Кріоконсервація для військових: як підготуватися та що варто пам'ятати

З початку повномасштабного вторгнення низка медичних клінік запропонували військовослужбовцям, які приєднуються до лав військових, безкоштовно провести процедуру кріоконсервації (замороження сперми при екстремально низькій температурі). 

«Свідомі» поговорили з ембріологинею Ольгою Малютою про те, чому важливо наважитись на процедуру кріоконсервації, як до неї підготуватися, та які особливості підготовки жінок.

Мешканці Слов’янська Наталія Киркач-Антоненко та її чоловік Віталій прожили у шлюбі 18 років, однак у подружжя не було дітей. Вони обговорювали тему кріоконсервації ще до початку повномасштабного вторгнення, коли планували велику родину. У перші дні повномасштабної війни чоловік Наталії вирішив сходити в репродуктивну клініку у Слов'янську, але вона вже евакуювалась. 

«Ще більш важливою кріоконсервація для нас стала після втрати дитини, яку я виношувала ще до початку повномасштабного вторгнення. Це була трагедія для нашої родини. Мій чоловік, розуміючи всі ризики війни, хвилювався, що я залишусь сама. Він знав, як сильно я його кохаю і наскільки для мене важливо народити від нього дітей», — розповідає Наталія.

Пройти процедуру кріоконсервації біло спільним рішенням. Вони планували її провести тоді, коли Віталій піде у відпустку. Чоловік Наталії був впевнений, що у разі його загибелі, вона народить і буде виховувати дітей у любові та турботі.

У серпні 2022 року Наталія завагітніла звичайним шляхом, коли приїжджала до чоловіка у Слов'янськ. 

У листопаді Віталію Киркач-Антоненко дали невелику відпустку, він приїхав в Київ до дружини. У Києві подружжя відвідало репродуктивну клініку.

«Відпустку мій чоловік отримав незадовго до своєї загибелі. 1 листопада ми відвідали репродуктивну клініку, а 9 листопада він загинув в бою на Сватівському напрямку», — розповідає Наталія.

У клініці подружжя підписало усі необхідні документи. Наталія каже, що психологічно найтяжчим моментом був саме похід до нотаріуса. 

«Треба підписати передачу прав на використання генетичного матеріалу у разі загибелі. Це боляче, але без цього документу дружина не може народити дітей від свого чоловіка», — розповідає жінка. 

Після загибелі Віталія його дружина повідомила про плани народити ще одну дитину. 

«Це стало підтримкою у горі як для моїх рідних, так і для матері та сестри мого коханого. Всі розуміють нас і планують допомагати виховувати донечку, яка народиться в середині травня, і майбутніх діточок, які з'являться за допомогою ЕКЗ», — говорить жінка. 

Ембріологиня Ольга Малюта пояснює, що процедура кріоконсервації у чоловіків відбувається просто: чоловік приходить в клініку, здає аналізи, у випадку позитивних результатів, здає біоматеріал, який одразу заморожують, після цього підписують необхідні документи. До цього йому варто утриматися від сексуального життя на два — пʼять днів. 

Для тих, хто служить у війську, процедура ще простіша, бо їм не потрібно здавати аналізи. Зазвичай перед тим, як вступити до війська чоловіків перевіряють на ВІЛ і СНІД, гепатити, сифіліс та інші інфекції. 

«Жінкам складніше. Це по суті та сама процедура екстракорпорального запліднення. Це величезний спектр обстежень, потрібно здати багато різних аналізів на рівні гормонів, обов'язкове обстеження у мамолога», — каже медикиня. 

Підготовка жінки до процедури кріоконсервації триває близько місяця або більше. 

«Коли жінка вступає в цикл стимуляції овуляції — приблизно 10-12 днів — тоді жінка гормонально стимулюється, отримує ін'єкції гормонів фолікулостимулюючого типу, потім відбувається процедура забору яйцеклітин під загальною анестезією», — розповідає Ольга Малюта.

Також різниця полягає у ціні: для чоловіків вартість процедури в київських клініках коштує від двох тисяч гривень, у жінок ця сума вища — від двох-трьох тисяч доларів.

«Для жінок це дороговартісна і часозатратна процедура. У період стимуляції жінкам варто перебувати поруч з клінікою, бо кожні 3-4 дні потрібно здавати аналізи, щоб визначити, як ростуть фолікули», — пояснює ембріологиня. 

