Lemberg Style: як проходить виставка, присвячена львівському стилю?
З 6 грудня до 26 лютого в артцентрі Павла Гудімова «Я Галерея» проходить виставка Володимира Костирка «Lemberg Style».
Ця виставка — інсталяція на тему Львова та його місця в історії сучасної Європи. Lemberg Style відбувається у чотирьох залах: «Львівський фриз», «Салон пам’яті», «Студія художника» та «Їдальня імені Франца Йосифа». Тут поєднуються сучасне мистецтво, історія та предмети минулого, які розкривають тему львівського стилю.
Львівська «Я Галерея» розташована в сецесійному будинку 1906 року, який побудували для себе банкіри Міхал Стоф та Еміль Кіц. Тоді вони хотіли здивувати львів'ян повністю віденським типом будинку. Запросили до проєктування Владислава Садловського (мав проєкт Залізничного вокзалу) та найняли фірму Едмунда Жиховича. Тож, за ідеєю автора виставки Володимира Костирка, проєкт має повернути первинну функцію квартири через мистецьку інсталяцію.
Щоб розібратись, що таке Lemberg Style і до якого жанру належить виставка, ми поспілкувались з куратором Павлом Гудімовим.
Як вам працювалось з митцем, що має образ достатньо відлюдькуватого та загадкового художника?
Наявність такого художника як Костирко була для мене однією з причин переїхати у Львів. Він є одним із творців «львівського міту», який розкривається останні 20 років. Саме з постаттю Костирка я пов'язую інноваційну і креативну ідею нового методу збереження та престижу спадщини. Починаючи з концепту кав'ярні «Під синьою пляшкою» і подальших закладів, у нових/старих львівських фактурах і підборі вінтажних та антикварних предметів із «львівського смітника», ми побачили ефективність щодо туристичного сприйняття міста та величезної альтернативи євроремонтного настрою у суспільстві та бізнесі.
Не погоджуюсь, що Костирко відлюдкуватий. Він, як і кожен художник, глибоко в собі, але його мистецька та громадянська позиція виразні. За останні 10 років ми реалізували низку проєктів і «притерлись» як куратор і художник один до одного.
Чому виставка має назву Lemberg Style і що це означає?
Люблю переглядати профілі художників у Facebook — саме на сторінці Володимира я натрапив на теку з назвою «Lemberg Style». Гібридна назва, що складається з німецького найменування Львова — Lemberg — та популярного англійського слова style, яке тулять до всього. Змістом папки були фото з фактурами, інтер'єрами, деталями не вилизаного та справжнього Львова. Цю назву я запропонував надати цілому напрямку організації простору та стилю, що формується в сучасному Львові.
Коли я потрапила на виставку у залу «Львівський фриз», то не могла зрозуміти де я і як дивитись цю виставку. Про що цей проєкт?
Це образний проєкт, який ми називаємо тотальною інсталяцією (термін, який вперше застосував Ілля Кабаков): ви потрапляєте у квартиру, ніби підглядаючи за особистим життям людини з минулого; не можете відразу зрозуміти, чи ви у Львові часів Австро-Угорської імперії, чи у польському Львові у міжвоєнний період. Вас плутають предмети й теми. Але у Костирка все завжди на своїх місцях. Ми маємо шанс пізнати десяток персональних історій, які автор ілюструє картинами. Тому портрет польських королів, які народились у Львові, чи найвідомішого клошара — Славіка, чи інтелектуальної еліти Львова 30-х років органічно поєднані в просторі та задають напрямок для пізнання міста.
Механізми: кожна зала має альбом-пояснення до мистецьких творів і предметів.
Чи є ще способи зрозуміти виставку?
Для любителів поринути в мистецтво ми запровадили паралельну програму з екскурсіями та лекціями істориків і мистецтвознавців (слідкувати за подіями можна в нашому Instagram і Facebook).
v.Чи є нарікання щодо оголеного тіла у просторі виставки?
На сьогодні лише слова вдячності. Якщо ви питаєте про позування оголеної моделі в залі виставки — це давня мистецька традиція влаштовувати такі сесії. У рамках виставки це перформанс. Ми з художником закладали це як один з елементів оживлення в просторі. Натура позує на подіумі, над яким висить велика живописна драперія, яка «вигоріла» від часу і має розрив внизу полотна з назвою «Слід минулого». Саме з натурниками ця композиція є доповненою.
Це правда, що ви з Володимиром Костирком понад рік розшукували та підбирали предмети для виставки? Звідки вони?
Перші роботи до виставки Володимир Костирко зробив у 2019 році. Вже тоді ми почали збирати докупи ідею, як об'єднати в одному просторі різні теми навколо Львова. Предмети збираємо з 2021 року — антикварні крамниці, горища, інтернет, смітники. Більшість предметів знайшли у Львові, деякі речі збирали по всій Україні, як-от меблевий комплект фірми «Брати Тонет», який приїхав до нас з Харкова. Чи 350-річний дубовий поріг, який Костирко знайшов на купі будівельного сміття на вулиці Вірменській у Львові. Скульптуру Пауля Стадлера 1900 року ми купили в антикварній крамниці — також у Львові.
Яку знахідку можете назвати найособливішою?
У 2020 році Костирко написав роботу «Cerep “FJ1”» — тиражований череп, що має виразні бакенбарди та вуса. У 2022 році на горищі квартири, де відбувається виставка, робили прибирання та знайшли справжні людські рештки — череп невідомого. Дивовижно, як через два роки ідея художника втілилась у цій знахідці.
Ще один збіг — цей череп перебуває в креденсі закопанського стилю. Але важко визначити автора меблів. За місяць після відкриття я зайшов у букіністичний магазин у Львові, де рився в різних старих теках і випадково витягнув обірваний аркуш, де видно фотографію цього ж креденсу з підписом «Закопане, 1903 рік, автор: Станіслав Барабаш».
Ця виставка для львів'ян?
Найбільша помилка вважати цей проєкт локальним продуктом. Він про локальні феномени та міти, але чомусь зацікавив всеукраїнську та міжнародну авдиторію. Ця виставка про метод художника, який говорить про минуле. Для всіх, хто любить і не припиняє пізнавати.
Коли можна відвідати?
Виставку «Lemberg Style» можна відвідати щодня, крім понеділка, до 26 лютого з 10:00 по 19:00 в «Я Галереї» за адресою вул. Шота Руставелі, 8 у Львові. Куратор: Павло Гудімов.
Також в «Я Галереї» проходять позування оголеної натури, авторські й кураторські екскурсії, тематичні лекції та зустрічі.
Фінансування здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та GoetheInstitut.
Матеріал створено у рамках інформаційної співпраці