Деокупована Харківщина. Репортаж про відбудову області

Деокупована Харківщина. Репортаж про відбудову області

Коли росіяни почали повномасштабне вторгнення, вони швидко просунулись Харківщиною, підійшли впритул до Харкова й окупували 22 територіальні громади або приблизно 40% області. У 2022 році українські військові звільнили майже всі населені пункти Харківщини — почалася відбудова, а з нею і багатомільйонні тендери на закупівлі.

Про відновлення, тих, хто його втілює, та життя місцевих після деокупації — у репортажі. 

Слухати матеріал

Руська Лозова 

За 15 кілометрів від Харкова люди в селі Руська Лозова два місяці прожили в окупації. Росіяни зайшли в селище на початку повномасштабного вторгнення, українські військові звільнили його у травні 2022 року. 

До 24 лютого 2022 року в Руській Лозовій жило приблизно п’ять тисяч людей, у вересні 2023 року на вулицях майже нікого немає. Будинки — посічені снарядами, подекуди — знищені зовсім. Духу відновлення майже не відчувається, рідко можна побачити дахи будинків, які вкриті лише брезентом. Поміж руїнами та залишками цегли видніються бур’яни, які скоро повністю поростуть у вже не придатному для життя будинку. 

Попри це, місцеві повертаються. Енергетики відновили електропостачання для всіх абонентів у селищі, повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, і планують відбудову. 

Департамент капітального будівництва Харківської військової адміністрації планує відновити будівлю сільської ради за 82.2 мільйона гривень. На металопластикові блоки виділили понад 11 000 гривень за квадратний метр, коли ринкова ціна — 8 000 гривень. Біля сільради хочуть встановити лавочки по 24 700 гривень, коли їх можна знайти значно дешевше — від трьох тисяч гривень. 

Начальник Харківської районної військової адміністрації Володимир Усов повідомляв, що вже триває відновлення закладів охорони здоров’я, зокрема в Руській Лозовій. Проте на одній із вулиць помічаємо «Амбулаторію загальної практики сімейної медицини» — це розбиті вікна, пошкоджений дах, понівечені двері та відсутність будь-яких ознак відновлення. Медзаклад не працює, а місцеві по допомогу їдуть у Харків. 

Балаклія

Руську Лозову та інші села біля Харкова звільнили ще у травні 2022 року. Але найбільше території Харківщини деокупували восени. 

«Пане президенте, наказ виконано. Місто Балаклія взяте під контроль. Російські окупаційні війська відійшли. Сьогодні 8 вересня (2022 року — ред.), 16:00»,

  — українські військові записали відео на даху райдержадміністрації. Балаклія стала першим містом, яке звільнили під час Харківського контрнаступу.  

Розташована за 85 кілометрів від Харкова, Балаклія є важливим вузлом комунікацій на півдні області. Деокупація міста посприяла контрнаступу українських військових на Куп’янськ. 

Станом на 2020 рік у Балаклії проживало 27 тисяч людей. На гербі міста зображений цементний завод, а в новинах до повномасштабної війни найбільше згадок було у 2017 році — тоді внаслідок диверсії спалахнула масштабна пожежа на складі боєприпасів.

Наступного разу найбільше згадок про Балаклію побачили в березні 2022 — тоді росіяни окупували місто. Мер Іван Столбовий перейшов на їхній бік. Офіс Генпрокурора повідомив йому про підозру, але колаборант разом із родиною виїхав до Росії. 

Через рік після звільнення, у вересні 2023 року, на головній площі Балаклії майорять державні прапори. Навпроти — жвавий рух, гучні розмови й музика на ринку. Він розташований одразу біля зруйнованого торгового центру, який вже поріс травою.

Відновили роботу магазинів приватні підприємці, які досі замінюють вікна та перекривають дахи. Крім них, до міста повертаються великі бізнеси — продуктовий магазин «АТБ» чи магазин техніки «Алло».

Балаклія виглядає живим, хоч пошрамованим містом. У парках працюють фонтани, а з дитячих майданчиків лунає сміх. У кафе можна замовити різноманіття японської та італійської кухонь.

Працюють банки, лікарня, амбулаторії — зі слідами бойових дій: тріщинами, заклеєними вікнами. П’ять медичних закладів Балаклійської громади були зруйновані повністю, 60% — пошкоджені чи розграбовані. Зараз працює міська поліклініка, за містом розташована лікарня.

За період окупації та активних бойових дій російське військо пошкодило або зруйнувало понад 200 багатоповерхівок на території громади. 

У місцевому магазині бачимо, як майстри ремонтують покрівлю даху.