Під час війни такі речі, як переохолодження, перегрівання, зміна раціону і стрес можуть впливати на чоловіків, в яких уже були знижені показники спермограми. Однак обмежень для проведення процедури у чоловіків немає. У жінок важливо, щоб не було новоутворень у молочних залозах, оскільки є певний спектр онкологічних захворювань, при яких не можна стимулювати.

«Але це мінімальні випадки. Зазвичай, стимуляція безпечна процедура. На моїй практиці ще не було випадків, коли жінку не можна було б стимулювати», — розповідає Малюта. 

Серед рекомендацій, яких варто дотримуватися: не вживати алкоголь та кинути палити (за три місяці до здачі спермограми або забору клітин). Це пов'язано з тим, що сперматогенез триває приблизно 72 дні, а яйцеклітини дозрівають близько трьох місяців. 

Процедура заморозки біоматеріалу почали проводити останні 40-30 років. Найдовше ембріон заморожували на 30 років. Сам біоматеріал може зберігатися довгий час, але у певних країнах є юридичні обмеження щодо цього. 

«Наприклад, є країни, в яких ембріони не можна зберігати понад 20 років, потім вони йдуть на анонімну донацію. У Польщі не можна утилізувати ембріони. В Україні таких юридичних обмежень немає», — розповідає Ольга Малюта.

У випадку загибелі військовослужбовиці її чоловік чи партнер не зможе використати її біоматеріал, оскільки для цього потрібно скористатися послугою сурогатного материнства. 

«В Україні сурогатне материнство дозволене тільки для офіційно одруженої пари, якщо у жінки є якісь протипоказання для вагітності або вона фізично не може цього зробити», — пояснює медикиня. 

Але питання використання біоматеріалу чоловіків військовослужбовців з юридичного погляду теж відкрите.

«Зараз всім військовим, які перебувають у тривалих стосунках, і це рішення спільне, радять прописувати у договорі, у яких випадках партнерка може використати цей біоматеріал, незалежно чи є нотаріальна довіреність», — розповідає Ольга Малюта. 

У мирний час оформлення нотаріальної довіреності було потрібне, щоб, наприклад, у випадку відрядження чи перебування за кордоном, жінка змогла скористатися матеріалом. Але нотаріальна довіреність втрачає свою силу після загибелі людини, тому в окремому договорі в клініці потрібно прописувати, хто саме зможе використати біоматеріал у випадку загибелі. 

«Наразі посмертне використання біоматеріалу не прописане у законодавстві, але якщо є офіційний договір з клінікою, то жінці підуть на зустріч», — пояснює Малюта.

Ембріологиня Ольга Малюта не розуміє, чому за дев'ять років війни в Україні так і не врегулювали це питання. 

«У нас досі немає змін до законодавства, які б прописували можливість використання сперми військових як донорської. Є країни, в яких це дозволено, наприклад, Ізраїль», — говорить вона.

Також, на думку Малюти, в Україні дивні вимоги до донорів сперми та яйцеклітин. Зокрема, обов'язково, щоб у цієї людини вже була народжена здорова дитина. 

«У світі це працює не так. Якщо жінка приходить в клініку і потребує донації сперми, вона готова піти на донорську сперму, яка немає всіх обстежень. В принципі, як це відбувається під час звичайного зачаття», — говорить вона.

Через велику кількість вимог до донорів сперми, а також упереджене ставлення до жінок, які йдуть на донацію, в Україні це непопулярно. Самотня жінка в Україні може з юридичного погляду прийти в клініку і отримати весь спектр послуг. 

Якщо клієнт вирішує не використовувати біоматеріал, він чи вона можуть написати заяву на утилізацію або анонімну донацію. 

Також, на думку ембріологині, в умовах повномасштабної війни в Україні було б доцільно створити банк сперми і ДНК.

«У перші дні повномасштабного вторгнення було багато розмов про те, чому гинуть найкращі люди, і що доцільно було б створити такий банк для збереження генофонду. Але тоді ці розмови швидко стихли», — розповідає вона.

Фізично зробити це можливо, але є юридичні обмеження. Зі свої медичної практики Ольга Малюта знає, що є велика кількість жінок, які потребують донації. 

«У майбутньому кількість самотніх людей і альтернативних видів сімей буде збільшуватися, то чому не забезпечити їм можливість мати дітей?» — говорить вона. 

21 березня парламент підтримав у першому читанні законопроєкт щодо створення державних гарантій щодо збереження можливості біологічного батьківства і материнства для захисників та захисниць, у випадку отримання ними поранень, які впливають на репродуктивні функції.