Дайджест міжнародної політики: що сталося у світі за останні 14 днів?
Щодватижні журналіст Свідомих Олександр Ігнатенко аналізує міжнародні події та викладає їх в короткій формі — дайджест. Цього разу говоримо про надання Україні зброї від Ізраїлю та політику Молдови щодо співпраці з Росією та тимчасово окупованим регіоном.
Ну і місяць. Відбулися події, важливість яких зрозумів вже зараз. Вони стануть віхами в історії повномасштабного вторгнення. І не через те, що західні танки змінять хід подій. Магічної зброї не існує. Будь-яке залізо відіграє свою роль лише тоді, коли виступає частиною більшої, злагодженої, системи. У цьому і полягає різниця між насиллям та війною.
Питання в іншому — передача Україні основних бойових танків свідчить про новий крок у партнерстві між Україною та її союзниками. Звичайно, це все не відбувається на рівному місці. Змінюється також і баланс сил. Кремль планує нову хвилю агресії, і саме через це союзники вирішили, що настав час посилювати Україну.
За цією темою слідкували всі. А що, тим часом відбувалося в інших країнах?
Цього разу попрацюємо з Ізраїлем та трикутником Україна-Молдова-Румунія.
Ізраїль не планує підтримувати Україну, незалежно від того, хто в уряді. Натомість журналіст зі зв’язками у спецслужбах Йосі Мельман, покликаючись на анонімні джерела, стверджував, що Ізраїль, під тиском США, надав кошти на українські оборонні закупівлі.
А от щодо зброї?
2 січня новопризначений міністр закордонних справ Ізраїлю Елі Коен у своїй першій промові заявив, що «стосовно російсько-українського питання ми будемо точно робити одну річ — менше говорити публічно».
Володимир Зеленський звільнив повіреного у справах «придністровського врегулювання». Досі на цю посаду нікого не призначили. Ймовірно, Київ хоче побачити від Кишинева рішучість щодо Росії. Загалом, схоже політика Молдови розгортається саме в цьому напрямку.
У складі Молдови є автономний округ — Гагаузія. Результати президентських виборів 2020 року підтвердили: місцеве населення має досить проросійські настрої.
У січні Вища рада прокурорів Молдови відхилила кандидатуру на посаду прокурора Гагаузії, яку запропонували Народні збори регіону. Цей кандидат не знав державну румунську мову. Водночас гагаузькі політики стверджують, що кандидати, запропоновані центральними державними органами, не знають гагаузьку, тому теж не можуть працювати.
Проте не лише гагаузи скаржилися на Кишинів. У Страсбург, в Парламентську асамблею Ради Європи, поїхали представники шість телеканалів. Мовляв, привертати увагу до проблем свободи слова в країні. Чотири канали — філії російських пропагандистських студій. Ще два — власність проросійського політика Ілона Шора. Наприкінці грудня Комісія Молдови з надзвичайної ситуації відкликала їхні ліцензії.
І це навіть ще не все. Наприкінці грудня парламент Молдови ухвалив правки до Кримінального кодексу, які дозволять ефективніше боротися з російським впливом: за сепаратистські вислови будуть карати в’язницею на строк до 5 років, за фінансування незаконного збройного формування «пмр» — 12 років.
Тож Україна оцінить позицію Молдови у відносинах з Росією і ухвалить свою стратегію щодо цього питання. Водночас Україні доведеться попрацювати з іншим партнером: Румунія не задоволена законом про національні меншини, який Верховна Рада ухвалила в грудні.
Зокрема, Румунія наполягає, що Україні слід перестали визнавати молдавську мову.
Увесь текст можете прочитати за підписку на наш Patreon.
