Фільтрація на Херсонщині і в Криму: куди зникають українці?

Фільтрація на Херсонщині і в Криму: куди зникають українці?

У звʼязку з активізацією бойових дій на херсонському напрямку все більше місцевих, які перебувають під окупацією, хочуть виїхати. Наразі мешканці Херсонщини мають лише два варіанти: через Василівку Запорізької області або окупований Крим, звідти — в Росію, а потім — у третю країну.

До початку українського контрнаступу на півдні чимало людей обирали дорогу через Крим, оскільки та вважалася відносно безпечною. Однак ситуація змінилася. Тепер ризик затримання на блокпостах перед Кримом і на адміністративному кордоні окупованої автономної республіки зріс. Це повʼязано з пошуком росіянами диверсантів, шпигунів і зрадників, що активізувалося після вибухів в Криму.

«Свідомі» у співпраці з Медійною ініціативою за права людини розповідають про те, що відбувається на територіях тимчасово окупованого півдня після контрнаступу Збройних Сил України. 

«До українців ставляться, мов до сміття»

З Херсонської області в бік півострова ведуть дві дороги — через Чонгар і Армянськ. Саме тут росіяни облаштували фільтраційні пункти. Як це відбувається в Чонгарі, МІПЛ розповідає Максим, який разом із батьками пройшов фільтрацію кілька днів тому: «На виїзді перевіряють татуювання, телефони і документи. Перевірка зайняла пів години, її здійснювали російські військовослужбовці. Наступний блокпост був у самому Криму — та сама процедура. На третьому блокпості в Криму стояли військові РФ, ФСБ і “кадирівці”. До українців вони ставляться, мов до сміття. На лівому та правому колінах маю тату — дати народження моїх батьків. Військові спитали, чи знаю я, що цифри на колінах під час Другої світової війни били нацистам, то ж я — ніби як нацист».

За словами Максима, за кілька тижнів до цього виїжджала його подруга з батьком, і фільтраційних блокпостів не було. Утім на КПП «Чонгар» їх протримали 8 годин. Причина — татуювання батька часів СРСР: серп і молот на руці та ще одне, яке вказувало на те, що він — моряк. Подібні символи викликають у військових РФ підозри, оскільки ті вважають, що люди бʼють їх спеціально, щоб їх пропустили. 

Родина Максима попрямувала в бік Грузії, де на кордоні стояли ФСБ і російські військові. За пропуск вимагали 200 доларів. Коли ж батько відмовився, пригрозили, що заберуть машину і дітей, тому гроші довелося віддати. Їх пропустили.

«Російські військові звинуватили мене в підтримці нацистів»

Через Армянськ здебільшого їдуть мешканці Херсона і навколишніх населених пунктів. Журналісти МІПЛ поспілкувалися з кількома українцями, які намагалися проїхати. Усі кажуть, що фільтрація в Армянську ретельна.

Ірина — мешканка окупованого Херсона їхала 15 липня, до контрнаступу ЗСУ. «Наш автобус довго стояв під палючим сонцем на митниці. Потім пасажири проходили паспортний контроль, — розповідає жінка. — З автобусу викликали всіх чоловіків і мене. Жінка дуже довго дивилась мій паспорт, порівнювала фото зі мною. Мені 18, її цікавило, чому я виїжджаю без батьків. Перевірила телефон: контакти, смс, фотографії. Мене завели в тісну кабіну. Допит проводили чотири військових РФ. Почали перевіряти Viber. Підозрілим їм здався меседж: “В село заїхали орки”. Почали гуглити “орк”, питати, чи схожі на фото орка».

Ірина розповідає, що росіяни тиснули на неї, намагаючись дізнатися, скільки грошей переказала ЗСУ. Через переляк відповіла, що пожертвувала всього декілька гривень. Після цього військові звинуватили її « в підтримці нацистів». 

«Згодом мене перевели до довшої кабінки, де тривав допит якогось чоловіка. Коли їм не сподобалась його відповідь, сказали: “Як не доходить через голову, то зараз дійде через ноги, коли вийде дівчина”. Більше я цього чоловіка не бачила», — згадує Ірина. 

Так, під час виїзду 29 липня росіяни затримали вчителя інформатики Долинської сільської школи Олексія Трояна. Чоловік разом з дружиною Світланою і двома дітьми їхав через КПП «Чаплинка». Росіян роздратувало слово «коханий», яким Світлана позначила свого чоловіка в телефоні. Трояна затримали і повели на допит, який тривав 5 годин. Увесь цей час Світлана з немовлям чекала на вулиці. З приміщення, куди повели Олексія, чула характерні звуки ударів тіла об стіну або стіл. Зрештою чоловіка відправили на фільтрацію до ФСБ прикордонної зони Армянська в Криму. Наступного дня, як повідомляє UA South, туди ж приїхала Світлана, але зустрітися з чоловіком їй заборонили. Чоловіку дозволили зателефонувати. Під час розмови повідомив, що його не били, і наказав дружині їхати без нього. За даними журналіста Османа Пашаєва, який відслідковує долю Олексія Трояна, українського вчителя відпустили лише за місяць — 2 вересня. Подробиць того, що з ним росіяни робили у вʼязниці, наразі немає.

