Фінляндія закриває пропускні пункти на кордоні з РФ. Норвегія та Естонія готові зробити те ж саме

У ніч на 18 листопада Фінляндія закрила чотири із восьми пунктів перетину кордону з Росією. Йдеться про пункти Ваалімаа, Нуйямаа, Іматра і Нійрала, що розташовані вздовж кордону Східної Фінляндії. Вони не працюватимуть до 18 лютого 2024 року, але заборону можуть продовжити.

Причиною став сплеск міграції. За даними Держприкордонслужби, 17 листопада до прикордонних пунктів прибули 163 шукачі притулку. За тиждень їх було приблизно 300. 

У людей немає необхідних документів. Серед них — громадяни Іраку, Сирії, Ємену та Сомалі. Ці люди використовували Росію як транзитну країну на шляху до Євросоюзу, хоча раніше РФ не пропускала їх.

До цього, 9 листопада, Держкордонслужба вирішила не пропускати російських велосипедистів на територію країни, аби запобігти в'їзду нелегальних мігрантів.

Раніше уряд Фінляндії вже обмежував допуск до своєї країни росіян. 

31 серпня минулого року ЄС припинив дію угоди з Росією, яка полегшує видачу Шенгенських віз росіянам. Однак про повну заборону на видачу документів не йшлося, оскільки з цього питання не було одностайності серед країн. 

Перед цим п’ять країн — Польща, Фінляндія, Естонія, Латвія та Литва — виступили із заявою, що вживатимуть окремих заходів зі скорочення кількості росіян, допущених на свою територію, якщо до спільного рішення дійти не вдасться.

У вересні країна зверталася до Європейської комісії з проханням дати спільні рекомендації всім країнам Шенгенської зони щодо скасування або анулювання віз, виданих громадянам Росії.

Тоді уряд Фінляндії пропонував, щоб країни Шенгенської угоди, блокуючи в'їзд російських громадян на своєму кордоні, анулювали візу громадянина РФ або заборонили йому в'їзд, відповідно до звичайної Шенгенської практики.

МЗС країни тоді роз’яснювало, що якщо віза громадянина Росії анульована однією країною, або він підпадає під видиму заборону на в'їзд в Шенгенську інформсистему, інші держави-члени можуть також заборонити йому в'їзд у Шенгенську зону. Це дозволило б запобігти спробам росіян в'їхати в Шенгенську зону іншим шляхом.

Тоді Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто заявив, що країна не бажає бути «транзитною» і починає національні заходи щодо запобігання в'їзду в країну громадян Росії. 

Зрештою, у канцелярії заявили, що ухвалять принципове рішення про «суттєві обмеження» на вʼїзд російських громадян та видачу їм віз. Передбачалося, що в’їхати до країни зможуть лише певні групи осіб, зокрема родичі, які відвідують тих, хто проживає у Фінляндії, а також ті, хто там навчаються чи працюють. А з 30 вересня 2022 року Фінляндія закрила кордон для російських туристів із Шенгенськими візами.

У квітні на тлі війни в Україні та для уникнення міграційної кризи Фінляндія розпочала будівництво першої ділянки паркану на кордоні з Росією.

У норвезькому уряді кажуть, що «уважно стежать» за ситуацією на кордоні Росії й Фінляндії і готові закрити єдиний пропускний пункт на норвезько-російському кордоні в Сторскогу.

Наразі, зі слів міністерки юстиції і громадської безпеки країни Емілі Енгер Мель, Норвегія не зіткнулася з такими потоками мігрантів, як Фінляндія. 

Уряд Естонії допускає «часткове чи повне» закриття контрольно-пропускних пунктів на кордоні. 

Керівник прикордонної служби країни Вейк Коммусаар повідомляв, що лише 16 листопада за півтори години з РФ до Естонії спробували потрапити вісім громадян Сомалі без віз, при цьому пройшовши російських прикордонників. 

Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Лаанемец висловив припущення, що їм, ймовірно, допомогла російська влада.

На випадок закриття кордону на міст між естонською Нарвою і російським Івангородом вже привезли бетонні блоки.

Президент Фінляндії Саулі Нііністе і Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр звинуватили Росію в тому, що вона навмисно допомагає біженцям перетинати кордони з метою дестабілізації в країнах Заходу. 

