Декриміналізація порнографії в Україні. Як розв'язати це питання?

18 серпня Верховна Рада зареєструвала законопроєкт про декриміналізацію порно, який звучить як «внесення змін до Кримінального кодексу щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини». Аргументація? Правоохоронці зловживають статтями Кримінального кодексу (ст. 301 — ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів; ст. 302 — утримання місць розпусти і звідництво). 

Як зловживають? Сфотографували своє тіло вдома перед дзеркалом — покарання за ст. 301, наприклад. 

«Чинне законодавство криміналізує діяння, які не містять суспільної небезпеки. Водночас відсутні заборони щодо розповсюдження порнографічних предметів, що зображують насильницькі дії, що загрожують життю людини, або сексуальні акти, вчинені людьми з тваринами», — повідомили в Офісі ефективного регулювання BRDO. 

Однак не всі погоджуються з тим, що потрібна декриміналізація. Що означає новий законопроєкт, на що впливає і чи варто його прийняти — у матеріалі. 

У липні 2023 року жінка з Нових Санжарів отримала кримінальний вирок за те, що у приватному листуванні переслала власні відео з мастурбацією. Суд визнав відео продукцією порнографічного характеру та призначив 34 тисячі гривень штрафу, а телефон конфіскував як знаряддя злочину.

— впевнений виконавчий директор Аналітичного центру BRDO Олексій Дорогань. 

За 2022 рік за статтею 301 ККУ правоохоронці зареєстрували 784 правопорушення. За січень-липень 2023 року — 699. Це пов’язано із тим, що за статтею 301 ККУ наразі криміналізовані будь-які діяння, пов’язані з порнографією, тому під обвинувачення можуть підпадати відправки приватних інтимних фото, розміщення власних роликів подружніми парами на сайтах, пересилка нюдсів волонтерками і волонтерами Теронліфансу, зберігання або створення картин з еротичними сюжетами. 

«Для розслідування великої частини таких кейсів неефективно витрачається час і ресурси правоохоронних органів. Зокрема, на слідкування за акаунтами чи діяльністю підозрюваних та здійснення контрольних закупівель (порноконтенту для розслідування, зокрема на OnlyFans — ред.)», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

У рішеннях за 301 статтею ККУ судді покликаються на Міжнародну конвенцію про запобігання обігу порнографічних видань і торгівлі ними, яку уклали в Женеві в 1923 році. Зазначаючи, що такі дії посягають на «основні принципи суспільної моралі», суперечать «традиціям» і шкодять «моральному вихованню людей».

«В Україні порно криміналізовано через конвенцію 1923 року, учасником якої був СРСР. Це наслідує Росія, Білорусь та Україна. Хоча ми отримали офіційну інформацію (у відповідь на запит до МВС України від BRDO — ред.), що Україна не є учасником конвенції. Проте суди досі на неї посилаються», — каже керівник сектору IT & Телеком Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Автори законопроєкту пропонують скасувати кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження будь-яких порнографічних матеріалів та утримання місць розпусти і звідництво.

— заявив народний депутат Ярослав Железняк. 

Автори законопроєкту пропонують залишити кримінальні відповідальності:

Ініціатори законопроєкту впевнені, що декриміналізація порнографії дозволить економити бюджетні кошти, адже у розгляді справ беруть участь слідчі, прокурори, судді, оплачуються послуги державної експертизи. 

«Чому це важливо під час війни? Війна породила новий тип споживання і пересилання порноконтенту. Це не тільки бізнес, але і надсилання своїх фото між людьми, хто на фронті та хто не там. Під статті ККУ підпадають також військові та їхні партнери», — говорить Ігор Самоходський. 

Автори законопроєкту також стверджують, що декриміналізація порнографії не вплине на кількість чи частоту перегляду порнографічних матеріалів (досліджень, які б підтверджували цю тезу, не навели — ред.). Як доказ наводять те, що Україна вже належить до топ-20 країн за споживанням на Pornhub. 

Теронліфанс — це проєкт, де люди донатять гроші на потреби Збройних Сил України та тимчасово переміщених людей в обмін на фото інтимного характеру. З березня 2022 року проєкт зібрав понад 31 млн гривень на оборону України. 

Співзасновниця Теронліфансу Анастасія Кучменко розповідає, що їхня організація не мала сутичок із правоохоронними органами щодо діяльності. Проте, згідно з статтею 301, учасники можуть мати проблеми. 

— каже Кучменко. 

Свідомі надіслали запит в Національну поліцію України, проте на момент публікації матеріалу відповіді не отримали.

«Цей законопроєкт (мається на увазі законопроєкт від Офісу ефективного регулювання BRDO — ред.) про базову свободу людини. Про відхрещення від радянщини з їх розмитими наративами про мораль та етику. Для Теронліфансу — це про можливість збільшити донати і захистити наших учасників. Для моделей — створення ФОП та сплата податків в український бюджет», — говорить Кучменко. 

31 серпня народний депутат Владлен Неклюдов зареєстрував альтернативний законопроєкт, за яким «удосконалюються положення статті 301 КК України щодо відповідальності за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів». 

«Законопроєкт декриміналізує виготовлення, збут і розповсюдження порнографії на побутовому рівні, чим забезпечує захист та реалізацію права особи на приватне життя; окремо з санкції за виготовлення, збут і розповсюдження порнографії виключається позбавлення волі, а залишається лише штраф», — написав Неклюдов. 

Також законопроєкт пропонує посилення відповідальність за збут та розповсюдження порнографії неповнолітнім та встановлюється окремою частиною відповідальність за збут і розповсюдження порнографії серед малолітніх осіб, чого у діючій редакції статті 301 немає. 