Продавчиня Олена розповідає:

«Запрацювали ми у травні. Допомоги на відновлення немає, бо магазин приватний. Заміняємо все власним коштом. Знаю, що місцевим виплачують кошти через “єВідновлення” (програма допомоги від держави — ред.). Гроші приходять, допомагають заміняти вікна й двері, але глобальних ремонтних робіт не бачу. Біля мого будинку є девʼятиповерхівка, у яку влетів снаряд, то вона так і стоїть». 

Харківщина стала лідером за кількістю заявок за програмою «єВідновлення». Жителям області виплатили вже понад 914 мільйонів гривень компенсації, у Балаклійській громаді — більше 112 мільйонів гривень.

Відновлювати Балаклію також допомагають інші регіони та міжнародні партнери. Вінницька міська рада передала десять мільйонів гривень на підготовку до опалювального сезону, а ЮНІСЕФ відкрив дитячу точку «Спільно». Чеський фонд «Людина в біді» допоміг зі встановленням вікон. Чехія передала тимчасовий міст, який розмістили на дорозі «Харків — Зміїв — Балаклія — Гороховатка».

Ізюм

Після Балаклії звільнили Ізюм, який росіяни окупували 1 квітня 2022 року. 10 вересня місто звільнили. 14 вересня Володимир Зеленський приїхав до Ізюма, щоб над міською радою підняти державний прапор. 

За час повномасштабного вторгнення місто зазнало найбільше російських авіаударів — 476. Близько 80% інфраструктури зруйновано. 

До війни тут проживало 35 тисяч, повернулося 23 тисячі. Через рік після деокупації центр міста виглядає похмуро, але моторно. Напівзруйновані будинки, магазини без вікон та прострелені багатоповерхівки. З гучномовців лунає радіо й українська музика, під яку комунальники доглядають клумби, підмітають вулицю та викладають нову бруківку. 

Ми спілкуємося з місцевим таксистом, який не задоволений відновленням парку. 

«У центрі квіти садять, бруківку кладуть, бо там постійно іноземці приїздять (у липні Ізюм відвідали делегації з Канади, Швеції та Швейцарії — ред.), то треба щось показувати. Краще б житловими будинками опікувалися, бо їх ще не всі відновили», — говорить чоловік. 

Зелені насадження, квіти, дерева та кущі Ізюм отримав безкоштовно від київських комунальних підприємств. Проте на ремонт та технічне обслуговування фонтану Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради витратило майже 100 тисяч гривень. 

Тендер виграло комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюм». У розслідуванні «Наші гроші» йдеться, що в серпні 2023 підприємство уклало угоду з ТОВ «Слобожанська будівельна компанія “Саргон”» щодо ремонту будівлі готелю «Крем’янець» на майже 25 млн грн. Там розташовані державні структури, зокрема податкова інспекція, відділ міграційної служби.

Ціни на деякі матеріали виявились суттєво завищеними. До прикладу, металопластикові двері запланували купити по 10 500 гривень за квадратний метр, коли ринкова ціна — 8 000 гривень. 

Музику і звуки сирен доповнюють шуми будівельних робіт — триває відновлення міськради, яку росіяни підпалили під час відступу у вересні. На неї виділили 130 мільйонів гривень із фонду ліквідації наслідків збройної агресії та місцевого бюджету. Як і в Руській Лозовій та готелі «Крем’янець», тут закуплять двері з металопластику по 11 850 гривень за квадратний метр, коли ринкова ціна — 8 000 гривень. 

У центрі міста видніється брезентове покриття на будинках. Станом на кінець жовтня в Ізюмі капітального ремонту потребують 120 багатоповерхівок, відновили лише 18. 

Один із будинків, які потребують капітального ремонту, — на вулиці Донця Захаржевського. Станом на вересень багатоповерхівку не почали відновлювати. Частина вікон досі розбита, у під’їздах лежить цегла й міжповерхові балки. Зі вцілілих балконів люди перегукуються з тими, хто сидить внизу на лавках. 

Серед тих, хто підтримує та допомагає місцевим, — громадська організація «Вірний напрям». 

«Майже одразу після деокупації ми доставляли харчі та воду. Згодом доєдналися до відновлення житлових будинків — ремонтували дахи, возили будівельні матеріали, встановлювали скло в розбиті вікна», 

— говорить керівник організації повний тезко президента Володимир Зеленський

У центральному парку розташована зруйнована Ізюмська загальноосвітня школа №4. Немає даху, відсутні вікна, а деякі стіни зрівнялися із землею — організація допомагає і з цим. Закуповують техніку та меблі, адже під час окупації росіяни повністю розграбували школи — немає навіть парт та стільців. 

«Наразі навчальний процес повністю перейшов в онлайн, але маємо надію, що після перемоги діти одразу зможуть піти в школу, і для цього буде все підготовлено», — каже керівник організації. 

