«Хороші росіяни» небезпечні

«Хороші росіяни» небезпечні

Український філософ, публіцист та перекладач Вахтанг Кебуладзе розмірковує про уособлення Путіна, роль росіян у повномасштабній війні проти України і як розмежування росіян та Путіна може бути небезпечним для світу. 

Злий Путін — ворог нашого теперішнього, «хороші росіяни» — вороги нашого майбутнього.

Підступно розв’язавши геноцидну війну проти України, Путін і його кремлівська зграя остаточно встановили статус Росії як ворога людства. Сподіваюся, що ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна — це лише початок всесвітнього юридичного та політичного визнання такого статусу. 

Та було би небезпечною наївністю звинувачувати в усіх жахах цієї війни лише очільника російської недоімперії та його найближче оточення. Злочини проти людяності та геноцид народу України здійснюють тисячі звичайних росіян. Вони прийшли на нашу землю вбивати, катувати, ґвалтувати, красти. Росіяни несуть смерть усьому живому. Не лише людям, а також тваринам і природі взагалі. 

Ми з жахом спостерігаємо російський садизм щодо людей і тварин, а також руйнівні наслідки російського вторгнення для наших природних багатств, які зрештою є багатствами всього людства. Велика кількість плодючих земель України ще багато років буде непридатна для сільського господарства. Росіяни не тільки залишили на них рештки бомб і снарядів, а й замінували, аби люди не могли на цих землях працювати. Росіяни, коли тікають від української армії, мінують все: квартири та приватні будинки, подвір’я та городи, трупи солдатів і тварин, дитячі іграшки. Велику кількість українських сіл і земель навколо них вони випалили забороненими міжнародними конвенціями фосфорними бомбами. 

Ядерний шантаж Росії не обмежується загрозою застосування ядерної зброї, а також здійснюється через силове захоплення та бомбардування українських атомних електростанцій. Тому ми можемо говорити не лише про геноцид, а також про екоцид, який влаштувала Росія. Блокуючи експорт українського зерна й олії, Росія прирікає на голод величезну кількість людей у світі. Разом із ядерною загрозою це можна назвати гоміцидом, тобто політикою, спрямованою на знищення людства.

І цю політику здійснює величезна кількість росіян, а майже всі вони активно або пасивно підтримують її. Тож, якщо в конкретних злочинах Росії юридично мають бути звинувачені конкретні виконавці та ті, хто віддавав злочинні накази, то моральну та політичну відповідальність за весь цей жах несуть усі росіяни. Треба зробити лише одне уточнення. 

Коли я говорю про росіян, то маю на увазі не етнічне походження, а ксенофобську російську ідентичність, яку можуть мати люди різного етнічного походження, бо Росія — це недоімперія, яка колонізувала та дегуманізувала велику кількість різних народів, нав’язавши їм свою збочену ідентичність. 

Одним із головних інструментів нав’язування цього збочення є так звана «російська культура», насамперед російська література, яка від початку й аж дотепер пронизана ксенофобією, зверхністю до інших народів і насолодою від власної деградації. Осердям російської ідентичності є імперська хвороба, бо імперію на території Росії було створено, а повноцінна політична нація там не сформувалася. Росіяни бояться одужати від цієї хвороби, бо тоді їм доведеться стати іншими, втратити ядро власної ідентичності. Втім, лише це і є запорукою того, що вони колись перестануть бути загрозою для людства та самих себе.

На тлі цих теоретичних розважань постає конкретне практичне питання про так званих «хороших росіян», які не підтримують злочинної політики Путіна, виступають проти війни, яку Росія розв’язала проти України, та мріють про демократичні зміни в своїй країні. Але чи можуть ці зміни направду відбутися? Чи не є надія на це оманою, яку «хороші росіяни» навіюють собі та людству? І що насправді сьогодні непокоїть цих «хороших росіян» — нелюдяна жорстокість їхніх земляків, які скоюють злочини проти людяності по всьому світу та ведуть геноцидну війну проти народу України чи те, як ставитимуться після всього цього до Росії цивілізовані люди? 

Якщо сутність Росії в її імперськості, то жодна заміна влади нічого не змінить у її злочинній природі. Лише повна деконструкція імперії може згодом зумовити виникнення на її території умов для вільного та гідного людського життя. Та чи готові до такої деконструкції самі «хороші росіяни»? В мене до них є лише одне питання: чи готові вони уявити світ без Росії? Якщо так, то з ними можна про щось говорити. 

Але я сумніваюся, що ми знайдемо когось серед «хороших росіян», хто ствердно відповість на це питання. А я вважаю, що маю право на таке питання, бо народився в Совєтському Союзі, ненавидів і мріяв про його розпад. Я пережив травматичний досвід ненависті до власної батьківщини, але також і прекрасний досвід емансипації від неї і набуття справжньої батьківщини — України. Це стало можливим зокрема й тому, що багато людей роками намагались уявити світ без Совєтського Союзу.

Я поділяю думку Бенедикта Андерсона, що «нації — це нарації». Політичні нації, як і будь-які спільноти людей, є продуктами суспільної уяви, що осідають в наративах. Та ці продукти є не повітряними замками, а доволі стійкими соціально-політичними конструкціями, які організовують наше спільне життя. Тож суспільна уява — це дуже потужний інструмент історичного розвитку людства. 

І в мене є один рецепт стосовно Росії, який може нам допомогти. Він спав мені на думку в Ізюмі, біля муралу на стіні зруйнованого росіянами житлового будинку. На ньому зображено обличчя Джона Ленона й цитата з його пісні «Imagine». Стінопис посічено російськими обстрілами. І тоді я подумав, що для здійснення мрії Ленона про світ, в якому всі люди живуть своє життя у мирі, нам потрібно почати уявляти світ без Росії. Це може врятувати і нас, і самих росіян. Натомість «хороші росіяни», які спробують зберегти російську імперію, стануть загрозою для всього людства. 

Тож направду хорошими росіянами можуть бути лише ті, хто готовий відмовитися від збоченої російської імперської ідентичності, зрозуміти, що її отруйними міазмами просякнута вся «російська культура», покаятися в злочинах Росії, деконструювати російську імперію, дати свободу всім колонізованим Росією народам, а відтак перестати бути постійною загрозою всьому людству.