Квартира в Ірпені. Ірина Севець

Автори:
Свій Дім
Квартира в Ірпені. Ірина Севець

«Піднялися на сьомий поверх, вибили двері у квартиру й побачили, що все вигоріло. Залишилась лише шведська стінка, яка була у коридорі», — такою побачила оселю Ірина Севець, яка в червні повернулася в Україну з Латвії. 

До повномасштабного вторгнення Росії жінка з родиною жила в Ірпені по вулиці Северинівській, 136. 

«У вересні 2021 року зробили ремонт, змінили кухню. У нас і до цього було непогано, але хотілось щось сучасніше», — розповідає Ірина.

23 лютого 2022 року був звичайним днем. Батьки забрали сина з акробатики, доньку — з танців. Робили домашнє завдання — викрійку для ляльки. Тоді родина востаннє ночувала вдома.

«24 лютого чоловік розбудив о 4:30 і каже, що почалась війна. Ми швиденько на піжами одягли спортивні костюми, поїхали на заправку, а звідти разом з батьками у мікрорайон Стоянка. Там у нас був дачний будиночок», — пригадує Ірина. 

Наступного дня повернулися в Ірпінь, щоб забрати кота. Рятуючи дітей, жінка вивезла їх до Латвії. Батьки не захотіли їхати й пережили найважчий березень у своєму житті — на їхніх очах снарядами вбило сусідів. Лише наприкінці березня маму й тата змогли евакуювати зі Стоянки до Кам'янця-Подільського. 

Про руйнування й пожежу Ірина дізналася раніше за батьків — від сусідів, які залишились в Ірпені. Бачила на відео, як палає будинок її дитинства:

«Найстрашніше було сказати про руйнування батькові. Йому вже за 70 років. Тепер сподіваємось на владу, програми компенсації. Звісно, хотілось, щоб наш будинок відбудували, й жити на цьому самому місці зі своїми сусідами».

Пані Ірина каже, що у родини ніколи не було мрії виїхати за кордон. Якщо буде житло, одразу повернуться додому:

«Минув понад рік, вже трохи менше болить. А спочатку лягаєш спати, заплющуєш очі й ходиш по своїй квартирі. Там залишились цінні речі, які неможливо купити: сімейні світлини, ікони і статуетка у вигляді собачки — пам'ять про бабусю, яка пережила Другу світову війну». 

На платформі «Свій дім» можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета https://bit.ly/sviydim 

*Фото дітей публікуємо з дозволу батьків