Культура донатів: чому благодійність має стати частиною повсякденного життя

Культура донатів: чому благодійність має стати частиною повсякденного життя

За результатами опитування комунікаційної агенції «Postmen», а також дослідження Gradus Research на замовлення «Суспільного», українці стали менше донатити на ЗСУ порівняно з минулим роком. Ресурси вичерпні, однак і війна не закінчилась. 

У матеріалі розповідаємо, як медійна особа, волонтер і бізнес по-різному долучаються до допомоги армії. Усі вони наголошують — кожна сума важлива, а донати мають стати звичкою для українців.

Василь Байдак — стендап-комік, який регулярно поширює волонтерські збори та організовує власні. Для залучення аудиторії вигадує креативні кампанії для соцмереж. 

Один зі зборів був приурочений дню народженню Байдака. Формат полягав у тому, що є дві банки на ЗСУ: одна, за те, щоб зістригти волосся, інша — залишити зачіску такою, як є. Доля волосся залежала від того, на якій банці буде більше коштів, — Байдак зібрав близько 1,8 млн грн і підстригся.

Василь жартує, що не йде в політику, тому не підраховував, скільки йому загалом вдалось зібрати. Для нього всі збори є успішними, бо всі закриті. Найцікавішим називає той, де у промо інтерпретував пісню «Just the two of us» на «Просто скинь донат»: «Він потрапив у час. Все, що було далі, тягнулось звідти. Той збір був найпотужніший за поширеннями, бо поклав на музику фразу, яка витала у повітрі».

Ідея з відеокліпами сподобалась людям. Згодом «I got a heart of steel» стало «Підтримайте наш збір», «Chalouper» — «Треба бус», а комік погрожував, що «піде втопиться у річці, якщо на Шарка не зможе зібрать».

Щоб обдумати ідею промо, Василю треба від тижня до місяця: «Для мене було новим досвідом, що у такій трагедії можна знайти місце для сміху, і з допомогою гумору збирати на зброю. Зараз важко не спішити, але треба багато часу, щоб обдумувати ідею. Коли довго тримаєш її в голові, приходять думки, як покращити, що додати, аби залучити більше людей».

Збори завжди організовує інтуїтивно і не опікується конкретними бригадами: «Буває, відчуваю, що накопичилась енергія аудиторії, яку треба конвертувати в донат. Водночас пишуть бригади із запитами. Збір на безпілотники Shark тягнувся десь із січня. Спочатку звернулась бригада, у якій служить мій знайомий. Каже: “Нам треба [БпЛА] Matrice”. Я тоді тільки закрив інший збір, тому сказав, що повернусь, коли пройде трохи часу. Пізніше він прийшов вже із запитом на Shark».

Найактивніше українці донатять на військові збори, особливо, якщо ті пов'язані з помстою та організовані після чергових обстрілів росіян. 

Великою проблемою комік визначає, що багато блогерів та інфлюенсерів не залучають свою аудиторію для допомоги країні і не показують, чи волонтерять самі. 

«Це демотивація населення і взагалі такого простору, як соцмережі, який зараз є одним із найважливіших в плані зборів. Я не знаю, як достукатись, до тих, хто взагалі ніяк не допомагає. Аби розвивати культуру волонтерства, ви приходите до дітей, розказуєте, що волонтери — це кайфово. Але ми всі знаємо, що дітям нецікаво, коли хтось до них приходить і щось скаже. Що для цього потрібно? Інфлюенсери, тіктокери і блогери — вони мають внести цю культуру і потягнуть дітей. Але багато з них цього не роблять, бо допомога в країні — це не те, що дає охоплення. А якщо не маєш охоплення, то не зможеш продати рекламу», — каже комік.

Нова етика ведення соцмереж, за словами Байдака, — це коли бачиш допис зі зборами, реагуєш на цю історію, заходиш на допис, ставиш лайк, пишеш коментар,  поширюєш і за можливості кидаєш донат. Це збільшує охоплення, і допис зі збором піднімається у стрічці. Його бачать більше людей, надходить більше донатів, і він швидше закривається.  