Неклюдов наголошує, що ця законодавча ініціатива захищає малолітніх та неповнолітніх від негативного впливу збуту їм порнографії та забезпечує право людини на свободу приватного життя та неможливість притягнення до кримінальної відповідальності за виготовлення порнографічного контенту на побутовому рівні без корисливих мотивів.

Існує форма сексуального насильства на основі зображень, повідомляє Національний центр з питань сексуальної експлуатації. Дослідники визначають сексуальне насильство на основі зображень як створення, крадіжку, вимагання, погрозу чи розповсюдження або будь-яке використання сексуальних матеріалів без згоди зображеної людини. 

Також поширення інтимних фото може спровокувати тиск або переслідування з метою самостійного створення або поширення сексуальних зображень. 

Гендерна експертка, тренерка з прав жінок Марія Дмитрієва розповідає, що значна частина сучасної гетеросексуальної порнографії зображує насильство. Британський журнал кримінології дослідив, що одне з восьми назв відео на найбільших мейнстрімових порнографічних сайтах у Великій Британії описує дії, які становлять сексуальне насильство (в Україні подібні дослідження не проводили — ред.). 

«Порнографія зображує насильство і вчить чоловіків, що жінкам подобається, коли їм роблять боляче. Зростає нормалізація насильства, пов'язаного із сексом. Порнографія вчить чоловіків ставитися до жінок без емпатії», — каже Марія Дмитрієва. 

Експертка відзначає, що у законопроєкті не передбачено відстежування того, яка порнографія виготовлена зі згоди всіх задіяних сторін і без застосування насильства чи примусу. Також не згадано, хто визначатиме, чи це порнографія із залученням неповнолітніх чи ні. 

За словами, Дмитрієвої, у порно через грим не завжди видно, чи залучені підлітки. Крім цього, не передбачено, як контролюватимуть, чи порнографія знята зі згоди і без застосування насильства чи примусу. У відео це може бути не видно, але за яких умов воно знімалося невідомо. 

У нещодавньому звіті Common Sense Media 3\4 підлітків зізналися, що переглядали порнографію у 17 років. Середній вік, коли вперше побачили порнографію, — 12 років. 

«Порнографія змінює мозок, незалежно від віку глядача. Він стимулює вивільнення дофаміну, нейромедіатора, який дозволяє відчувати задоволення. Під час перегляду порнографії мозок перевантажується високим рівнем дофаміну. Це може вплинути на природну здатність мозку виробляти нейромедіатор для гарного самопочуття», — доводять дослідження громадської організації «Culture Reframed». 

У європейських країнах, переважно, криміналізовані окремі діяння, пов’язані з порнографією, які містять суспільну небезпеку (залучення дітей чи тварин, примус, насильство). 

Криміналізують розповсюдження порноматеріалів в Україні, Росії, Білорусі, Болгарії, Литві та Ватикані.  

У Великій Британії порнографія легалізована, окрім порно за участі дітей та екстремального. Закон про захист дітей 1978 року забороняє знімати, робити знімки, виготовляти, розповсюджувати, показувати, мати у своєму володінні, публікувати або спонукати до публікації будь-яку непристойну фотографію дитини.

У квітні 2019 року у Великій Британії набув чинності «Закон про порнографію». Один із положень закону — система перевірки віку, яка б забороняла людям до 18 років доступ до комерційних порнографічних сайтів. Запровадження системи стало однією з найбільш критикованих сфер закону — через необхідність збору даних, тому уряд тимчасово призупинив перевірку віку.

У Польщі порнографія легалізована, окрім виробництва та зберігання порноматеріалів за участі неповнолітніх, сцен зоофілії та насилля. Проте у червні 2023 року до Сейму передали законопроєкт, який зобов’язує провайдерів створити безкоштовний механізм, який блокуватиме доступ до порно.

Прессекретар уряду Пьотр Мюллер наголосив, що законопроєкт передбачає, що такого роду блокування матиме добровільний характер для батьків, які «хотіли б захистити дітей».

У Болгарії криміналізований порнографічний контент, у створенні якого залучені неповнолітні. Проте людям дозволено зберігати та споживати порноконтент, за винятком дитячої порнографії. Зокрема, в болгарському законодавстві чітко прописані визначення «порнографії» — це підготовлений у будь-який спосіб, непристойний, неприйнятний або несумісний із суспільною мораллю матеріал, зміст якого зображує справжні або імітовані статеві акти, зокрема мастурбацію. В українському законодавстві немає чітко окресленого поняття порнографії. 

У Нідерландах порнографія легальна з 1985 року. Дозволяється створювати, розповсюджувати, транслювати та володіти нею. Під заборону підпадають порнографічні матеріали за участі неповнолітніх та зоофілія. 

Литовський уряд криміналізує порнографію за участі дітей. Також заборонено комерційно поширювати порноконтент, проте про приватне використання не згадано. 

В Естонії порнографія легалізована, але діє спеціальний закон про регулювання розповсюдження контенту, який містять порнографію або пропагує насильство чи жорстокість. Заборона діє на розповсюдження та показ серед неповнолітніх творів, що містять порнографію або пропагують насильство. 

Для регулювання такого контенту діє експертна комісія у Міністерстві культури, до якої можна звертатися. До складу експертної комісії входять представники Міністерства культури, закладів освіти та культури, охорони здоров’я та правоохоронних органів, мистецьких об’єднань, товариств охорони здоров’я та інших об’єднань осіб, які поширюють та експонують порноконтент.