Гомеопатія не працює. Чому ж здається, що вона допомагає?

Гомеопатію можна назвати унікальним явищем у медицині. Те, що засоби, які не працюють, і надалі мають шалену популярність, — неймовірний факт.

Як з’явилася гомеопатія? Чому вона не працює та як може нашкодити, якщо «не працює»?

Батьком гомеопатичної медицини можна вважати німецького лікаря Самуеля Ганемана.

Одного разу він провів експеримент: почав приймати хінін і зрозумів, що має всі симптоми малярії, від якої хінін, власне, і лікував. Проте прояви були більш помірними.

Так у нього з’явилася гіпотеза, що якщо людини має якусь хворобу, то їй треба дати ліки, які в здорової людини спричиняли б симптоми цієї хвороби. Наприклад, якщо у вас нудота, то треба лікувати чимось, що викличе нудоту в здорового. Іншими словами лікувати «подібне подібним». 

Проте дозування цих препаратів було мізерним. Ганеман настільки зменшував концентрацію препарату, що пропорції розчину до діючої речовини були 1:100,0 млн.

А ще лікуванню передували ретельні консультації з клієнтом/кою, де лікар розпитував про життя та хворобу. Така мізерна доза однозначно не буде працювати. А от що спрацювало — так це те, що гомеопатія дійсно зацікавила людей. Самуель Ганеман помер мільйонером.

Попри те, що здоровий глузд і клінічні дослідження доводять, що гомеопатія не працює, люди продовжують не лише приймати гомеопатичні засоби, але й стверджувати, що вони їм допомагають.

Гомеопатією якийсь час користувалася навіть Британська королівська родина. Але так званий ефект гомеопатичної медицини можна пояснити як мінімум двома факторами: ефектом плацебо та… брехнею.

У 2010 році Комітет науки та технологій Великої Британії опублікував звіт щодо гомеопатичної медицини. Відповідно до нього, гомеопатії винесли «вирок»: працює не краще, ніж плацебо. А 2017 року Національна служба охорони здоров’я Британії заявила, що більше не буде фінансувати гомеопатичне лікування через брак доказів ефективності. 

Проте ефект плацебо має потужну дію. Якщо спрощено, мозок людини може «переконати» тіло, що фейкове лікування працює, пише Гарвардська медична школа. Але ефект плацебо не лікує. Він лише тимчасово переконує тіло, що симптоми зникли або стали помірніші. І головна небезпека в тому, що якщо мова не про ГРВІ, а серйозні захворювання, людина може втратити час і, відповідно, можливість вилікувати хворобу або лікувати її швидко та ефективно.

У явищі ефекту плацебо велику роль відіграє не лише віра та переконання людини, а також ритуали, які оточують те чи інше «лікування». У випадку гомеопатії це може бути певна схема чи розведення чогось — це має здатність діяти на свідомість людини.

Іноді гомеопатичні засоби мають зовсім не гомеопатичні дози реальних препаратів, проте неперевірених, що не вказують в інструкції. Оскільки гомеопатія практично не контролюється, доволі важко перевірити, чи відповідає інструкція дійсності.

Про це зазначає і фармацевт Андрій Чимбар: «Іноді гомеопатичні засоби мають зовсім не гомеопатичні розведення. А отже, мають повноцінну біологічну активність, яка, швидше за все, не вивчалась як слід. І це реальна проблема».

До того ж багато гомеопатичних препаратів купуються не в аптеках, а на розрекламованих сайтах і сервісах.

Історія знає багато випадків, коли гомеопатія виявилась зовсім не гомеопатією. Недостатній контроль якості таких препаратів несе додаткові ризики для здоров’я людини. Наприклад, 2019 року в Управлінні із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів у США (FDA) застерігали батьків від використання гомеопатичного препарату проти болю при прорізуванні зубів. Засіб містив беладонну в значно вищих концентраціях, ніж було вказано на пакуванні.

Гомеопатія — це потужне самонавіювання. Але іноді й лікування «нічим» може зашкодити. А от гомеопати/ки й досі беруть за свої послуги чималі гроші. Адже продавати надію завжди вигідно.