорослих. До цього підштовхує невизначеність в житті, події та тривожність, що викликає сильний стрес», — каже Марина Бєлінська.

Ще з давнини люди вірили в духів, існував пантеон богів, процвітала міфологія. Передусім це пояснюється  браком знань та бажанням мати цілісну систему, в якій на кожне «чому» є своє «тому що». Водночас магічне мислення зіграло важливу роль у виживанні людей.

«Магічне мислення — це, по суті, коли людина ототожнює символи з реальністю. Один із еволюційних напрямків розвитку. Зокрема, так виникла мова», — розповідає СЕО Beehiveor Academy and R&D Labs та нейробіолог Сергій Данилов.

Особливо актуальними магічні розповіді стають через сильний стрес, зокрема під час війни. Люди оцінюють ситуацію крізь призму вибірковості фактів та викривлену реальність. 

«Невідомість викликає у людей великий стрес, навіть більший за наявність точної інформації про погану подію в майбутньому. Чим вище нервова напруга, тим частіше люди звертатимуться до забобонів та магічних ритуалів. Це дає їм можливість отримати відчуття уявного контролю, а також впевненість у собі», — стверджує Марина Бєлінська.

«У цей момент мозок відключається, активується острівкова кора та амигдала, і гальмується активність лобової кори. Якщо відмовишся від переконань, то структура реальності почне сипатися. Тому так люди захищають свою структуру реальності», — пояснює Данилов. 

Людині важливо бачити своє майбутнє, аби мати фундамент. Як тільки бачення стає розмитим чи підривається зовнішніми чинниками — втрачається точка опори, що є потрясінням для свідомості. 

«В принципі, наш мозок прогнозує. І наша свідомість, за визначенням Гріфіна, — це спосіб, який керує поведінкою на основі образів минулого й майбутнього. Оскільки майбутнє не легко прогнозується, а нам важливо робити це для виживання, ми стаємо чутливі до пошуку сигналів», — стверджує нейробіолог.

Як наслідок, такими сигналами можуть бути збіги, зв’язок між подіями чи положенням зір на небі. Мозку важко повірити, що речі навколо не збіг. 

«Мозок — це як машина, яка з відносно випадкових сигналів намагається збудувати картинку майбутнього. Це краще, ніж не мати нічого. У ситуаціях, коли не вистачає інформації, це стає стресом, тому й починаємо вигадувати, щоб можна було хоча б на щось покладатися», — каже Сергій Данилов. 

«Магічне мислення, навіть будучи черговим когнітивним викривленням, може надавати структури та сенсу існуючого у світі хаосу. А саме це наш мозок і любить — структуру. Проте, він [мозок — прим. ред.] намагається шукати шляхи найменшого опору, тому людина часто вибирає варіант, коли за неї всю роботу зробить хтось інший або щось інше», — сказала психологиня.

Магічне мислення — одна зі складових, яка в поєднанні з конформізмом та тенденцією вірити у конспірологію стає негативним. Передусім, інфантильний соціум — потенційна ціль для популістів, «гуру» чи шарлатанів. 

Окрім цього, у суспільстві легко зароджуються конспірологічні теорії. Прикладом є рух антивакцинаторів, які вважають, що політики нібито вигадали вірус, адже у такий спосіб хочуть позбутися частини населення. Через конформізм люди потрапляють під вплив думки групи, якій довіряють. Нейробіолог підкреслює, що для нас більш важливо те, як суспільство сприймає реальність.

Магічне мислення може мати позитивні аспекти. Деколи певні вірування, ритуали чи бачення можуть стабілізувати психіку, налаштовувати на оптимізм чи мотивувати. Проте доволі легко потрапити у пастку.

«Магічне мислення, з одного боку, захищає і дає спокій. Наприклад, люди, що моляться, вірять, що це допомагає подолати важкі періоди. Є дослідження, які підтверджують, що це зменшує рівень тривоги. Так само, астрологічні передбачення — зазвичай хороші. Це дарує оптимізм. Проте це лише уявлення і очікування», — розповідає психологиня.

Проте, як стверджує Марина Бєлінська, є й інша сторона магічного мислення. Існує дуже тонка грань між користю і шкодою від нього. 

«Можна сказати, що присутність елементів магічного мислення вважається нормальним доти, доки вони не починають помітно впливати на якість життя. Люди іноді вдаються до нераціональних ритуалів у повсякденному житті — і це нормально. Але коли вона вибудовує навколо них своє життя, це привід звернутися до психотерапевта. Людина, яка потрапила в залежність від власних ритуалів може, наприклад, бути не в змозі вийти з дому, якщо не перевірити 30 разів чи вимкнула вона плиту, або чи вийшла вона правильно з кімнати (чи відчинив двері правильною рукою, зробив крок правильною ногою тощо)», — говорить психологиня. 

Небезпека полягає в тому, що схильна до магічного мислення людина так і не навчиться спиратися на свої сили. А це передусім про відповідальність, зокрема за своє життя. Якщо людина не докладає власних зусиль для досягнення мети, а сліпо вірить у звички та ритуали, то їй буде важко досягти успіху. 

Деколи такі вірування можуть переростати у «супермагічне мислення». Тоді люди починають звертатися до «голосу всесвіту», щоб отримати квартиру, при цьому припиняючи робити щось для цього в реальності.

Люди, які часто звертаються до астрології чи тарології, підтвердять, що пророцтва здійснюються. Дійсно, часом астрологи чи тарологи говорять настільки правдоподібні речі, що може здатися, що космос таки диктує їм. Проте слід вивчити діяльність екстрасенса детальніше — не всі прогнози є релевантними. 

Ясновидці будують передбачення так, що їх можна тлумачити по-різному, в залежності від обставин. Зазвичай прогнози складаються із загальних фраз, нечітких термінів, гнучких понять та адаптивних речень, які підходять під різні сценарії. До того ж прогнози є віддзеркаленням того, чого ми хочемо, як з передбаченням на чеку з «Сільпо», загальну фразу прикладаємо до події — і магія підходить.

«У нас є упереджене підтвердження, що ми чуємо те, що хочемо почути. І цього для мозку достатньо. От кажуть, що ви зустрінете красивого хлопця. І зустрічаєте. “Спрацювало”, — подумаєте ви. Але не згадаєте, що зустрічаєте сотні людей щодня. Упередження формуються не на основі знань, а на основі того, як сприймаємо реальність», — каже нейробіолог.

Окрім цього, як пояснює психологиня Марина Бєлінська, існує феномен «самовиконуване пророцтво» — певні думки втілюються в реальності, бо ми настільки на них концентруємося, що підсвідомо робимо все, аби думка втілилась. 

Передбачення астролога про те, коли станеться ядерний вибух і чи станеться такий взагалі — це заспокійлива річ, адже знаємо, що очікувати і як готуватися. Проте важливо зберігати спокій та критичний підхід передусім у стресових чи надзвичайних ситуаціях, що вбереже як від необдуманих вчинків, так і від шарлатанів, які хочуть скористатися вразливістю та заробити гроші.