«Це важливо, бо питання не тільки про те, що якийсь підрозділ буде без тепловізора чи дрона — це про мотивацію. Мені пишуть військовослужбовці, що після поширення збору сиплеться по 10-20 гривень, і вони розуміють, що не одні — вся країна об'єдналась, аби вони могли себе та її захистити», — розповідає Василь Байдак.

Коли питаю, як знаходить мотивацію для себе, каже, що, по-перше, відчуває обовʼязок, по-друге, аудиторію, яку може залучити. Сильно мотивують подяки та повідомлення, що обладнання або техніка, на яку збирали, врятували життя.

«Не забувайте що маленьких донатів не існує», «10-20 грн — і буде…» — так комік підписує збори, які він поширює. На місці трьох крапок — баггі, дрони, авто та все, на що можна зібрати малими регулярними донатами.

Олександр Науменко — волонтер, який організовує благодійні збори і водночас підтримує інші. Кілька місяців тому помітив, що в Instagram стало менше поширень із закликами донатити, тому запустив флешмоб «100 днів — 100 донатів», які скидає на збори знайомих або ті, які вони поширюють. 

«Я повністю довіряю великим фондам, що працюють роками, однак взяв курс на підтримку маленьких. Фонди отримують донати з-за кордону, роблять колаборації з бізнесом і мають штат людей, які у них працюють. Маленьким волонтерам ніхто не допомагає, і до них ще й може прийти податкова», — розповідає Науменко.

Каже, що, перш за все, намагається купувати товари в українських брендів, і шукає тих, хто віддає прибуток на армію. Найбільше захоплюється комунікаціями українських стендаперів. Каже, відкриваєш відео Байдака і думаєш: «Я ж сьогодні вже донатив, але як тут не скинути знову? Людина старалась, прописала сценарій, підключила харизму та майстерність».

Також йому запамʼятались збори Аміля і Раміля Насірових — головних акторів фільму «Люксембург. Люксембург», які під час премʼєрних показів стрічки та спілкування з глядачами виводили QR-код на збір на екрани.

Сам Олександр проводить збори, коли до нього особисто надходять запити від знайомих, родичів чи штабу, у якому волонтерить. Середній донат, який йому скидають, — близько 200 гривень, але Науменко наголошує на тому, що маленьких вкладів не буває. 

5 гривень, поширення, лайки і коментарі, які просувають дописи у соцмережах — це теж допомога. 

Сервіс виклику авто «Uklon» допомагає Збройним Силам з 2014-го року — тоді почали підтримувати фонд «Повернись живим».

Співзасновник та операційний директор Uklon Сергій Смусь розповідає, що за 2022 рік сервіс передав у фонд понад 9 мільйонів гривень. Від початку повномасштабної війни Uklon доєднався до зборів «На помсту», «Армію дронів» і «Довгі руки ТрО». 

Найбільше сервіс допомагає великим фондам — закриває збори чи влаштовує з ними спільні. Разом із благодійним фондом «Dignitas» Uklon провів збір «Люті пташки» — вдалось залучити понад 30 млн грн. Також щомісяця донатять близько 200 тис. грн на операційну діяльність «Повернись живим» та «Фонд Сергія Притули». 

Зараз в Uklon з’явилась можливість оформлювати функцію з підключенням регулярних донатів на допомогу ЗСУ. Після кожної поїздки буде додатково списуватись сума, яку обрав користувач, і спрямовуватись на FVP-дрони.

Щоб її підключити, у застосунку треба натиснути кнопку «Донат» на головному екрані та обрати новий розділ «Регулярний донат на перемогу». Вказати комфортну суму та прив’язати банківську картку. 

«Ми хотіли, аби наші користувачі мали можливість регулярно донатити, взаємодіючи із сервісом. Це ефективно, бо не вимагає додаткових зусиль та часу — райдер, як і раніше, користується Uklon, але при цьому кожна його поїздка чи доставка закінчується донатом на перемогу», — каже Самусь. 

Вже понад дві тисяч людей регулярно донатять через нову функцію. Середня сума — 12 грн. У сервісі наголошують, що потрібно імплементувати донати як звичку в повсякденне життя: «Купив каву — закинув донат, скористався послугами Uklon — залетів донат на армію». Не буває маленьких донатів: кожні 10 чи 100 грн, особливо якщо вони регулярні, конвертуються у перемогу.

Матеріал створено в рамках інформаційної співпраці