«Капелан — це частинка душі у великому механізмі армії». Цінність і роль капеланів на фронті

У Збройних Силах України є понад 738 військових капеланів, які виконують обов’язки священників. На посадах штатних військових капеланів — 78 офіцерів, які отримали військове звання та підписали контракт із ЗСУ.

Військові капелани — це представники духовенства, які забезпечують релігійні потреби бійців в армії. Капелани контролюють моральний стан військовослужбовців, проводять богослужіння, налаштовують бійців перед боєм, підтримують цивільні сім’ї військових.

Більшість — представники Православної церкви України. Також є капелани Української греко-католицької церкви, протестантські пастори й імами — капелани-мусульмани.

Про структуру Служби військового капеланства, роль, цінність і мотивацію капеланів — у матеріалі.

Послухати матеріал:

30 листопада 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Службу військового капеланства», який набув чинності 1 липня 2022 року.

Служба військового капеланства — окрема структура у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань. Військове капеланство підпорядковуються Головнокомандувачу ЗСУ, очільникам Нацгвардії, ДПСУ та керівникам інших військових формувань. 

Військові капелани зобов'язані організовувати заходи щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців та їхніх сімей, дотримуватися права на свободу світогляду та віросповідання. 

Військових священників не залучають до чергувань, нарядів, проведення службових розслідувань та інших дій, несумісних із їхніми посадовими обов’язками та статусом священнослужителя. Також їм забороняється видавати зброю та боєприпаси. 

Капелани можуть виконувати богослужіння, релігійні обряди й іншу діяльність із військовими лише з дозволу командира військової частини. Наявність капелана є обов'язковою в усіх підрозділах. Проте наразі є нестача людей із відповідними знаннями, розповіли в коментарі Свідомим троє капеланів. 

Ярослав Волковицький був священником Свято-Стрітенського храму Православної церкви України в Костянтинівці Донецької області.

З початком повномасштабного вторгнення почав волонтерити в різних підрозділах як священник, оскільки мобілізуватися ще не міг (закон про військових капеланів набув чинності 1 липня 2022 року — ред.). У лютому 2023 року підписав контракт із ЗСУ та став капеланом Православної церкви України. 

«У мене було багато знайомих військових до початку повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого періодично ходив до військкомату, хотів бути поруч із хлопцями [військовими]», — розповідає Ярослав Волковицький.

Ієрей Ярослав допомагає військовослужбовцям усіх конфесій. Обов'язки капелана — це морально-психологічна підтримка, душпастирство (духовне керівництво — ред.) і забезпечення духовних або релігійних потреб. 

«Якщо військові сповідують православ'я, то ми надаємо їм іконки та хрестики (символи християнської церкви — ред.), якщо іслам — килимки для намазу (щоденна молитва мусульман — ред.) і Коран (центральний релігійний текст ісламу — ред.)», — каже капелан.

Військові знають, що будь-яка розмова із капеланом прирівнюється до сповіді, пояснює ієрей. Це дозволяє їм говорити про речі, які іноді не зрозуміють рідні або побратими. 

Окрім моральної та духовної підтримки, капелани організовують святкування релігійних свят, якщо дозволяють умови, в яких перебуває певна бригада.

Ієрей Ярослав також навчає військових процесу хрещення (таїнство у християнських церквах, що символізує духовне народження в церкві — ред.), щоб кожен із них міг охрестити побратима, якщо той забажає. 

«Якщо перебуваєте з побратимом в окопі й він вирішив охреститися, то треба зробити наступні дії: полити воду на голову та промовити “в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь”. Далі вже священник проведе таїнство Хрещення», — навчав капелан військових. 

Ієрей зауважує, що капеланів не вистачає для усіх бригад. Офіційно у кожної бригади та батальйону мають бути свої священники, які постійно на зв'язку: фізично або в телефонному режимі. Проте часто людей бракує.

Давид Мільман народився в Кам'янському Дніпропетровській області, останні 40 років проживає у Києві. Все життя був цивільною людиною — рабин (духовний лідер єврейської громади — ред.), викладач Тори (єврейська релігійна книга — ред.), помічник головного рабина України Моше Реувена Асмана. 

«Потім сталося [повномасштабне] вторгнення. Мої учні, прочани, друзі, знайомі пішли боронити країну. Виявилось, що більшість їхніх проблем я можу вирішити, тільки перебуваючи у війську. Хотів допомогати військовим іудейського віросповідання», — розповідає Давид Мільман. 

20 квітня 2023 року його призначили священнослужителем у Збройних Силах. Наразі він перший і єдиний рабин, який співпрацює із ЗСУ. 

В українському війську воює не менше тисячі євреїв. Зокрема, ізраїльтяни, які є військовослужбовцями в інтернаціональних бригадах.

Мільман часто проводить релігійні свята для іудеїв — запалення ханукальних (Ханука — іудейське свято світла — ред.) свічок перед бійцями та міжнародними добровольцями ЗСУ іудейського віросповідання. Бере участь у релігійних процесіях поховання представників єврейської громади. 

«Найбільше мотивує відчуття того, що я потрібен. Не тільки як людина, у якої можна попросити допомоги. Солдати потребують духовності. Ставлення до віри, Бога змінюється у тих, хто воює і тих, хто чекає їх вдома. Одна із головних задач капелана — підтримка», — пояснює рабин Давид Мільман.

Хаджалі Мухаммад Алі народився у Харкові, де прожив майже все життя. Його батько сирієць, тому чоловік часто бував у Сирії, де закінчив школу. До вишу вступив у Харкові. За фахом — інженер програмного забезпечення. 

Його життя до 2022 року ділилося на дві частини: цивільну, де він працював програмістом, і військову — волонтерив як капелан для військових у зоні АТО та ООС від організації Військове капеланство України (діє з 2014 року, Алі доєднався у 2018 році — ред.). 

Після 24 лютого 2022 він постійно перебував із військовими як капелан, зокрема брав участь у боях за Харків (із 24 лютого 2022 року до 11 вересня 2022 року — ред.). Наприкінці 2023 року підписав контракт зі Збройними Силами України та став капеланом 71-го мобільного госпіталю в Києві. Він єдиний капелан-мусульманин у Медичних силах. 

«Здебільшого працюю з пораненими: не лише мусульманами, а представники різної віри. Капелан — це не просто священник, який проводить релігійні обряди. Це людина, яка може розмовляти з військовослужбовцями на різні загальнолюдські теми. Це той, хто може бути поруч, і в правильний момент дізнатися, що дійсно потрібно», — пояснює Хаджалі Мухаммад Алі. 

Капелан намагається побудувати свою роботу так, що вона складається не лише з офіційностей (проведення релігійних свят, спілкування лише у визначений час — ред.). Мухаммад Алі допомагає командирам бригади по роботі з особовим складом, коли є складнощі в комунікації. Окрім цього, капелан взаємодіє з родичами військових, коли у них виникають питання. 

«Набагато краще працювати в неофіційній атмосфері. Я їжджу з хлопцями на евакуацію, спілкуюся про побутові речі. Душпастирство передбачає роботу над різними сферами життя військовослужбовців: сімейною, професійною тощо», — каже чоловік. 

Мухаммад Алі представляє іслам, тому часто опікується дотриманням релігійних прав у військовослужбовців-мусульман. Розв'язує питання їхнього харчування, оскільки їм можна вживати лише спеціальне м'ясо, просить виділити для них окремий час на молитви. 

Капеланську службу чоловік називає маленьким чудом, яке працює без бюрократії та не потребує вимірювання результативності. Цінність і значення свої роботи він бачить у моральному стані військових.