«Його поставили перед ямою, в якій була купа трупів»

Під час фільтрації в Армянську затримали ще одного мешканця Херсонщини — Владислава (імʼя змінено з міркувань безпеки). Його історію МІПЛ розповіла тітка Вікторія. Каже, що племінника затримали під час перевірки документів — його імʼя було в списках активістів, на яких полюють росіяни. Водночас Владислав, за її словами, багато років не веде жодної публічної діяльності, а росіяни, швидше за все, користуються застарілими даними. Після затримання чоловіку на голову одягнули пакет і повезли в невідомому напрямку. Згодом стане відомо, що в район Скадовська, де на території однієї з баз відпочинку росіяни облаштували вʼязницю.

Три дні Владислав пролежав звяʼзаний і з мішком на голові. Після цього його кинули в авто, возили пів години, аж поки не зупинились. «Коли вивели з машини і зняли з голови мішок, то він опинився перед великою ямою, в якій була купа трупів, — переказує слова племінника Вікторія. — Сказали: “Хочеш туди?” Він відповів: “Звісно, ні”. Тоді почали стріляти в повітря. Потім натягнули на голову мішок і знову кинули в якусь будівлю. Допитів не проводили».

Зустріч зі слідчими ФСБ сталася на четверту добу затримання. Вони відновили повідомлення чоловіка в Telegram. Почали залякувати і схиляти до співпраці. Допити відбувались щоранку, а вночі в камеру заходив кат і бив Владислава. 

Відпустили чоловіка за два тижні лише після того, як погодився співпрацювати з росіянами. Наразі Владислав перебуває на окупованій частині Херсонщини і поки не наважується на нову спробу виїхати. 

Чотири катівні Херсона

У Херсоні росіяни шукають диверсантів. «У Херсоні залишається чимало ветеранів-атошників, тих, хто був в Іловайську. Переховуються. В останні дні на них дуже сильно полюють, — розповідає МІПЛ Людмила, яка наразі в безпеці. — Раніше їх якось не надто шукали, а от букально два тижні тому активізувалися. До батьків одного з хлопців, якого я знаю, прийшли, а це стара адреса, де він колись жив. Херсон же взяли в перші дні, тому виїхати встигли небагато активістів». 

За словами жінки, викрадають не лише активістів чи колишніх військових, але й родичів. Каже, що так сталося з матірʼю і тіткою Олександра Шумкова, колишнього політвʼязня Кремля і особистого охоронця Дмитра Яроша з «Правого сектора», який три роки просидів у вʼязниці в Росії. Вони переховувалися в Херсоні в чужій квартирі, але їх вистежили, викрали, і тепер їхня доля невідома.

Одним з перших, хто публічно розповів про звірства росіян у Херсоні, став священик Православної церкви України Сергій Чудинович, якого росіяни викрали 30 березня за відкриту проукраїнську позицію. Того ж дня його почали катувати: били, душили, замість води поїли горілкою. Чудинович згадує, що почав прощатися з життям, але його запитали, чи буде він співпрацювати. Священик погодився. Його відпустили, а за декілька днів чоловік виїхав на підконтрольну Україні території. Публічно розповісти про те, що з ним зробили росіяни, Чудинович наважився лише 23 квітня.

Затримань на вулицях Херсона безліч. Одне з улюблених місць роботи ФСБ — ринки. Про те, як це відбувається, МІПЛ розповідає Костянтин Риженко — відомий у місті журналіст-розслідувач, власник Telegram-каналу про Херсон, який лише кілька днів тому виїхав з міста: «Ви можете сидіти в Херсоні, спілкуватися. І тут підходять люди в цивільному. Кажуть, мовляв, ходімо поговоримо. Та є важливий нюанс: після цих розмов на волю повертається 30% людей, доля решти невідома».

За словами Риженка, в Херсоні є чотири основні місця, де росіяни утримують і катують вʼязнів. Перше — це СІЗО на вулиці Електроенергетиків, 3. Друге — управління СБУ (Лютеранська, 1). Третє — СІЗО на Перекопській, 10. Четверте — будівля Головного управління Нацполіції в Херсонській області на Лютеранській, 4. 

Самому Риженку виїхати з-під окупації вдалося в рамках спецоперації, яку він готував заздалегідь разом із українськими розвідниками. Для цього довелося не лише виготовити документи на чуже імʼя, але й створити під них нову цифрову особу з історією в соціальних мережах. 

«Я виїздив автобусом в бік України на свій страх і ризик. Був серед нас хлопець, який чомусь весь час викликав питання у росіян, хоча в нього окуляри, дреди, тобто вид типового растамана, — говорить Риженко. — А шукають росіяни татуювання, мозолі на плечах. Під підозрою чоловіки з сухощавою чи спортивною тілобудовою — не прям такою, немов у качка, а просто видно, що людина звикла до фізичних навантажень. Їх бентежать татуювання рун, коловрати. У мене зірка на ребрах, то я її замазував тілесним кремом, щоб не було видно».

Коментуючи ситуацію з дотриманням норм міжнародного гуманітарного права в Херсоні, Риженко, за голову якого окупанти оголосили винагороду 200 тис. рублів, відповідає:

Боюся, що коли деокупують Херсон, і відкриється картина злочинів росіян, це буде гірше за Бучу.