Квартира в Ірпені. Ірина Севець
Свій Дім
![Квартира в Ірпені. Ірина Севець](/storage/lp/15816/00d1e00eb97ceeb7df6ff17c9096162bd1a50799.png)
«Піднялися на сьомий поверх, вибили двері у квартиру й побачили, що все вигоріло. Залишилась лише шведська стінка, яка була у коридорі», — такою побачила оселю Ірина Севець, яка в червні повернулася в Україну з Латвії.
До повномасштабного вторгнення Росії жінка з родиною жила в Ірпені по вулиці Северинівській, 136.
«У вересні 2021 року зробили ремонт, змінили кухню. У нас і до цього було непогано, але хотілось щось сучасніше», — розповідає Ірина.
23 лютого 2022 року був звичайним днем. Батьки забрали сина з акробатики, доньку — з танців. Робили домашнє завдання — викрійку для ляльки. Тоді родина востаннє ночувала вдома.
«24 лютого чоловік розбудив о 4:30 і каже, що почалась війна. Ми швиденько на піжами одягли спортивні костюми, поїхали на заправку, а звідти разом з батьками у мікрорайон Стоянка. Там у нас був дачний будиночок», — пригадує Ірина.
![](/storage/posts/attaches/ddf58c8100de3777165d9dd314fb2441057ca2ae.jpg)
Наступного дня повернулися в Ірпінь, щоб забрати кота. Рятуючи дітей, жінка вивезла їх до Латвії. Батьки не захотіли їхати й пережили найважчий березень у своєму житті — на їхніх очах снарядами вбило сусідів. Лише наприкінці березня маму й тата змогли евакуювати зі Стоянки до Кам'янця-Подільського.
Про руйнування й пожежу Ірина дізналася раніше за батьків — від сусідів, які залишились в Ірпені. Бачила на відео, як палає будинок її дитинства:
«Найстрашніше було сказати про руйнування батькові. Йому вже за 70 років. Тепер сподіваємось на владу, програми компенсації. Звісно, хотілось, щоб наш будинок відбудували, й жити на цьому самому місці зі своїми сусідами».
Пані Ірина каже, що у родини ніколи не було мрії виїхати за кордон. Якщо буде житло, одразу повернуться додому:
«Минув понад рік, вже трохи менше болить. А спочатку лягаєш спати, заплющуєш очі й ходиш по своїй квартирі. Там залишились цінні речі, які неможливо купити: сімейні світлини, ікони і статуетка у вигляді собачки — пам'ять про бабусю, яка пережила Другу світову війну».
![](/storage/posts/attaches/aff7888b1d43da4f496fc9d69123ca36678abd27.jpg)
На платформі «Свій дім» можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета https://bit.ly/sviydim
*Фото дітей публікуємо з дозволу батьків