Використання Росією мігрантів назвала «ганебним» і очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона написала, що підтримує заходи Фінляндії. 

Речник ЄС Крістіан Віганд заявив, що Євросоюз фіксує збільшення кількості випадків прибуття нелегальних шукачів притулку з Росії до Фінляндії. 

Він додав, що держави-члени ЄС зобов’язані захищати зовнішні кордони в повній відповідності до основних прав. Наразі ЄС контактує з фінською владою та прикордонниками. 

Речник президента РФ Дмітрій Пєсков назвав «великою помилкою обраний Фінляндією шлях конфронтації з Росією».

Тим часом 18 листопада біля будівлі парламенту Фінляндії зібралося приблизно 100 росіян, які влаштували протест проти «закриття кордонів». 

Вони хотіли налагодити діалог із фінським урядом і заявляли, що засуджують практику Росії щодо використання біженців як зброї в міжнародній політиці.

Одна протестувальниця впевнена, що «між країнами опуститься залізна завіса».

В Інституті міжнародних відносин Фінляндії вважають, що дії з направлення мігрантів через кордон є найяскравішим прикладом російської тактики залякування сусідніх країн.

Вона виділила три методи гібридного впливу РФ на сусідні країни:

Сінікукка Саарі каже, що шукачі притулку прибувають з Росії до Норвегії та Фінляндії з кінця 2015 року. 

У грудні 2015 року на російсько-норвезькому кордоні застрягли десятки мігрантів із Близького Сходу. Видання «Independent» писало, що тоді Росія була визнана безпечною країною, тому мігранти, які прибули в РФ, повинні були подати там клопотання про надання їм статусу біженця замість того, щоб потрапити в Норвегію. 

Тоді влада Норвегії почала відправляти мігрантів, які мають дозвіл на проживання в РФ, назад у Росію без обробки їхніх клопотань про надання притулку. 

Зі свого боку, російські силовики теж затримують мігрантів і направляють їх знову до Норвегії.

Норвезький уряд заявляв, що відсилав тільки тих мігрантів, які мають дозвіл на перебування у Росії, тому РФ була зобов'язана прийняти їх назад.

Крім цього, уряд Норвегії звертався до  Росії із запитом про те, чому країна направляє так багато біженців у Норвегію.

За даними Reuters, приблизно 1000 шукачів притулку в’їхали до Фінляндії з Росії за перші два місяці 2016 року. У 2015 році загалом ця цифра становила майже 700. 

Це відбувалося на фоні мігрантської кризи, з якою зіткнулися країни ЄС. Уряд Фінляндії тоді заявив, що багато з них були афганцями чи індійцями й не уникали війни чи переслідувань. Деякі жили в Росії тривалий час. 

Окрім маршруту через РФ, мігранти прибували до Євросоюзу через Середземне море. Тоді Владімір Путін заявляв, що нібито закликав російських силовиків посилити моніторинг потоків біженців через кордон із Фінляндією. 

Але дослідники Фінського інституту міжнародних відносин звинувачували РФ у тому, що вона використовує мігрантів проти Фінляндії та Європейського Союзу.

Сінікукка Саарі додала, що таку саму тактику використовує Білорусь на західних кордонах. 

У 2021 році білоруська влада за підтримки РФ організувала канали перекидання мігрантів до кордонів із країнами ЄС, зокрема Польщею та Литвою. 

Так Білорусь відреагувала на санкції, які ЄС наклав через фальсифікування президентських виборів у 2020 році та через репресії проти опозиції. Тож для влади в Мінську нелегальна міграція стала інструментом політичного тиску.

Відповідно до розслідування телеканалу «Белсат», прибуток білоруської влади від мігрантів становив щонайменше 12 мільйонів доларів.

Під час перебування на кордоні неодноразово виникали сутички з польськими прикордонниками. 

Мігранти за допомоги міліціянтів Білорусі використовували тактику: поки одні кидали каміння у польських поліціянтів, білоруські міліціянти засліплювали їх лазерами та стробоскопами, тоді як в іншому місці треті намагалися перетнути кордон.  

Випадки спроб перетнути кордон між Білоруссю та Польщею були й у 2022 та 2023 роках. Наразі остання спроба прорвати польський кордон із боку Білорусі була 24 вересня. Польським військовим тоді вдалося це зупинити.