From Ukraine with Love: що Україна подарувала світу?

Вакцини від інфекційних хвороб, гелікоптери, трамваї, рентген-апарати та поштовий індекс є відомими у світі. Проте мало хто знає, що ці винаходи належать саме українцям.

«Свідомі» зібрали найвизначніші винаходи українських науковців, які використовують у цілому світі. 

Чума та холера — ті інфекційні захворювання, що в різні історичні періоди забрали життя тисячі людей. За даними ВООЗ, станом на 2022 рік від холери помирали до 143 тисяч людей.

Першим, хто розробив вакцини від цих захворювань, був український бактеріолог єврейського походження Володимир Хавкін. 

Хавкін працював у лабораторії Іллі Мечникова в Одесі, пізніше — в Парижі, де винайшов вакцину проти холери. Через відмову низки європейських країн використовувати її, переїхав до Індії. Там працював з 1896 року і створив вакцину проти чуми. Його роботу підтримував уряд Великої Британії [у той час Індія входила до складу Британської імперії — прим. ред.]. Загалом тоді в Індії вакцинували чотири мільйони людей.

Ще одним проривом у медицині, який у минулому столітті здійснив українець, була перша у світі операція з пересадки внутрішнього органу живій людині.

У 1933 році український хірург Юрій Вороний пересадив нирку реципієнтці від загиблої людини. Однак людина, яка отримала новий орган, прожила всього лише 48 годин після операції.

Звіт про цю операцію опублікували італійський журнал «Minerva Chirurgica» та іспанське видання «El Siglo Medico».

Сьогоднішній світ важко уявити без гелікоптерів: їх використовують як у військових, так і цивільних цілях щодня.

За кордоном, на відміну від України, мало хто знає, що гелікоптер створив український авіаконструктор Ігор Сікорський. Він здобув освіту у Київській гімназії, згодом продовжив навчання у Морському кадетському корпусі, де захопився конструюванням і вирішив навчатися у Політехнічному інституті.

У 1908 році він почав розробляти свій перший гелікоптер, який не злетів через відсутність пожежного двигуна. Через два роки Сікорський знову спробував запустити гелікоптер, але той також не злетів. 

У 1923 році в США [емігрував після окупації України більшовиками] авіаконструктор заснував компанію «Sikorsky Aero Engineering Corporation». А вже наступного року з’явився літак S-29A, який міг перевозити 1900 кг вантажу та злітати з невеликих майданчиків.

Найвідоміша та остання робота Сікорського є гелікоптер S-58, який той розробляв у 1954–1955 роках. Гелікоптер цієї моделі використовували як у військовій, так і в цивільній авіації близько 50 країн світу.

Ще одним відомим українським конструктором був Сергій Корольов. Росія намагається видати його за свого вченого, попри те, що Корольов народився у Житомирі. Одне із міст у Підмосков'ї у 1996 році навіть назвали на честь українця — Корольов. 

Сучасна Росія пишається своїм «космічним» минулим, яке важко уявити без українця Корольова. Вчений перш ніж винайти ракетний двигун, зазнав репресій з боку радянської влади (з 1938 року по 1944 рік перебував у радянському таборі і навіть був засуджений до страти, а до реабілітації в 1957 вважався ворогом народу). 

Після реабілітації Сергій Корольов сконструював міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, космічні кораблі «Восток» і «Восход». Під керівництвом Корольова відбувалися польоти міжпланетних автоматичних станцій до Місяця, Венери та Марса, здійснено м’яку посадку на поверхню Місяця.

У 1957 році Нобелівський комітет хотів вручити премію в галузі фізики Сергію Корольову, але в СРСР він був засекреченою особою, тому радянське керівництво не розкрило прізвище головного конструктора.

Також цим винахідником захоплюється Ілон Маск, який у 2020 році навіть заявив, що спілкувався із сім'єю вченого.

Ще одним відомим українським вченим-фізиком є Іван Пулюй.

У 1881 році під час досліджень катодних променів український вчений конструює спеціальний прилад, що став відомий як «лампа Пулюя». Крім катодних, ця лампа випромінювала також Х-промені, проте тоді ніхто про це не знав.

У 1884 році очолив катедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі. Під час роботи Пулюй починає дослідження щодо природи та властивостей Х-променів. У лютому 1896 році фізик в «Доповідях Віденської академії наук» написав статтю про походження Х-променів. 

Однак Пулюй не вважається винахідником рентген-апарату, оскільки Вільгельм Конрад Рентген опублікував своє повідомлення «Про новий тип променів», де власне йшлося про Х-випромінювання, у грудні 1895 року. Фактично, можна вважати, що Пулюй та Рентген одночасно випустили дослідження про Х-випромінювання. Однак «Лампа Пулюя» з'явилася на 14 років раніше.

Тим, хто представив проєкт застосування електрики «для руху залізничних потягів з подачею струму», був українець Федір Піроцький. Росія також намагається видати його за свого винахідника, хоча Піроцький народився на Полтавщині, яка у цей період була частиною Російської імперії. 

На початку 1870-х років Піроцький розробив проєкт передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах, та дві машини змінного струму власної конструкції. 

У 1877 році Піроцький розіслав «Інженерний журнал» зі своєю статтею про експерименти усім зацікавленим особам і компаніям, включно з представниками компанії «Сіменс». Через два роки «Сіменс» продемонструвала невеликий «потяг» з окремим локомотивом. Енергія до двигуна локомотива подавалася за схемою Піроцького з «Інженерного журналу». 

Хоча вперше система умовної поштової індексації була впроваджена в Лондоні в 1857 році, сучасний поштовий індекс впровадили у 1932 році в Україні, яка у той час була в складі СРСР. 

Точної інформації, хто саме запропонував використовувати поштові індекси немає. Відомо тільки, що тоді український індекс складався з чотирьох позначок: перші дві цифри вказували на місто, наступна літера означала країну, а остання — район. Такий індекс скасували з початком Другої світової війни.

Наразі поштові індекси використовують більшість країн світу.