Тендери, компанії-відбудовники та завищені ціни на Харківщині

У Харківській області, за даними системи «Prozorro» станом на вересень 2023 року, вже уклали договорів на відбудову на понад 1.5 мільярда гривень. Харківський антикорупційний центр пише, що характерними є суттєві завищення цін у кошторисах на закупівлі. Це стосується майже всіх контрактів. 

Наприклад, для ліцею в Старому Салтові (селищі за 45 км від Харкова, яке було під окупацією до початку травня 2022 року — ред.) планують закупити два твердопаливні котли по 756 тис грн, коли їх можна знайти втричі дешевшими. А на весь капітальний ремонт ліцею уклали тендер на майже 194 млн грн. 

Голова Харківської ОВА повідомив, що його планують відновити до наступного навчального року. У повідомленні пресслужби Харківської ОВА вказують, що загальна вартість ремонту — понад 205 мільйонів гривень. Станом на кінець листопада 2023 року в ліцеї вже тривають ремонтні роботи. 

На ремонт будівлі, де розміщена амбулаторія, Центр надання адміністративних послуг та селищна рада у Старому Салтові виділили 62 мільйони. Видання «Наші гроші» знайшло завищення цін також на водонагрівачі, теплоакумулятори, кабелі та шпаклівку. 

Проєкт «Dozorro» Transparency International Ukraine після аналізу закупівель на відбудову Харківщини зазначає, що великі замовлення часто отримують компанії, що фігурують у кримінальних провадженнях або розслідуваннях журналістів, мають зв’язки з представниками влади та колишніми висуванцями «‎Партії регіонів».

Найбільшу суму замовлень на відбудову Харківщини — понад 200 млн грн — отримала будівельна фірма «Промтекс», яка, за даними Dozorro, повʼязана з групою будівельних компаній «‎Авантаж» колишнього нардепа від «‎Партії регіонів» Анатолія Денисенка.

У 2018 році фірма фігурувала у справі щодо заволодіння коштами бюджету на замовленнях Департаменту комунального господарства Харківської міськради. У 2019 правоохоронці відкрили схоже кримінальне провадження за підозрою у розтраті коштів, призначених для ремонтів у Харкові. 

17 листопада 2023 року Олег Синєгубов під час брифінгу прозвітував, що видатки на відбудову Харківщини за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії цьогоріч становлять 1 мільярд 107 мільйонів гривень.

«Наразі реалізується більше 60 об’єктів відбудови у Харківській області. За темпами з відновлення ми є одними з лідерів, оскільки наш регіон є майже повністю деокупованим, а значна кількість об’єктів постраждала від російської агресії і потребує оперативного відновлення», 

— сказав начальник Харківської ОВА. 

Для контролю тендерних закупівель при Харківській районній військовій адміністрації діє група «Прозорість і підзвітність». До неї входять представники органів місцевого самоврядування, громадськості та керівники профільних підрозділів РВА. Очолює групу заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов. 

«Грубих порушень при перевірці тендерних закупівель у Харківському районі виявлено не було», — повідомив Євген Іванов.

Юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко в коментарі Свідомим розповів, що Харківська міськрада реагує на розслідування журналістів щодо недоброчесних закупівель. 

«Наш центр писав про незрозумілі тендери Управління інноваційного розвитку міської ради: проведення фестивалів, конкурсів або придбання непотрібної сувенірної продукції. Після публікації матеріалу розпочали службове розслідування. Коли встановили, що ефективність управління під сумнівом, а закупівлі не якісні, то управління ліквідували, його керівницю звільнили», 

— каже Володимир Рисенко. 

Натомість Харківська ОВА, за словами Рисенка, не реагує на матеріали про порушення в закупівлях. Окрім завищених цін, найчастіше в корупційних схемах є прямі договори, які укладають без тендеру. 

«У Чугуєві за жовтень-листопад 2023 уклали 14 договорів на відновлення житлових будинків на 20 млн без тендеру. Не йдеться про жодну конкуренцію, і не відомо, за яким принципом обирають фірми. Сенс економічної конкуренції вбивають», — каже юрист Харківського антикорупційного центру. 

Також під час проведення тендерів підробляють довідки про виконання робіт. Наприклад, вказано, що підрядник виконав робіт на один мільйон, а згідно із фінансовою документацією, доступною в YouControl, у компанії обсяг виручки близько 300 тисяч, говорить Володимир Рисенко. Правоохоронні органи не проводять розслідування щодо таких порушень. 

«Влада може казати, що немає грубих порушень у закупівлях, тому що не вважає переплати порушенням законодавства. Вони думають, що поки суд своїм рішення не встановив порушення, його немає», 

— пояснює юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко.