Конспект етеру «Цей дощ надовго» за 12.11.2022
Про деокупацію Херсона
Перші дві доби після деокупації правобережжя Херсонщини показують, що росіянам не добре і на лівому березі.
Загроза для Херсона все одно буде, бо ствольна артилерія працює на відстані 20-40 км, а реактивна — від 30-40 до 50-60 км. Ширини Дніпра не вистачає, щоб тримати безпечну зону. Проте деокупація розв’язує українським військовим руки, бо правий берег набагато вищий. ЗСУ облаштуються там, зроблять технічні пости розвідки.
Операція за звільнення Херсона розпочалась ще наприкінці серпня. Це було виснажливо, а Україна заплатила високу ціну. Проте зараз це покращує тактичні умови зі стратегічним поглядом у майбутнє.
Олешки та Гола Пристань будуть сірою зоною. Проте через ландшафтні умови ці позиції невигідні для росіян, бо, щоб завдавати удару, їм доведеться виїжджати на центральну дорогу.
Про війну взимку
Деокуповувати свої території можна і треба в будь-які пори року. Росіян потрібно постійно тримати в тонусі: це дає можливість будувати лінію оборони та створювати канали логістики.
Про постачання іранської зброї
Це створює небезпеку для України. Найбільш небезпечною є Zolfagar — балістична ракета, яка несе на собі бойову частину, вагою майже 600 кг.
Збити таку ціль вкрай важко, бо у нас майже немає засобів, щоб знищувати балістичні ракети. Також цю ракету важко помітити, а кількість бойового елементу у ній є надзвичайно великою.
Про постачання зброї Україні від країн Заходу
Засобів ППО у нас мало, але ця кількість постійно збільшується. Зокрема, США надали новий пакет військової допомоги, до якого належать нові сучасні та мобільні системи протиповітряної оборони.
Крім того, США контрактують для України озброєння та військову техніку. Те ж саме роблять Велика Британія та Франція.
Про ситуацію на фронті
Єдине, чим можуть давити росіяни — кількістю. Проте найбільших втрат окупанти зазнають поблизу Бахмута і Торецька. Впродовж понад двох тижнів щодоби вони втрачають 500-900 людей особового складу.
Не можна давати росіянам розслаблятись. Вибухи мають лунати на території Росії. Проте питання, як на це відреагують країни Заходу і чи дозволять це, адже світ боїться ядерної загрози.
Росіяни з однаковою силою штурмують Бахмут, Павліку, Вугледар, Торецьк та Авдіївку. Це найгарячіші точки на фронті. Російські військові прагнуть зайти в ці пункти, бо пережити зиму в місті набагато простіше, ніж в чистому полі. Також буде важче відслідковувати окупантів у житлових кварталах і приватному секторі.
Росіяни будуть посилювати бойові дії від Авдіївки до Кремінної. Це пов’язане з тим, що після деокупації Херсона і в нас, і в них звільнилась значна кількість підрозділів, які, найімовірніше, перекидатимуть на схід. Проте ЗСУ тримають під вогневим контролем трасу Сєвєродонецьк — Сватове, яка є потужною логістичною артерією росіян.
Про саміт G20
Перемовин з Росією не буде. Про це повідомляли раніше і президент, і міністр закордонних справ.